8.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

Комплексний розвиток Карпатського економічного району зумовлений наявним потенціалом соціально-економічних та при­родних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки в державі.

Екологічна ситуація. Незбалансованість розвитку окремих га­лузей економіки, негативне ставлення до природних ресурсів та до-

844

вкілля призвели до екстенсивного природокористування, погір­шення природного середовища. Стан навколишнього середовища, його забрудненість безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, яке погіршує здоров'я населення, впливає на показники смертності та дитячої захворюваності. Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в Карпатському регіоні. У 2000 р. стаціонарними джерелами забруд­нення викинуто в атмосферне повітря 261,4 тис. т, або 6,6 % в дер­жаві, пересувними засобами — 192,1 тис. т, або 9,9%. Забрудне­ність навколишнього середовища, 21 залпове аварійне забруднення в регіоні погіршують здоров'я населення. Заподіяно збитків на суму 56,2 млн грн. Показники смертності та дитячої захворюваності без­посередньо залежать як від фінансування природоохоронних захо­дів на підприємствах-забруднювачах, так і від прийняття більш рі­шучих заходів щодо припинення їхньої діяльності.

Через регіон переносяться повітряні маси із заходу з досить високим ступенем забруднення, винищуючи карпатські ліси. Лі­совідновлення і роботи з догляду за лісовими ресурсами є важли­вим природоохоронним заходом у районі. Очищення забрудне­них стічних вод є недостатнім. Зменшення викидів відбувається через тимчасове зниження обсягів випуску готової продукції. Ве­ликої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС — близько 85 % у Львівській області. У Калуші на Івано-Франківщині ситуація з хімічним забрудненням міста поступово поліпшується, що, на жаль, зумовлене не збільшенням ступеня очищення викидів, а тимчасовим зниженням обсягів випуску готової продукції.

Крім внутрішньорегіональних, діють і зовнішні чинники: бага­торічної та значної шкоди завдало Закарпаттю забруднення Тиси ртутними викидами золотодобувної шахти в Румунії в 1999 p., ко­ли загинуло все живе у воді та на узбережжі річок, якими прохо­дили ці викиди. Не відновлена повністю і екосистема Тиси в ме­жах Закарпаття. До екологічної катастрофи невідомого похо­дження в Чернівецькій області привели викиди таліємістких речо­вин у 1990 p., коли дитяча алопеція і наступні захворювання на цироз печінки та хвороби нирок були поширені серед дітей у Чер­нівцях. Остаточно не виявлено ні причин, ні джерел надходження талію до природного середовища та, на жаль, не подолані їх нас­лідки: діти, що отруїлись тут, не отримали статусу постраждалих.

Основними забруднювачами залишаються міста Львів та Ка­луш, Добротвір, Бурштин, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці.

845

Головним напрямом розвитку Карпатського регіону повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням еко­логічної рівноваги між господарською діяльністю людини і навко­лишнім природним середовищем. Сприяти поліпшенню ситуації в економіці району покликані структурна перебудова, диверсифіка­ція виробництв, розвиток специфічних для району галузей, проми­слів. Збалансування територіально-господарських пропорцій регіо­ну необхідно досягати через поліпшення роботи існуючих галузей спеціалізації в умовах збереження та нарощування обсягів агро­промислового виробництва. Серед пріоритетів необхідно виділити всебічний розвиток рекреаційного господарства як однієї з галу­зей, що сприятиме надходженню фінансових ресурсів для існую­чого господарського комплексу регіону, а також поліпшення стану в суміжних галузях і взагалі в економіці Карпатського регіону.

Розвиток та структурна перебудова промисловості і сільського господарства регіону можливі за наявності капітальних вкладень. Для досягнення позитивних економічних змін необхідні суттєві зрушення в обсязі, структурі та ефективності використання капі­тальних вкладень. Доцільним є продовження політики, спрямо­ваної на технічне переоснащення і реконструкцію діючих під­приємств, перерозподіл коштів на користь виробництв, що забезпечать їх швидку віддачу — у сферу рекреації, в харчову та легку промисловості, а також у розвиток суміжних виробничих процесів. Необхідно прискорити структурну перебудову маши­нобудівного комплексу шляхом нарощування обсягів виробницт­ва найважливіших для країни видів продукції.

