logo
317-rps-doroguncov

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у донецькому економічному районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

Види продукції

Україна 24 459

Донецький район

Донецька область

Луганська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Зерно

1453

5,9

1011

4,1

442

Ъо

Цукрові буряки (фаб­ричні)

13 199

Соняшник

3457

700

20,2

462

13,3

238

6,9

Закінчення табл. 4.5

Види продукції

Україна

Донецький район

Донецька область

Луганська область

усього

у%до України

усього

у % до України

усього

у %до України

Картопля

19 838

1122

5,6

763

3,8

359

1,8

Овочі

5821

693

11,9

444

7,6

249

4,3

М'ясо (у забійній вазі)

1663

137

8,1

86

5,1

51

3,0

Молоко

12 658

791

6,2

473

3,7

318

2,5

Яйця, млн шт.

8809

1234

14,0

854

9,7

380

4,3

За останні роки суттєво скоротилися обсяги виробництва тва­ринницької продукції. Так, за період з 1990 по 2000 р. обсяги вироб­ництва м'яса знизились на 65 %, молока — на 60, яєць — 42 %. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стало по­мітне скорочення поголів'-я худоби, диспаритет цін на сільсько­господарську і промислову продукцію, збитковість виробництва.

Таблиця 4.6

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ В ДОНЕЦЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Види продукції

Україна

Донецький район

Донецька область

Луганська область

Усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Борошно

3068

398

12,9

253

8,2

145

4,7

Хліб і хлібобулочні ви­роби

2461

453

18,4

305

12,4

148

6,0

Цукор-пісок

1780

т—

М'ясо (включаючи суб­продукти І категорії)

400

29

7,2

16

4,0

13

3,2

Продукція з незбирано­го молока

699

53

7,5

40

5,7

13

1,8

Тваринне масло

135,4

9,0

6,6

3,1

2,3

5,9

4,3

Олія

971,6

214,7

22,1

159,0

16,4

55,7

5,7

Сири жирні (включаю­чи бринзу)

67,3

1,0

1,4

0,5

0,7

0,5

0,7

Консерви (млн умовних банок)

1283

16

1,2

13

1,0

3

0,2

666

667

Харчова і переробна промисловість Донецького економіч­ного району включає в себе 16 підгалузей, основними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, хлібопекар­на, кондитерська, рибна, солевидобувна, олійножирова. Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промис­ловості району спостерігався спад виробництва продукції. Особливо стрімкими темпами за період з 1990 по 2000 р. ско­ротилося виробництво продукції з незбираного молока — на 96 %, м'ясопродуктів на 89 %, борошна — на 57 %, хліба і хлі­бобулочних виробів на 51 %. Таке різке скорочення обсягів ви­робництва в галузі зумовлене в основному зменшенням поста­вок сировини для переробки сільгоспвиробниками. У табл. 4.6 наведено показники виробництва основних видів продовольчих товарів.

Відродження аграрного виробництва в Донецькому економіч­ному районі можливе лише в умовах поліпшення загальної соціа­льно-економічної ситуації в країні. Сприятиме відродженню і прогнозоване збільшення кількості трудових ресурсів на селі за рахунок вивільнення значної кількості робітників, насамперед з вугільної галузі.

Транспортний комплекс. Вигідне географічне положення району, розміщення на перетині транспортних шляхів із Закавка­ззя, Середньої Азії і Росії в Європу, значне промислове освоєння сприяють розвитку його транспортної мережі. Для району є хара­ктерним інтенсивний розвиток основних видів транспорту: заліз­ничного, автомобільного, трубопровідного. Саме транспорт, го­ловним чином залізничний, забезпечує активну участь району в територіальному поділі праці, тому щільність транспортної ме­режі тут максимальна в Україні.

