11.Ввп та суспільний добробут

ВВП - це виражена в ринкових цінах кінцева вартість товарів та послуг, створених протягом року на території даної країни національними та іноземними виробниками

Реальний ВВП на душу населення

ВНП є достатньо точним показником рівня розвитку економіки. Але ВНП не відбиває рівень життя населення. У цьому аспекті більш інформативним є такий показник, як реальний ВНП на душу населення:

Реальний ВНП

ВНП на душу населення = ---------------------------------

Чисельність населення країни

Та навіть цей показник дуже приблизно відбиває рівень життя населення. Так, у Радянському Союзі у 1986 році величина ВНП на душу населення була другою після США, та це не означає, що рівень добробуту населення у СРСР був удвічі нижчий, ніж у США. ВНП - це вартісний показник, він безпосередньо не відбиває структури суспільного виробництва, а у СРСР переважну частку виробленої продукції складали не товари особистого споживання, а товари, призначені для виробничого споживання.

До того ж, він не відбиває розподіл доходів між різними верствами населення.

Елементи суспільного добробуту, що не враховує ВВП

ВНП не може бути показником економічного добробуту населення за такими причинами:

- У суспільстві існують елементи натурального господарства, неринкова діяльність, результати якої не фіксуються в макропоказниках , хоча і підвищують добробут населення.(послуги домогосподарки, ремонт житла, самостійне виготовлення одягу, продукти з присадибних ділянок, які не призначені для продажу, тощо).

- У ВНП не враховано діяльність тіньового сектора економіки, який у розвинених країнах складає від 5 до 15% офіційного ВНП, в Україні -40 - 60%.

- ВНП не враховує зміни якості товарів, зміни його розподілу.

- ВНП не відбиває такі важливі характеристики добробуту населення як стан довкілля, доступність освіти, житлові умови, умови праці та відпочинку, рівень медичного обслуговування та його доступність. Ці недоліки долає показник СНР ООН "чистий економічний добробут". Показник "чистий економічний добробут" як раз і відбиває стан довкілля, доступність та якість освіти і медичного обслуговування, наявність вільного часу як умови інтелектуального та духовного розвитку людини.