Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

Закінчення табл. 4.5

За останні роки суттєво скоротилися обсяги виробництва тва­ринницької продукції. Так, за період з 1990 по 2000 р. обсяги вироб­ництва м'яса знизились на 65 %, молока — на 60, яєць — 42 %. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стало по­мітне скорочення поголів'-я худоби, диспаритет цін на сільсько­господарську і промислову продукцію, збитковість виробництва.

Таблиця 4.6

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ В ДОНЕЦЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

666

667

Харчова і переробна промисловість Донецького економіч­ного району включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекар­на, кондитерська, рибна, солевидобувна, олійножирова. Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промис­ловості району спостерігався спад виробництва продукції. Особливо стрімкими темпами за період з 1990 по 2000 р. ско­ротилося виробництво продукції з незбираного молока — на 96 %, м'ясопродуктів на 89 %, борошна — на 57 %, хліба і хлі­бобулочних виробів на 51 %. Таке різке скорочення обсягів ви­робництва в галузі зумовлене в основному зменшенням поста­вок сировини для переробки сільгоспвиробниками. У табл. 4.6 наведено показники виробництва основних видів продовольчих товарів.

Відродження аграрного виробництва в Донецькому економіч­ному районі можливе лише в умовах поліпшення загальної соціа­льно-економічної ситуації в країні. Сприятиме відродженню і прогнозоване збільшення кількості трудових ресурсів на селі за рахунок вивільнення значної кількості робітників, насамперед з вугільної галузі.

Транспортний комплекс. Вигідне географічне положення району, розміщення на перетині транспортних шляхів із Закавка­ззя, Середньої Азії і Росії в Європу, значне промислове освоєння сприяють розвитку його транспортної мережі. Для району є хара­ктерним інтенсивний розвиток основних видів транспорту: заліз­ничного, автомобільного, трубопровідного. Саме транспорт, го­ловним чином залізничний, забезпечує активну участь району в територіальному поділі праці, тому щільність транспортної ме­режі тут максимальна в Україні.

Регіон має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. їх довжина становить 2832 км, густота — 53,0 км на 1000 км². Загаль­на довжина автошляхів становить 13 600 км, густота — 255,6 км на 1000 км². По території району проходять магістральні газопро­води «Союз», Ставрополь — Москва, нафтопроводи Самара — Слов'янськ і Грозний — Лисичанськ. Великим підприємством морського транспорту є АП «Азовське морське пароплавство», яке здійснює перевезення вантажів власним і орендованим фло­том між портами України та інших держав. Потужним морським портом на Азовському морі є Маріуполь — великий транспорт­ний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Обсяг вантажопереробки становить 12 млн т, щорічно обробля­ється понад 2000 суден.

668

Територія Донецького економічного району обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль у транспортному обслуговуванні відіг­рає автомобільний транспорт. Довжина автомобільних шляхів за­гального користування із твердим покриттям — 13,7 тис. км, тоб­то 98,8 % від загальної довжини шляхів. За 2000 р. автомобіль­ним транспортом району було перевезено 151,0 млн т вантажів. Густота автомобільних шляхів загального користування — 255,7 км на 1000 км² території, що на 5,7 % нижче середнього показника по країні. Головні автомагістралі: Харків—Слов'янськ—Ростов-на-Дону, Донецьк—Луганськ, Артемівськ—Маріуполь, Луганськ— Куп'янськ та багато інших.

Повітряний транспорт представлений двома авіапідприємст-вами в Донецьку і Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичансь-ка, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.

Головними напрямами розвитку транспортної галузі Донбасу є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно із змінами вантажо- та пасажиропотоків, газифікація та дизелізація автомо­більного парку, реконструкція залізниць і автошляхів міжнарод­ного значення для збільшення їх пропускної спроможності, за­безпечення матеріально-технічними ресурсами.

Обсяги капітальних вкладень в економіку визначають інвес­тиційну активність, масштаби і структуру нагромаджувальних процесів, що формують структуру економіки. Динаміка капіталь­них вкладень з усіх джерел фінансування Донецького економіч­ного району за 1990—2000 р. свідчить про неухильне їх скоро­чення, а частка району у капітальних вкладеннях України змен­шилась і становила у 2000 р. 15,3 % (у 1990 р. — 16,2 %). їх обсяг у Донецькій області у 2 рази вищий, ніж у Луганській. Аналіз ди­наміки капітальних вкладень у розрахунку на душу населення підтверджує негативні тенденції в розвитку інвестиційної діяль­ності району.

Введення в дію основних фондів, будівництво і ремонт кому­нікацій, забезпечення населення житлом — це основні проблеми, які вирішує будівельна галузь. Розвиток промисловості будівель­них матеріалів у Донецькому економічному районі зумовлений в першу чергу сировинним чинником.

