19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності

Ефективність роботи банку характеризується такими показниками:

• показники дохідності як відношення прибутку (доходу) до усереднених активів та капіталу;

• співвідношення темпів зростання кредитів, депозитів, капіталу та штатів працівників банку;

• продуктивність персоналу, що визначається як дохід у розрахунку на одного працівника та як прибуток у співвідношенні з витратами на заробітну плату;

• співвідношення середніх процентних ставок, які одержуються та виплачуються;

• вартість посередництва тощо.

Аналіз продуктивності дає змогу оцінити ефективність одного з трьох ресурсів банку — його працівників, репутації, фінансових зобов’язань, для чого розраховується дохід на керуючого або дохід на рядового працівника банку. Зміна цього відношення в часі безпосередньо відбиває здатність банку керувати своїми кадрами та ефективно на рівні витрат конкурувати з іншими банками.

Згідно із загальними принципами оцінювання ефективності на різних етапах визначення ефективності банківської діяльності за ефект можна взяти: процентний дохід, чистий процентний дохід, валовий операційний дохід, чистий операційний дохід, чистий дохід до сплати податків, чистий дохід після сплати податків, або узагальнено дохід Д.

Процентний дохід — дохід, що формується в результаті основних операцій банку та охоплює всі проценти, одержані банком з різних джерел.

Витрати з виплати процентів — проценти, сплачені за депозитами та отриманими позиками.

Інші операційні доходи — банківська, кредитна та страхова комісія, дохід від обміну іноземної валюти, плата за управління інвестиціями, дохід від торгівлі цінними паперами, прибуток (збитки) від операцій із золотом тощо.

За витрати беруться операційні витрати В у складі персоналу П, будівель і устаткування Б та інших витрат І.

Операційні витрати поділяють на три категорії:

а) персонал, включаючи пенсії, витрати на переміщення, нав­чання і т. ін.;

б) будівлі та устаткування, включаючи амортизацію, ремонт та утримання;

в) інші витрати, включаючи рекламу, канцелярські та загальні витрати.

Неопераційні доходи та витрати — витрати на створення резервів, покриття збитків за кредитами, списання інвестицій, прибутки (збитки) від нестандартних подій, наприклад від зміни вартості землі, споруд, устаткування в разі їх продажу тощо.

Взаємозв’язок між переліченими показниками ілюструє така таблиця:

Закінчення табл.

На підставі цих даних ефективність банківської діяльності можна визначити за формулою

.

Крім узагальнюючого показника, розраховують і аналізують також частинні показники ефективності, обчислювані за такими формулами.

Паралельно використовуються такі групи показників.

За сукупністю регіональних (або в інших розподілах) підрозділів банку динаміка середнього рівня ефективності Е аналізується за допомогою системи індексів змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Аналіз динаміки ефекту банківської діяльності за рахунок ефективності та витрат, а також ефективності за рахунок ефекту та витрат здійснюється за методикою, наведеною в підрозд. 19.1.

Ефективність банківської діяльності — основа оцінки рейтингу банків.

Ця оцінка подається диференційовано з урахуванням інтересів суб’єктів банківської діяльності: