Виробнича структура підприємства.

Структура підприємства - це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодій між ними. У практиці господарювання виділяють загальну, виробничу та організаційну структуру управління.

Структура підприємства визначається наступними основними факторами:

• - розміром підприємства;

• - галуззю виробництва;

• - рівнем технології і спеціалізації підприємства.

Слід зазначити, що будь-якої стандартної структури не існує. Вона постійно коректується під впливом виробничо-економічної кон'юнктури, науково-технічного прогресу, соціальноекономічних процесів.

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються в певних підрозділах. Склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо чи опосередковано), що беруть участь у виробничому процесі. Зв'язки між ними взяті в сукупності складають його виробничу структуру.

Існує кілька принципів класифікації виробничих структур.

Залежно від підрозділу, на основі якого будується структура, розрізняють: цехову, бехцеховую і комбінатній виробничу структури. Цех - відокремлений в адміністративному відношенні ланка, що виконує певну частину загального виробничого процесу відповідно до внутрішньозаводської спеціалізацією. За характером своєї діяльності цехи поділяються на: основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.

До основних підрозділам відносяться цехи в яких виконується певна частина виробничого процесу по перетворенню сировини, матеріалів, напівфабрикатів в готову продукцію або здійснюється ряд стадій виробничого процесу для виготовлення якого-небудь виробу, тобто беруть участь у виготовленні продукції, призначеної для реалізації.

До допоміжних підрозділам відносяться цехи, що виготовляють продукцію, споживану всередині підприємства, або виконують роботи для власних потреб, наприклад, на машинобудівних підприємствах це ремонтні, інструментальні, енергетичні.

Обслуговуючі підрозділи (цехи) і господарства виконують роботу по обслуговуванню основного і допоміжного виробництва (транспортування і зберігання сировини, напівфабрикатів, готової продукції). До них відносяться складське господарство, транспортні цехи, санітарно-технічні пристрої, служба озеленення. У практиці роботи промислових підприємств деякі обслуговуючі цехи (наприклад, транспортний) відносять до допоміжного виробництва. Однак не слід змішувати обслуговуючі процеси (транспортування, зберігання, контроль) з виробництвом продукції для власних потреб підприємства.

Побічні цехи та підсобні господарства займаються, як правило, переробкою та використанням відходів основного виробництва. До них відносяться цехи виробництва товарів народного споживання, тарний, будівельний, відгодівельні пункти. Крім цехової організації виробництва існує і безцехову виробнича структура. її сутність полягає в тому, що вона характерна для підприємств з відносно простим виробничим процесом і основою її побудови є виробничі ділянки, на яких виконуються технологічні однорідні роботи, або виробляється однотипна продукція.

На великих підприємствах кілька однорідних цехів можуть бути об'єднані в корпус. У цьому випадку корпус стає основним структурним підрозділом підприємства. Така виробнича отримала назву корпусних. Різні виробництва, що складаються з декількох однорідних цехів.

На підприємствах, де здійснюються багатостадійні процеси виробництва, характерною ознакою яких є послідовність процесів переробки сировини (хімічна, текстильна промисловість) використовується виробнича структура. Її основу складають підрозділи, які виробляють закінчену частину готового продукту (чавун, сталь, прокат і т.д.).

За формою та виникнення основних цехів всі підприємства можуть бути класифіковані на:

1. технологічно спеціалізовані, коли виконуються певні технологічні операції (наявність ливарного, ковальсько-штампувального, механічного, складального цехів). Технологічна структура використовується переважно на підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва з різноманітною та нестійкою номенклатурою продукції;

2. предметно спеціалізовані, коли випускається конкретний продукт (предмет). При предметної структурі основні цехи підприємств, їхні ділянки будуються за ознакою виготовлення кожним з них певного виробу або який-небудь з його частин або певної групи деталей. Предметна структура використовується на підприємствах великосерійного та масового виробництва з обмеженою номенклатурою та значними обсягами продукції;

3. змішані, т. передбачають як поєднання технологічної так і предметної спеціалізації.

В залежності про наявності основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва. Підприємства з комплексною виробничою структурою мають всю сукупність основних та допоміжних цехів, а зі спеціалізованою структурою - лише їх частину.

При цьому підприємства з спеціалізованою структурою поділяють на:

• підприємства механоскладального типу, які випускають продукцію з деталей. вузлів і агрегатів, що виготовляються на інших підприємствах;

• підприємства заготовленого типу, що спеціалізуються на виробництві заготовок;

• підприємство спеціалізоване на виробництві окремих деталей.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головним з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.

Побудова раціональної виробничої структури підприємства здійснюється в наступному порядку:

• встановлюються число цехів, учасників підприємства, їх потужність у розмірах, забезпечують заданий випуск продукції;

• розраховуються площі для кожного цеху і складу, визначається просторові розташування в генеральному плані підприємства;

• плануються всі транспортні зв'язки всередині підприємства, необхідні впливу комунікацій;

• намічаються найкоротші маршрути пересування предметів праці по ходу виробничого процесу.