У товарній структурі виробництва промисловості будівель­них матеріалів основне місце займають цемент, будівельне скло, шифер. Так, у 2000 р. в районі було вироблено 85 % бу­дівельного скла від виробленого в Україні, 20 % шиферу, 14 % цементу. Крім того, виробляється цегла, черепиця. Функціонує

669

ряд підприємств з виробництва залізобетонних конструкцій. Основними центрами промисловості будівельних матеріалів є Донецьк, Єнакієве, Луганськ, Алчевськ, Лисичанськ, Зимо-гор'є, Рубіжне, Артемівськ та ін.

Значна урбанізованість території району сприяла розвитку житлового будівництва, обсяги якого становлять 9 % від загаль­ноукраїнського показника. За період з 1990 по 2000 р. введення в експлуатацію житла в районі зменшилося на 69 %. Це поясню­ється насамперед скороченням обсягів фінансування.

Для покращання ситуації, що склалася в будівельному комп­лексі району, необхідно розширити ринкові сегменти реалізації будівельних матеріалів, провести диверсифікацію виробництва. Нарощування обсягів житлового будівництва потребує залучення в цю галузь капітальних вкладень, перш за все недержавних інвес­торів. Необхідно надавати пільгові кредити під будівництво жит­ла молодим та малозабезпеченим сім'ям.

Підвищення рівня розвитку соціальної сфери району має за­безпечити відтворення головної продуктивної сили — людини (її інтелекту, знань і творчого потенціалу). Густонаселеність Донець­кого економічного району, наявність великої кількості шкідливих виробництв, складна екологічна ситуація вимагають значної уваги до розвитку соціальної сфери регіону. За останні роки ситуація в цій важливій для життєдіяльності людини галузі суттєво погір­шилась.

Доходи населення району, у тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, хоча й вищі, ніж у середньо­му по державі, але обсяги виробництва товарів народного спо­живання на одного мешканця значно менші, ніж в Україні і становить 9,7 % від загальнодержавного рівня (табл. 4.7). Час­тка їх непродовольчих видів становить 56,8 % від випуску то­варів народного споживання в районі, і порівняно з 1990 р. їх випуск зменшувався значно вищими темпами, ніж у цілому по Україні.

За період 1990—2000 р. зменшились обсяги житлового бу­дівництва (на 77,4 %) і потужності введених в експлуатацію середніх закладів освіти (на 96,8 %) та закладів охорони здо­ров'я (на 90,1 %).

Торгівля залишається важливою сферою формування і ста­білізації споживчого ринку. Загальний обсяг роздрібного това­рообігу у 2000 р. становив 12,6 % від загального показника в Україні. Порівняно з середньодержавними показниками рівень розвитку торгівлі та надання послуг у регіоні значно вищий,

670

особливо вирізняється Донецька область. Проте слабкий взає­мозв'язок торгівлі та вітчизняного товаровиробника призвів до скорочення асортименту товарів вітчизняного виробництва, по­силилась тенденція до необгрунтованого зростання цін, недоб­росовісної конкуренції, невиконання зобов'язань щодо спожи­вачів.

Таблиця 4.7

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 pp.

671

Продовження табл. 4.7

Закінчення табл. 4.7

672

673

Сучасний стан сфери платних послуг населенню характеризу­ється скороченням загальних обсягів, структурними змінами їх надання за видами, збитковістю більшості спеціалізованих під­приємств. За період з 1990 по 2000 р. реалізація платних послуг зменшилась у 5,3 раза і становила лише 18,9 % до рівня 1990 р. Аналогічна тенденція має місце в побутовому обслуговуванні на­селення району, питома вага якого знизилась до 5,1 % обсягу по­бутових послуг проти рівня 1990 р.

Система освіти представлена дошкільними, середніми, профе­сійно-технічними та вищими навчальними закладами і налічує 2046 дошкільних закладів, 2161 середній навчальний, 131 вищий навчальний заклад, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акреди­тації та 33 — III—IV рівнів. У подальшому треба розробити ме­ханізми вдосконалення змісту та форм роботи навчальних закла­дів, управління та фінансування, підтримки процесів інтеграції з науковою сферою.

Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, кіль­кість відвідувань театрів, музеїв, фактично згорнуто мережу кі­нопрокату. Загалом у районі діє 9 театрів, 36 музеїв, 1768 бібліо­тек та 1416 закладів клубного типу.

