33. Напрямки державного регулювання зайнятості

Методи боротьби з безробіттям залежать від того, яка економічна концепція покладена в основу політики зайнятості.

Сучасні послідовники Мальтуса наполягають на запроваджуванні політики обмеження народжуваності.

Послідовники англійського економіста Пігу, які вважають що головна причина безробіття - висока заробітна плата, пропонують:- сприяти зменшенню заробітної плати; - пояснювати профспілкам, що зростання заробітної плати, якого вони вимагають, призводить до зростання безробіття;- держава повинна працевлаштовувати тих робітників, які претендують на невисоку заробітну плату, сприяти розвитку соціальної сфери;- ділити ставку заробітної плати і робочий час між кілька робітниками.

Кейнсіанці пропонують заходи тактичного та стратегічного характеру.

До заходів тактичного характеру належить організація державою суспільних робіт для хронічно безробітних і молоді: будівництво та ремонт шляхів, прибирання вулиць, парків, робота в національних парках тощо.

До заходів стратегічного характеру належать державні замовлення приватному сектору та зниження облікової ставки відсотку. Ці заходи збільшують сукупний попит, а отже - зайнятість.

Регулюючи зайнятість, держава може:- скорочувати тривалість робочого тижня в період масового безробіття;- дочасно - (за 2-3 роки) відправляти на пенсію державних службовців;- стримувати приплив іноземної робочої сили;- стимулювати трудову міграцію.Та найголовніше - держава повинна стимулювати створення нових робочих місць.