До першочергових заходів належать: будівництво та реконст­рукція існуючих міждержавних шляхів сполучення, особливо на міжнародних транспортних коридорах, забезпечення випереджаль­них темпів випуску наукомісткої продукції високого технологіч­ного рівня, створення нових конкурентоспроможних зразків тех­ніки, підвищення якості та ефективності виробництва, зорієнто­ваного на задоволення потреб внутрішнього ринку, нарощування експортного потенціалу за рахунок відновлення і збереження традиційних ринків, що існували до перебудовчого періоду (з країнами СНД із можливим створенням зон вільної торгівлі, Схід­ної Європи) та освоєння нових ринків.

Виходячи з цього, для Карпатського району необхідно забез­печити підвищення ефективності всіх сфер регіональної економі­ки. У першу чергу це стосується тих галузей, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів. Тому у найближчій перспекти­ві доцільними є реконструкція, технічне переозброєння діючих

846

підприємств і нове будівництво невеликих високомеханізованих підприємств легкої і харчової промисловості.

Економічно обґрунтованим і вигідним для району є розвиток на­родних промислів: килимоткацтво, вишивання, виготовлення худож­ніх виробів з лози, дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрям створить умови для зайнятості і отримання доходу місцевим жителям, особливо в тих районах, де є надлишок трудових ресурсів, а також поліпшить ситуацію з товарами побутового призначення.

Зростання обсягу рекреаційних послуг у регіоні посилить над­ходження до місцевих і державного бюджетів, зменшить рівень безробіття і підвищить рівень вкладення інвестицій у регіон, що сприятиме розвитку інших галузей економіки, а також вирішен­ню пріоритетних регіональних проблем. Такими для Карпатсько­го регіону є: впровадження нових ресурсозберігаючих техноло­гій, комплексна переробка сировини, підвищення екологічної безпеки, збільшення кількості робочих місць.

Подальшого розвитку потребує агропромисловий комплекс регіону, як складне, багатопрофільне виробниче утворення. Особ­ливо це стосується раннього овочівництва, садівництва і виног­радарства та молочно-м'ясного тваринництва, вівчарства. Досяг­нення цієї мети можливе через впровадження кращих світових і місцевих сортів та видів рослин і тварин, проведення протипавод­кових робіт для утримання ґрунтів.

Важливим завданням комплексного розвитку є підвищення ефек­тивності паливно-енергетичного і мінерально-сировинного комплек­сів за рахунок повторної геологічної розвідки і розширення ресурс­ної бази, модернізації потужностей з добування і переробки палива і сировини, а також комплексного використання багатокомпонентних ресурсів, рекультивації і відновлення природних ландшафтів.

Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості повинна враховувати обмеженість влас­них ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кра­щих світових стандартів, враховувати необхідність відновлення лісів, підвищення їх ролі у боротьбі з періодичними повенями.

Територіальна організація продуктивних сил Карпатського еко­номічного району в перспективі буде зорієнтована на:

• удосконалення територіальної структури виробництва за ра­хунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на се­реднє і точне машинобудування, радіотехнічну, електронну та ком­п'ютерну галузі промисловості; сільськогосподарське машинобуду­вання і автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, під­приємств легкої, харчової промисловості та лісового господарства;

847

• раціональне і комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів, перехід на безвідходні і маловідходні техноло­гії, що сприятиме екологізації розвитку продуктивних сил району;

• ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейсь­кого значення;

• підвищення економічної діяльності в малих і середніх містах та селах з метою підвищення зайнятості населення, більш повно­го використання місцевих трудових ресурсів;

• розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності.

Реалізація пріоритетних напрямів територіальної організації про­дуктивних сил буде важливим чинником соціально-економічного розвитку району, оптимізації структурної перебудови економіки та зростання життєвого рівня населення.