Регіон має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. їх довжина становить 2832 км, густота — 53,0 км на 1000 км2. Загаль­на довжина автошляхів становить 13 600 км, густота — 255,6 км на 1000 км2. По території району проходять магістральні газопро­води «Союз», Ставрополь — Москва, нафтопроводи Самара — Слов'янськ і Грозний — Лисичанськ. Великим підприємством морського транспорту є АП «Азовське морське пароплавство», яке здійснює перевезення вантажів власним і орендованим фло­том між портами України та інших держав. Потужним морським портом на Азовському морі є Маріуполь — великий транспорт­ний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Обсяг вантажопереробки становить 12 млн т, щорічно обробля­ється понад 2000 суден.

668

Територія Донецького економічного району обслуговується залізничним, автомобільним, річковим та повітряним видами транспорту. Провідну роль у транспортному обслуговуванні відіг­рає автомобільний транспорт. Довжина автомобільних шляхів за­гального користування із твердим покриттям — 13,7 тис. км, тоб­то 98,8 % від загальної довжини шляхів. За 2000 р. автомобіль­ним транспортом району було перевезено 151,0 млн т вантажів. Густота автомобільних шляхів загального користування — 255,7 км на 1000 км2 території, що на 5,7 % нижче середнього показника по країні. Головні автомагістралі: Харків—Слов'янськ—Ростов-на-Дону, Донецьк—Луганськ, Артемівськ—Маріуполь, Луганськ— Куп'янськ та багато інших.

Повітряний транспорт представлений двома авіапідприємст-вами в Донецьку і Луганську, а аеропорти Донецька, Лисичансь-ка, Луганська і Сєвєродонецька мають міжнародний статус.

Головними напрямами розвитку транспортної галузі Донбасу є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно із змінами вантажо- та пасажиропотоків, газифікація та дизелізація автомо­більного парку, реконструкція залізниць і автошляхів міжнарод­ного значення для збільшення їх пропускної спроможності, за­безпечення матеріально-технічними ресурсами.

Обсяги капітальних вкладень в економіку визначають інвес­тиційну активність, масштаби і структуру нагромаджувальних процесів, що формують структуру економіки. Динаміка капіталь­них вкладень з усіх джерел фінансування Донецького економіч­ного району за 1990—2000 р. свідчить про неухильне їх скоро­чення, а частка району у капітальних вкладеннях України змен­шилась і становила у 2000 р. 15,3 % (у 1990 р. — 16,2 %). їх обсяг у Донецькій області у 2 рази вищий, ніж у Луганській. Аналіз ди­наміки капітальних вкладень у розрахунку на душу населення підтверджує негативні тенденції в розвитку інвестиційної діяль­ності району.

Введення в дію основних фондів, будівництво і ремонт кому­нікацій, забезпечення населення житлом — це основні проблеми, які вирішує будівельна галузь. Розвиток промисловості будівель­них матеріалів у Донецькому економічному районі зумовлений в першу чергу сировинним чинником.

У товарній структурі виробництва промисловості будівель­них матеріалів основне місце займають цемент, будівельне скло, шифер. Так, у 2000 р. в районі було вироблено 85 % бу­дівельного скла від виробленого в Україні, 20 % шиферу, 14 % цементу. Крім того, виробляється цегла, черепиця. Функціонує

669

ряд підприємств з виробництва залізобетонних конструкцій. Основними центрами промисловості будівельних матеріалів є Донецьк, Єнакієве, Луганськ, Алчевськ, Лисичанськ, Зимо-гор'є, Рубіжне, Артемівськ та ін.

Значна урбанізованість території району сприяла розвитку житлового будівництва, обсяги якого становлять 9 % від загаль­ноукраїнського показника. За період з 1990 по 2000 р. введення в експлуатацію житла в районі зменшилося на 69 %. Це поясню­ється насамперед скороченням обсягів фінансування.

Для покращання ситуації, що склалася в будівельному комп­лексі району, необхідно розширити ринкові сегменти реалізації будівельних матеріалів, провести диверсифікацію виробництва. Нарощування обсягів житлового будівництва потребує залучення в цю галузь капітальних вкладень, перш за все недержавних інвес­торів. Необхідно надавати пільгові кредити під будівництво жит­ла молодим та малозабезпеченим сім'ям.

