logo
шпоры по макро

5.Макроекономіка і економічна політика держави

Економічна політика - це система дій, заходів, важелів, інструментів, які застосовує держава (уряд) для досягнення певних цілей. Метою державної політики є забезпечення стабільного економічного зростання, стабільних цін, повної зайнятості. Макроекономіка може слугувати теоретичною основою економічної політики.

У сучасних умовах сформувалося декілька напрямків економічної політики, основними з яких є фіскальна і монетарна. Запроваджують кожну з них у розвинених країнах різні управлінські структури. Так, у США монетарну політику здійснює Федеральна резервна система, а фіскальну - Конгрес. В Україні монетарну політику розробляє НБУ, а фіскальну -Верховна Рада. Об'єктами регулювання при запровадженні монетарної політики є головним чином величина грошової маси та ставка відсотку, фіскальної політики - величина податків та величина державних витрат.

Теоретичні дискусії ведуться за такими напрямками:

- в яких межах припустиме державне втручання в економічні процеси;

- яка політика - монетарна чи фіскальна є більш результативною;

- як поєднувати монетарну та фіскальну політику.

У цій площині питання зводиться до такого: яка комбінація монетарних та фіскальних заходів є оптимальною для вирішення проблеми відновлення рівноваги у даній конкретній ситуації. Усе мистецтво такої політики полягає саме у визначенні тривалості здійснення тих чи інших заходів та "дозування" їх впливу на сукупний попит та сукупну пропозицію.

Такі задачі легше поставити, ніж вирішити. Чому? По-перше, ми вже відмічали, що існують різні напрямки економічної думки, їх прихильники по-різному оцінюють роль, можливості держави впливати на економічні процеси, пропонують різні заходи, різні підходи як до формування економічної політики, так і для її реалізації. По-друге, відповідність цілей і результатів економічної політики ніким не гарантовано. По-третє, на вибір варіантів дій впливає не тільки об'єктивний стан справ, але в умовах багатопартійності та інших політичних факторів - також і кон'юнктурні міркування, пов'язані з тим, скільки часу залишається до виборів у правлячої партії та чи є потреба у запровадженні такої політики, яка створить уяву про великі успіхи у час, що залишився до виборів, не зважаючи на те, що ці заходи можуть значно погіршити економічну ситуацію в майбутньому.