19. Інвестиції

інвестиції - це майнові і інтелектуальні цінності, вкладені в різні види діяльності з метою отримання доходу. Інвестування, або капіталоутворення - чистий приріст реального капіталу у суспільстві. У чистих інвестиціях особливу роль відіграють інновації, тобто капіталовкладення у принципово нові технології.

Чинниками, які формують інвестиційний попит є:- Очікувана норма чистого прибутку. Якщо отриманий дохід від інвестицій відшкодує витрати на придбання та експлуатацію інвестиційних товарів і принесе чистий прибуток - інвестування здійсниться.- Податки з підприємства , якщо податок вище очікуваного прибутку, інвестування не відбудеться.- Реальна ставка позичкового відсотку. Якщо очікувана норма прибутку вище реальної ставки відсотку, підприємці інвестують.

Це - основні чинники.Досліджуючи сукупний попит, Кейнс дійшов висновку, що споживчий попит є більш-менш стабільним, а інвестиційний попит - вкрай нестабільний. Система вільного підприємництва не має автоматичного регулятора інвестицій - вони можуть бути надлишковими або недостатніми, тому держава повинна регулювати саме інвестиційний попит.

Мультиплікатор інвестицій

Концепція мультиплікатора є однією із складових сучасної макроекономічної теорії. Кейнс, створюючи модель мультиплікатора, показав, що збільшення приватних інвестицій призводить до збільшення доходу та зайнятості. Модель мультиплікатора показує, що приріст інвестицій збільшує ВНП у зростаючій, чи мультипліцируючій сумі.

Вважається, що кошти, вкладені в інвестиції, мають підвищену ефективність, викликають мультиплікаційний ефект. Мультиплікатор інвестицій - числовий коефіцієнт, який показує у скільки разів зросте дохід при даному зростанні інвестицій:

Зміни у реальному ЧНП

Мультиплікатор= ---------------------------------------

Зміни в інвестиціях

π Y

k= --------

π I

Якщо k дорівнює 2, то це означає, що стабільне зростання інвестицій викличе подвоєння ЧНП. Відомий словник економічної теорії Макміллана пояснює це так: припустимо, здійснене інвестування на певну суму. Для інвестора - це витрати. Для тих, хто продає інвестиційні товари - це доходи, які будуть витрачені для купівлі якихось інших товарів - матеріальних та людських ресурсів. Залучена до праці робоча сила буде пред'являти попит на споживчі товари згідно з граничною схильністю до споживання. Частка доходу, як відомо, заощаджується. Мультиплікатор інвестицій обернено пропорційний граничній схильності до заощадження:

1 1

M = --------- = -------------

MPS 1 - MPC

Припустимо, гранична схильність до споживання дорівнює 0,75, тоді

1

мультиплікатор = -------------- = 4

1 - 0,75

Це означає, що кожна інвестована грошова одиниця дасть приріст ЧНП у чотири одиниці. Мультипліційний ефект від прирісту інвестицій виникає тільки в умовах неповної зайнятості ресурсів: незайнятих виробничих потужностей та наявності значного безробіття.

Парадокс заощадливості

Здається, що чим більше населення заощаджує, тим більші можливості для інвестування, тим вище рівень виробництва та зайнятості. В дійсності це не зовсім так. Якщо домогосподарства починають збільшувати заощадження при даному рівні доходу, рівень виробництва і зайнятості буде нижчим. Це так званий парадокс заощадливості. Цей парадокс стверджує, що зростання збережень небажане тому що їх збільшення у домогосподарствах призводить до скорочення споживання, а значить - і до зменшення сукупного попиту.

Ми пам'ятаємо, що в простій кейнсіанській моделі доходів - витрат саме рівень сукупного попиту визначає рівень виробництва і пов'язаний з ним рівень зайнятості. Тому внаслідок зростання збережень відбувається падіння виробництва і цей ефект посилюється дією мультиплікатора - він починає діяти в протилежному напрямку. Збільшення збережень не компенсується збільшенням інвестицій. Чому? По-перше, плани заощаджень і інвестицій не співпадають. По-друге, коли споживчий попит скорочується, нема сенсу нарощувати інвестиції, адже ви пам'ятаєте, що попит на ресурси є похідним від попиту на вироблені товари. Отже, при зростанні збережень зменшується стимул для інвестування.