Підвищення рівня розвитку соціальної сфери району має за­безпечити відтворення головної продуктивної сили — людини (її інтелекту, знань і творчого потенціалу). Густонаселеність Донець­кого економічного району, наявність великої кількості шкідливих виробництв, складна екологічна ситуація вимагають значної уваги до розвитку соціальної сфери регіону. За останні роки ситуація в цій важливій для життєдіяльності людини галузі суттєво погір­шилась.

Доходи населення району, у тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, хоча й вищі, ніж у середньо­му по державі, але обсяги виробництва товарів народного спо­живання на одного мешканця значно менші, ніж в Україні і становить 9,7 % від загальнодержавного рівня (табл. 4.7). Час­тка їх непродовольчих видів становить 56,8 % від випуску то­варів народного споживання в районі, і порівняно з 1990 р. їх випуск зменшувався значно вищими темпами, ніж у цілому по Україні.

За період 1990—2000 р. зменшились обсяги житлового бу­дівництва (на 77,4 %) і потужності введених в експлуатацію середніх закладів освіти (на 96,8 %) та закладів охорони здо­ров'я (на 90,1 %).

Торгівля залишається важливою сферою формування і ста­білізації споживчого ринку. Загальний обсяг роздрібного това­рообігу у 2000 р. становив 12,6 % від загального показника в Україні. Порівняно з середньодержавними показниками рівень розвитку торгівлі та надання послуг у регіоні значно вищий,

670

особливо вирізняється Донецька область. Проте слабкий взає­мозв'язок торгівлі та вітчизняного товаровиробника призвів до скорочення асортименту товарів вітчизняного виробництва, по­силилась тенденція до необгрунтованого зростання цін, недоб­росовісної конкуренції, невиконання зобов'язань щодо спожи­вачів.

Таблиця 4.7

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 pp.

Показники

Україна

Донецький район

Донецька область

Луганська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Торгівля і послуги

Роздрібний товарообіг, млн грн

28 757,4

3645,2

12,6

2624,1

9,1

1021,1

3,5

Роздрібний товарообіг на одну особу населен­ня, грн

581

461

79,3

533

91,7

389

66,9

Кількість об'єктів розд­рібної торгівлі, тис.

103,2

13,1

12,6

8,9

8,6

4,2

4,0

Кількість об'єктів рес­торанного господарст­ва, тис.

33,1

4,2

12,7

2,9

8,8

1,3

3,9

Торгова площа мага­зинів, тис. м2

7029

1071

15,2

756

10,7

315

4,5

Кількість місць на об'єктах ресторанно­го господарства, тис.

1916

295

15,3

208

10,8

87

4,5

Платні послуги (у фак­тичних цінах), млн грн

15 766,2

1969,4

12,4

1424,9

9,0

544,5

3,4

Платні послуги на од­ну особу населення (у фактичних цінах), грн

319

248

77,7

289

90,6

207

64,9

Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн

1045,6

115,7

11,1

82,3

7,9

33,4

3,2

671

Продовження табл. 4.7

Закінчення табл. 4.7

Показники

Україна

Донецький район

Донецька область

Луганська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Побутові послоги на одну особу населення (у фактичних цінах), грн

21

15

71,4

17

80,9

13

61,9

Освіта

Середні навчальні за­клади освіти (на поча­ток навчального року) кількість закладів

22 210

2161

9,7

1318

5,9

843

3,8

у них учнів, тис.

6764

913

13,5

588

8,7

325

4,8

Підготовка (випуск) кваліфікованих робіт­ників професійно-тех­нічними навчальними закладами, тис.

266,8

47,1

17,6

28,4

10,6

18,7

7,0

Виші навчальні зак­лади І—II рівнів ак­редитації (на початок навчального року) кількість закладів

664

98

14,7

68

10,2

30

4,5

у них студентів, тис.

528,0

76,1

14,4

51,1

9,7

25,0

4,7

Вищі навчальні зак­лади III—IV рівнів ак­редитації Кількість закладів

315

33

10,4

26

8,2

7

2,2

у них студентів, тис.

