2.4. Форми, види та способи спостереження

З огляду на різноманітність сфер спостереження та багатогранність його аспектів застосовують різні організаційні форми, види і способи збирання даних.

Нині поширені три організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організовані спостереження та реєстри.

Звітність — це форма спостереження, згідно з якою кожний суб’єкт діяльності регулярно подає відповідну інформацію до державних органів статистики та певних відомств у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’яз­ковість, систематичність, вірогідність.

Обов’язковість означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

Систематичність передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.

Вірогідність — дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності й виключати будь-які викривлення (приховування та приписки). За вірогідність поданих даних суб’єкти діяльності несуть адміністративну та судову відповідальність. Завдяки цьому вдається попереджати порушення через неподання даних або подання з перекрученням фактів.

Звітність складається на підставі первинних даних оперативного та бухгалтерського обліку. Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішню затверджують та збирають органи держстатистики, міністерства та відомства, внутрішню — розробляють самі суб’єкти діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб. Наприклад, аналіз ринкової ситуації, визначення власних ресурсів, прогнозування діяльності грунтується на даних внутрішньої звітності багатоструктурних суб’єктів діяльності, акціонерних товариств, концернів, асоціацій тощо.

За частотою подання звітність поділяється на періодичну та річну. Періодична звітність (місячна, квартальна, піврічна) охоплює показники поточної діяльності суб’єктів, річна — підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб’єктів за рік. Залежно від терміновості подання звіти можуть передаватися телетайпом, поштою, електронною поштою.

Останнім часом звітність значно спростилася за формою, скоротилася за обсягом, ступенем охоплення, переліком показників. Водночас удосконалено методику обчислення існуючих показників згідно з міжнародними стандартами. Статистичний облік переходить на систему національних рахунків (СНР), що і розглядається в підрозд. 10.3.

Спеціально організовані спостереження охоплюють сфери життя та діяльності, що не вловлюються звітністю (перепис, облік, спеціальне обстеження, опитування).

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їх розміру та складу на певну дату. Перепис здійснюється періодично (як правило, з рівним інтервалом) або одноразово. Так, переписи населення в більшості країн світу відбуваються раз на 10 років.

Особливістю переписів є те, що вони проводяться одночасно по всій території за єдиною для всіх одиниць програмою. До програми перепису населення України 2001 року включено питання, що стосуються окремої людини (вік, стать, національність, рідна мова, шлюбний стан, освіта, громадянство, джерела засобів існування), а також домогосподарства в цілому (склад домогосподарства, зайнятість його членів, житлові умови тощо).

Обліки — суцільні спостереження масових явищ, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

Прикладом може бути облік поголів’я худоби за видами, групами і категоріями господарств, а також облік земельного фонду за видами угідь, якістю ґрунту, категоріями господарств тощо.

Спеціальні обстеження — несуцільне спостереження окремих масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності. Вони можуть бути періодичними або одноразовими. Наприклад, обстеження з питань неформальної зайнятості населення, бюджетні обстеження домогосподарств, маркетингові обстеження.

Опитування — це, як правило, несуцільне спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів.

Винятком є суцільне опитування всього населення — референдум: масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань.

Опитування може здійснюватися в різних формах: усній (інтерв’ю), письмовій (анкетування), очній (роздача анкет), заочній (поштові, телефонні). Останнім часом у світовій практиці широко застосовуються телефонні опитування. Наприклад, опитування споживачів про їхні наміри щодо придбання певних товарів, користування новими, нетрадиційними послугами, про ставлення до реклами тощо.

Почала відроджуватися така форма спостереження, як статистичний реєстр — список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. Перші реєстри складались у Російській імперії протягом XVІІІ—XІX століть під назвою «ревізькі казки» — пойменний список мешканців країни із зазначенням їхнього віку, статі, сімейного стану.

У теперішніх планах держстатистики є складання єдиних державних реєстрів: населення, суб’єктів господарювання (підприємств, організацій різної форми власності), домашніх господарств, земельного фонду, технологій.

Реєстр населення — це пойменний перелік мешканців регіону, який регулярно переглядається.

Реєстр населення дозволяє нагромаджувати, зберігати та онов­лювати паспортні та податкові відомості про кожного мешканця. Такі реєстри використовуються як база даних для складання списків військовозобов’язаних, виборців, платників податків, а також у разі запровадження безпаспортного (карткового) режиму.

Реєстр підприємств та організацій — це перелік суб’єктів усіх видів економічної діяльності із зазначенням їхніх реквізитів та основних показників. Уже тепер в Україні діє Єдиний державний реєстр підприємств та організацій (ЄДРПОУ). Цей реєстр дає змогу налагодити єдиний інформаційний простір, до якого входять суб’єкти ринку.

Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їх вид і спосіб реєстрації даних. Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.

За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.

Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.

Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.

Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження суб’єктів малого бізнесу, обстеження рівня знань студентів державних і недержавних вищих закладів освіти, бюджетів домашніх господарств, а також обстеження якості товарів і продукції тощо.

Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Прикладом може бути обстеження міст із найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря або обстеження діяльності групи найвпливовіших комерційних банків.

Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Прикладом може бути обстеження діяльності фондової біржі або обстеження стану справ збанкрутілої компанії.

Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Прикладом є анкетне обстеження мешканців регіону щодо їх ставлення до процесу приватизації землі або обстеження студентів щодо якості викладання фахових дисциплін.

Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації даних валютних торгів, аукціонів. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентських сімей).

Спостереження за часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.

Поточне спостереження — це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є демографічні процеси: народжуваність, смертність, шлюбність і розлученість, а також виробничі процеси (випуск продукції) або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ, які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів, продажу на аукціонах.

Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.

Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку або обстеження думки населення щодо впровадження страхової медицини.

Статистичні спостереження здійснюються трьома способами: безпосередній облік фактів, документальний облік, опитування.

Безпосередній облік — це обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом. Так реєструють товарні потоки, що перетинають митні кордони, обліковують готівкову грошову масу в банках або оцінюють рівень екологічного забруднення в регіоні тощо.

Проте більшість явищ і процесів суспільно-економічного життя не підлягають прямому вимірюванню. У таких випадках застосовуються інші два способи.

Документальний облік — це обстеження, коли факти реєструють за даними, наведеними в документах первинного обліку. У такий спосіб складають статистичну звітність і визначають усі економічні показники макро- та мікрорівнів: обсяги матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, розмір доходів, капітальних вкладень, обсяги експорту та імпорту товарів тощо.

Опитування може здійснюватись по-різному: експедиційним способом, самореєстрацією, кореспондентським та анкетним шляхом.

Експедиційний спосіб — це реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації. Такий спосіб застосовується під час переписів населення в Україні. В інших країнах обирають дешевший спосіб — самореєстрацію (США, країни Західної Європи).

Самореєстрація означає, що факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-облі­ковців. У США дані перепису населення, здобуті самореєстрацією, дають 67 % повернення заповнених переписних листків. Решту даних збирають експедиційним способом. Метод самореєстрації дає добрі результати там, де якісно ведеться роз’ясню­вальна робота, де респонденти характеризуються високим ступенем громадянської відповідальності.

Кореспондентський спосіб — це реєстрація фактів про явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій. Цей спосіб широко використовується в дослідженнях ринку товарів і послуг на рівні окремих регіонів, а також під час відстежування руху товарів у специфічних умовах ринку.

Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта спостереження, ступеня підготовленості громадськості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.