Основні принципи заснування та функціонування державно-приватних партнерств
| Назва принципу | Опис принципу |
| Прозорість | Надання органами влади повної інформації інвесторам, концесіонерам, усім зацікавленим сторонам |
| Змагальність | Створення рівних умов щодо залучення до партнерств для всіх потенційних приватних партнерів |
| Підзвітність | Відповідальність усіх партнерів перед громадськістю і взаємні зобов’язання, які є визначеними в договірному порядку |
| Законність | Створення партнерств у формі, яка дозволяється чинним законодавством |
| Зрозумілість і передбачуваність | Зрозумілість формулювання умов партнерства, зокрема у відповідному договорі, забезпечення можливості їх виконання без суттєвих змін |
| Врахування специфіки | Формування партнерства із врахуванням особливих потреб певного регіону, галузі |
| Економічна та фінансова сталість | Врахування рівня споживання послуг, що створюються в результаті партнерства, і позитивних наслідків для розвитку економіки в цілому |
| Гнучкість | Забезпечення можливості швидкого реагування та врахування змін у середовищі, в якому діє партнерство |
| Рівність | Забезпечення доступу до послуг для соціально вразливих прошарків населення, зокрема бідних |
| Соціальне залучення | Створення умов для залучення до процесу планування та реалізації партнерств різних суспільних груп |
Практичний досвід реалізації достатньої кількості проектів ДПП дозволив західним фахівцям розробити модель оцінки готовності держави до успішного впровадження партнерських проектів. Згідно з нею, основними сферами, які впливають на спроможність держави впроваджувати ДПП, є відданість ідеї партнерства, спроможність до управління процесом, рівень виконання (впровадження проектів), показники виміру яких продемонстровано в таблиці 3.2.
Очевидно, що результати проектів ДПП є значно кращими за термінами виконання проектів та кошторисом, ніж результати традиційних урядових закупівель. До того ж належно розроблені та виконані проекти ДПП приносять значно більше користі, ніж суто економію бюджетних коштів, витрачених на інвестування у громадську інфраструктуру. Серед цих переваг – також проектні та технічні нововведення, своєчасне надання послуг та дотримання кошторису, вища якість та стабільність надання суспільних послуг.
Таблиця 3.2.
- Національна академія державного управління при президентові україни
- Частина і. Публічна сфера як предметна область проектного менеджменту
- Взаємодія нно й органів влади в процесі формування рішень.
- Система підтримки нно органами публічної влади.
- Основні принципи заснування та функціонування державно-приватних партнерств
- Основні сфери та критерії оцінки готовності держави до успішного впровадження проектів дпп
- ССистемний підхід.
- Проектний підхід.
- Процесний підхід.
- Сценарний підхід.
- 5.3.1. Державне регулювання інноваційних процесів
- 5.3.2. Державне управління інвестиційними проектами
- 5.3.3. Правові засади розроблення, затвердження та виконання Державних програм
- Контракти
- Оренда / лізинг
- Концесія
- Угода про розподіл продукції
- Договора про спільну діяльність
- Приклади типових ризиків дпп
- Оптимальний варіант розподілу ризиків у проектах дпп
- Порівняльна характеристика традиційної та сучасної регіональної економічної політики
- Таблиця 8.3. Типова структура стратегії розвитку регіону
- Загальна структура та зміст основних планово-прогнозних документів щодо регіонального розвитку
- Порядок розробки програмних документів
- Типова структура програми соціально-економічного розвитку області
- Типова структура регіональної цільової програми
- 8.3.1. Територіальний маркетинг, територіальний брендинг: визначення сутності та особливості
- 8.3.2. Державно-приватне партнерство як механізм реалізації проектів територіального маркетингу
- 8.3.3. Інноваційні методи формування територіального бренду
- Семінарські і практичні заняття
- Додаток а Визначення ризиків у проектах дпп
- Додаток б Матриця розподілу ризиків
- Список рекомендованих джерел
- Предметний покажчик
- Безверхнюк Тетяна Миколаївна,