1402,9

172,7

12,3

120,4

8,6

52,3

3,7

Заклади культури та мистецтва

Театри, од.

131

9

6,8

5

3,8

4

3,0

Музеї, од.

378

36

9,5

22

5,8

14

3,7

Бібліотеки, од.

20 722

1768

8,5

1067

5,1

701

3,4

Показники

Україна

Донецький район

Донецька область

Луганська область

усього

у % до України

усього

у % до України

усього

у % до України

Клуби, од.

20408

1416

6,9

816

4,0

600

2,9

Медичне обслугову­вання

Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)

46,2

43,6

94,4

46,0

99,5

41,2

89,1

Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)

110,3

107,6

97,5

113,1

102,5

102,1

92,5

Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. на­селення)

95,0

95,0

100,0

90,9

95,7

99,1

104,3

Планова місткість амбулаторно-полік­лінічних закладів (від­відування за зміну на 10 тис. населення)

198,4

192,1

96,8

177,3

89,3

207,0

104,3

Відпочинок

Санаторії та пансіона­ти з лікуванням, місць

150 554

5407

3,6

4200

2,8

1207

0,8

Будинки та пансіона­ти відпочинку, місць

62923

9535

15,1

9475

15,0

60

0,09

Бази відпочинку, місць

237 728

45158

7925

Дитячі оздоровчі табо­ри, місць

227 179

48 548

21,3

33 488

14,7

15 060

6,6

Грошові доходи і вит­рати населення

Грошові доходи

Усього, млн грн

86 911

15 062

17,3

10 536

12,1

4526

5,2

у розрахунку на душу населення, грн

1755,7

1926,0

109,7

2128,1

121,2

1723,9

98,2

Грошові витрати та заощадження Усього, млн грн

82 777

10 236

12,1

7587

9,0

2649

3,1

у розрахунку на душу населення, грн

1692,4

1275,0

75,3

1541

91,0

1009,1

59,6

672

673

Сучасний стан сфери платних послуг населенню характеризу­ється скороченням загальних обсягів, структурними змінами їх надання за видами, збитковістю більшості спеціалізованих під­приємств. За період з 1990 по 2000 р. реалізація платних послуг зменшилась у 5,3 раза і становила лише 18,9 % до рівня 1990 р. Аналогічна тенденція має місце в побутовому обслуговуванні на­селення району, питома вага якого знизилась до 5,1 % обсягу по­бутових послуг проти рівня 1990 р.

Система освіти представлена дошкільними, середніми, профе­сійно-технічними та вищими навчальними закладами і налічує 2046 дошкільних закладів, 2161 середній навчальний, 131 вищий навчальний заклад, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акреди­тації та 33 — III—IV рівнів. У подальшому треба розробити ме­ханізми вдосконалення змісту та форм роботи навчальних закла­дів, управління та фінансування, підтримки процесів інтеграції з науковою сферою.

Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, кіль­кість відвідувань театрів, музеїв, фактично згорнуто мережу кі­нопрокату. Загалом у районі діє 9 театрів, 36 музеїв, 1768 бібліо­тек та 1416 закладів клубного типу.

Зовнішньоекономічна діяльність. Потужний індустріальний розвиток Донецького економічного району, близькість важливих сировинних баз, вихід до Азовського моря сприяли тісному залу­ченню суспільно-господарського комплексу регіону до зовніш­ньоекономічної діяльності. Так, у 2000 р. експортні операції в ре­гіоні здійснювали 1477 підприємств, імпортували продукцію 1884. До найбільших імпортерів району належать: «Маріуполь­ський металургійний комбінат ім. Ілліча», комбінат «Азовсталь», AT «Концерн Стирол», «Харцизький трубний завод», «Алчевсь-кий металургійний комбінат». Обсяги експорту товарів у 2000 р. становили 3640,7 млн дол. США, імпорту — 1092,6 млн дол. США, що відповідно становить 25 % і 8 % від загальноукраїнсь­ких показників. У цілому район має активний зовнішньоторговель­ний баланс, позитивне сальдо якого — 2548,1 млн дол. США і за обсягами експорту продукції знаходиться на другому місті в державі після Придніпровського.

