23.Безробіття

Все населення країни можна поділити на три групи:- особи, які не досягли 16 років, особи, що знаходяться у спеціалізованих медичних закладах, ув'язнені;- особи, які вибули зі складу робочої сили (пенсіонери),учні та студенти денної форми навчання, домогосподарки, які не шукають роботу;- люди, які не мають, але і не шукають роботу.

Названі групи належать до економічно неактивного населення.

- люди, які можуть і прагнуть працювати - економічно активне населення.

Рівень економічно активного населення - це частка економічно активного населення у загальній чисельності населення:

Н - Ен

Ра = ---------------- х 100% ,

Н

де Ра - рівень економічно активного населення, Н - чисельність населення, Ен - економічно неактивне населення.

Якщо економіка країни знаходиться у стані макроекономічної нестабільності, якщо порушується макроекономічна рівновага, в країні зростає безробіття. Словник сучасної економічної теорії Макміллана дає таке визначення безробіття: " Безробіття - загальна чисельність незайнятих індивідів, які або знаходяться у процесі переходу з однієї роботи на іншу, або не мають можливості знайти роботу за переважною ставкою реальної заробітної плати."За українським законодавством безробітним вважається особа, яка активно шукає роботу, готова приступити до неї та стоїть на обліку у державній службі зайнятості.

рівень безробіття;

Рівень безробіття можна підрахувати за формулами:

Чисельність безробітних

Рівень безробіття = ------------------------------------ х 100%

Чисельність робочої сили

Або:

економічно активне населення - зайняті

Рівень безробіття = ------------------------------------------------------- х100%

економічно активне населення.

Головна "ціна" безробіття - це не вироблена продукція, втрати ВНП. Розрізняють фактично вироблений ВНП та потенційний ВНП, тобто ВНП, який був би вироблений при повній зайнятості. Якщо рівень безробіття вище природного рівня безробіття, суспільство втрачає частку ВНП. Економісти визначають цю частку втраченого продукту як відставання фактичного рівня ВНП від потенційного рівня. Відомий макроекономіст Артур Оукен вивів математичну залежність між рівнем безробіття та втратами ВНП. Ця залежність відома як закон Оукена, який стверджує: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на один відсоток, то відставання обсягу ВНП складає 2,5%.

Так, якщо фактичний рівень безробіття складає 10%, а природний рівень безробіття - 7%, то користуючись формулою, що відбиває закон Оукена, отримаємо: (10% - 7%) х 2,5 = 7%. Це означає, що ВНП країни міг би бути на 7,5% більшим, якби не безробіття, суспільство втратило цю можливість зростання ВНП.

Безробіття призводить до таких наслідків:

- зменшенн6я споживчого попиту,

- скорочення заощаджень,

- падіння інвестиційного попиту;

- зменшення пропозиції, спад виробництва.