Зовнішньоекономічна діяльність. Потужний індустріальний розвиток Донецького економічного району, близькість важливих сировинних баз, вихід до Азовського моря сприяли тісному залу­ченню суспільно-господарського комплексу регіону до зовніш­ньоекономічної діяльності. Так, у 2000 р. експортні операції в ре­гіоні здійснювали 1477 підприємств, імпортували продукцію 1884. До найбільших імпортерів району належать: «Маріуполь­ський металургійний комбінат ім. Ілліча», комбінат «Азовсталь», AT «Концерн Стирол», «Харцизький трубний завод», «Алчевсь-кий металургійний комбінат». Обсяги експорту товарів у 2000 р. становили 3640,7 млн дол. США, імпорту — 1092,6 млн дол. США, що відповідно становить 25 % і 8 % від загальноукраїнсь­ких показників. У цілому район має активний зовнішньоторговель­ний баланс, позитивне сальдо якого — 2548,1 млн дол. США і за обсягами експорту продукції знаходиться на другому місті в державі після Придніпровського.

Товарна структура як експорту, так і імпорту регіону має ви­ражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортованої продукції належать чорні метали та вироби з них, найбільшу час­тку в імпорті становлять енергоносії, насамперед, природний газ, нафта та нафтопродукти.

674

У географічній структурі експортно-імпортних операцій пере­важають Китай, США, Тайвань, Турція, але головним зовнішньо­торговельним партнером району традиційно залишається Росій­ська Федерація, частка якої в зовнішньому обороті становить більше 30 %.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу на сучасно­му етапі дещо уповільнюється. Так, значно гальмують організацію експортних зв'язків антидемпінгові операції, що проводяться проти підприємств чорної металургії району компаніями-конкурентами із США та Європи. У свою чергу низка протекціоністських захо­дів (квоти, ліцензії) застосовує до продукції чорної металургії та трубного виробництва Російська Федерація.

Екологічна ситуація. Однією з основних причин погіршення умов життєдіяльності людини стало значне погіршення екологіч­ної ситуації як на глобальному, так і на регіональному рівні. У Донецькому економічному районі, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний господар­ський комплекс, що сформувався в районі, представлений в ос­новному галузями (чорна металургія, енергетика, хімічна проми­словість), які традиційно є найбільшими забрудниками навколи­шнього середовища. Шкідливі виробництва здійснюють негатив­ний вплив на всі складові екосистеми району. До основних видів забруднення належать викиди в атмосферу пилу, шкідливих га­зів, скиди у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, наг­ромадження величезної кількості промислових, часто дуже ток­сичних відходів.

Багаторічне промислове освоєння Донбасу призвело до фор­мування специфічних техногенних ландшафтів, які вирізняють­ся сильною еродованістю території, наявністю значної кількості антропогенних форм рельєфу (терикони, відстійні ями, відпра­цьовані підземні пустоти). Основною проблемою використання земельних ресурсів району є виведення їх великої кількості під міську та промислову забудову, часте підтоплення ґрунту, про­вали, зсуви.

Донецький економічний район споживає майже 17% свіжої води в Україні. Тут сконцентровано велику кількість водомістких виробництв, проте більшість з них (близько 80 %) переведено на систему оборотного водопостачання. Скиди забрудненої води у природні поверхневі водні об'єкти в 2000 р. становили 1316 млн м , з них без очищення більше 20 %.

Найбільший вплив на атмосферне повітря здійснюють підпри­ємства чорної металургії та коксохімії. Район має найвищу зага-

675

зованість повітряного басейну не тільки в Україні, айв Європі. У 2000 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціо­нарними джерелами забруднення становили 1590 тис. т, пересув­ними 205 тис. т. Це відповідно становить 40 і 11 % від загальної кількості викидів по Україні. В районі розташовано більше 10 міст, викиди яких в атмосферу перевищують 50 тис. т. Наприк­лад, сукупні викиди таких міст, як Єнакієве і Макіївка більше як у 50 разів перевищують викиди Чернівецької області, в 22 — Тернопільської, в 17 — Житомирської.

Значний руйнівний вплив на оточуюче середовище здійсню­ють аварійні забруднення та надзвичайні екологічні ситуації, вик­ликані ними. В основному вони спричинені недотриманням тех­ніки безпеки на підприємствах, значним старінням екологічної інф­раструктури (очисних споруд, сховищ відходів, рекультиваційної техніки). За 2000 р. у районі сталося 20 таких ситуацій, загальні збитки від яких становили 161 тис. грн.

Зважаючи на складну екологічну ситуацію, що склалася в До­нецькому економічному районі, подальший розвиток його продук­тивних сил повинен здійснюватись паралельно з проведенням виваженої, науково обґрунтованої екологічної політики. Суттєво­го значення тут набуває проблема вдосконалення економічного механізму застосування природоохоронних заходів, визначення джерел фінансування, стимулювання ведення екологозаощадли-вого природокористування.