Реалізація і ціни товарів у містах а та б

Побудуємо зведений агрегатний індекс цін за двома товарами у структурі реалізації продукції міста А:

I_p = ==== 0,985,

тобто ціни міста А були в цілому нижчими, ніж міста Б на 1,5%.

Зведений індекс цін за тими самими двома товарами у структурі продажу міста Б:

I_p = ==== 1,003,

тобто ціни міста А були в цілому вищими, ніж міста Б на 0,3%.

Порівнюючи місто Б з містом А, дістаємо ще один територіальний індекс цін:

I_p = === 0,996.

Він свідчить про те, що у місті Б ціни за двома товарами були в середньому нижчими порівняно з містом А на 0,4%.

Така різниця об’єктивно зумовлена (див. розд. 9) впливом структури сукупності на результати порівнянь середніх якісних показників. У практиці міжрегіональних порівнянь переважно обчислюють індекси цін за структурою реалізації країни (регіону), рівень цін якої порівнюється з рівнем інших територій.

Крім того, територіальні індекси цін будують і за стандартними значеннями ваг. На внутрішньому ринку найчастіше використовують ваги областей, економічних районів, до яких належать порівнювані територіальні одиниці, або загальну структуру реалізації товарів на порівнюваних територіях.

Так, у нашому прикладі можна використати для зважування структуру товарів, що продані в двох містах разом:

I_p = === 0,993.

Згідно з цим індексом ціни в місті А були в середньому нижчими, ніж у місті Б на 0,7 %.

З аналогічними проблемами стикаються, досліджуючи ціни в міжнародній торгівлі, де країни-партнери мають обирати конкретні взаємовигідні умови торговельних операцій. Додатковим ускладненням при цьому є різна купівельна спроможність національних грошових одиниць (валют), в яких обчислюються ціни внутрішнього ринку. Існують різні теоретичні та практичні підходи до вирішення цих проблем. Як уже зазначалося, найпоширенішою в економічній практиці міжнародних та регіональних порівнянь є оцінка динаміки цін у структурі товарів країни (регіону, області, населеного пункту), що порівнюється з іншими.

У разі міжнародних порівнянь рівень місцевих цін перераховують у вільно конвертовану валюту (наприклад у долари США). Проте цей перерахунок призводить до певних труднощів, пов’язаних з проблемами визначення паритету національної валюти (докладніше див. підрозд. 17.4).

Існують три методи міжнародного порівняння цін і тарифів.

Перший метод полягає у порівнянні національних цін із так званими світовими цінами. Практична складність таких порівнянь зумовлена багатоваріантністю світових цін, що суттєво відрізняються за рівнем для кожної зовнішньоторговельної операції. Окрім того, зовнішньоторговельний оборот не охоплює всієї номенклатури товарів і послуг.

Другий метод передбачає використання системи зважування рівнів цін, перерахованих у вільноконвертовану валюту за структурою товарної маси країни, з якою виконують порівняння. Труд­нощі при цьому полягають у суттєвих особливостях структури виробництва за складом та обсягом, що притаманні практично кожній державі світу.

Третій метод полягає у використанні методики побудови індексу І.Фішера, в якому за ваги беруть структуру товарів та послуг конкретних країн:

I_p = .

Зауважимо, що хоча цей метод знайшов своє місце в практиці міжнародних порівнянь, наведена формула, як і традиційний індекс цін Фішера, не має економічної інтерпретації і обмежена колом товарів та послуг, що виробляються в обох порівнюваних країнах.