Товарна структура як експорту, так і імпорту регіону має ви­ражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортованої продукції належать чорні метали та вироби з них, найбільшу час­тку в імпорті становлять енергоносії, насамперед, природний газ, нафта та нафтопродукти.

674

У географічній структурі експортно-імпортних операцій пере­важають Китай, США, Тайвань, Турція, але головним зовнішньо­торговельним партнером району традиційно залишається Росій­ська Федерація, частка якої в зовнішньому обороті становить більше 30 %.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу на сучасно­му етапі дещо уповільнюється. Так, значно гальмують організацію експортних зв'язків антидемпінгові операції, що проводяться проти підприємств чорної металургії району компаніями-конкурентами із США та Європи. У свою чергу низка протекціоністських захо­дів (квоти, ліцензії) застосовує до продукції чорної металургії та трубного виробництва Російська Федерація.

Екологічна ситуація. Однією з основних причин погіршення умов життєдіяльності людини стало значне погіршення екологіч­ної ситуації як на глобальному, так і на регіональному рівні. У Донецькому економічному районі, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний господар­ський комплекс, що сформувався в районі, представлений в ос­новному галузями (чорна металургія, енергетика, хімічна проми­словість), які традиційно є найбільшими забрудниками навколи­шнього середовища. Шкідливі виробництва здійснюють негатив­ний вплив на всі складові екосистеми району. До основних видів забруднення належать викиди в атмосферу пилу, шкідливих га­зів, скиди у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, наг­ромадження величезної кількості промислових, часто дуже ток­сичних відходів.

Багаторічне промислове освоєння Донбасу призвело до фор­мування специфічних техногенних ландшафтів, які вирізняють­ся сильною еродованістю території, наявністю значної кількості антропогенних форм рельєфу (терикони, відстійні ями, відпра­цьовані підземні пустоти). Основною проблемою використання земельних ресурсів району є виведення їх великої кількості під міську та промислову забудову, часте підтоплення ґрунту, про­вали, зсуви.

Донецький економічний район споживає майже 17% свіжої води в Україні. Тут сконцентровано велику кількість водомістких виробництв, проте більшість з них (близько 80 %) переведено на систему оборотного водопостачання. Скиди забрудненої води у природні поверхневі водні об'єкти в 2000 р. становили 1316 млн м , з них без очищення більше 20 %.

Найбільший вплив на атмосферне повітря здійснюють підпри­ємства чорної металургії та коксохімії. Район має найвищу зага-

675

зованість повітряного басейну не тільки в Україні, айв Європі. У 2000 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціо­нарними джерелами забруднення становили 1590 тис. т, пересув­ними 205 тис. т. Це відповідно становить 40 і 11 % від загальної кількості викидів по Україні. В районі розташовано більше 10 міст, викиди яких в атмосферу перевищують 50 тис. т. Наприк­лад, сукупні викиди таких міст, як Єнакієве і Макіївка більше як у 50 разів перевищують викиди Чернівецької області, в 22 — Тернопільської, в 17 — Житомирської.

Значний руйнівний вплив на оточуюче середовище здійсню­ють аварійні забруднення та надзвичайні екологічні ситуації, вик­ликані ними. В основному вони спричинені недотриманням тех­ніки безпеки на підприємствах, значним старінням екологічної інф­раструктури (очисних споруд, сховищ відходів, рекультиваційної техніки). За 2000 р. у районі сталося 20 таких ситуацій, загальні збитки від яких становили 161 тис. грн.

Зважаючи на складну екологічну ситуацію, що склалася в До­нецькому економічному районі, подальший розвиток його продук­тивних сил повинен здійснюватись паралельно з проведенням виваженої, науково обґрунтованої екологічної політики. Суттєво­го значення тут набуває проблема вдосконалення економічного механізму застосування природоохоронних заходів, визначення джерел фінансування, стимулювання ведення екологозаощадли-вого природокористування.