17.4. Статистика обмінних курсів
Проблема валют і валютних паритетів, або паритетів купівельної спроможності — одна з актуальних проблем як в економіці, так і в статистиці. Вона визначає рівень взаємовідносин між країнами, конкурентоспроможність їх продукції на світовому ринку, обсяг і напрями зовнішньоторговельних потоків. Обмінний курс грошової одиниці визначається її купівельною спроможністю як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Становлення світової валютної системи відбувалося в кілька етапів — від золотого стандарту з фіксованими валютними курсами у різних країнах до повного його скасування, що дало змогу окремим країнам проводити самостійну національну грошову політику. Невдала спроба повернення до твердого паритету валют на базі золотого стандарту стала поштовхом до об’єднання західноєвропейських країн у Європейську монетарну систему з механізмом фіксованих валютних курсів. Було створено європейську розрахункову одиницю — ЕКЮ. Нині країни Європейського економічного співтовариства об’єднались у валютний союз із єдиною валютою — євро.
Поява обмінних курсів національних валют зв’язана з розвитком міжнародної торгівлі, що вже давно стала невід’ємною і значною частиною економічної діяльності країн світового співтовариства. Разом з тим обмінні курси впливають не тільки на міжнародну торгівлю, але і значною мірою впливають на національну економіку країни. Це пояснюється тим, що стан національної валюти тісно пов’язаний зі станом усіх секторів економіки, зміни в яких, особливо за кризових ситуацій, відбиваються на коливанні обмінних курсів національних валют.
Під обмінним курсом розуміють ціну валюти однієї країни, що вимірюється в одиницях валют іншої країни. Обмінний курс української гривні визначається кількістю гривні, на яку обмінюють одиницю іноземної валюти. Коли ціна одиниці іноземної валюти у гривнях зростає, відбувається девальвація (зниження ціни) гривні: коли ціна одиниці іноземної валюти у гривні падає, відбувається ревальвація, зростає ціна гривні, тобто зростання ціни гривні відповідає знеціненню іноземної валюти.
Обмінний курс дуже рухомий, на нього впливають стан платіжного балансу країни, рівень інфляції, співвідношення попиту та пропозиції валюти на валютному ринку, конкурентоспроможність товару даної країни на світовому ринку, політичні і військові фактори, а також цілий ряд інших опосередкованих, побічних чинників, що виявляють тимчасовий або постійний вплив на динаміку курсу валюти. Самі же валютні операції зв’язані з рухом валютних цінностей; іноземної валюти; цінних паперів — платіжних документів (чеки, векселі, акредитиви і пр.) і фондових цінностей (акції, облігації) в іноземній валюті; дорогоцінних металів (золота, срібла, платини і металів платинової групи); природного дорогоцінного каміння.
Установлення курсів іноземних валют (а також цінних паперів або цін товару на біржах) згідно з практикою, що склалася, і законодавчими нормами називається котируванням.
У світовій практиці існують два способи котирування:
Пряме котирування, коли одна одиниця іноземної валюти прирівнюється до певної кількості одиниць національної валюти. Наприклад, в Україні один долар США прирівнюється до певної кількості гривень або в США одна німецька марка прирівнюється до певної кількості доларів або центів. Таке котирування в нинішній час застосовується в більшості країн світового співтовариства;
Зворотне котирування, коли одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти. Наприклад, у Великобританії 1 фунт стерлінгів прирівнюється до певної кількості доларів США. Подібна система застосовується в невеликій кількості країн. Дуже важливою характеристикою валюти є її конвертування.
Конвертування — спроможність валюти обмінюватися на інші валюти і піддаватися зворотному процесу.
За ступенем конвертування валюту поділяють так:
вільно конвертована;
частково конвертована;
неконвертована (замкнена);
клірингова.
Вільно конвертована валюта (ВКВ) — валюта, що вільно і необмежено обмінюється на валюти інших країн.
Нині небагато держав мають вільно конвертовану національну валюту.
Вільне конвертування валюти означає стійкість національної економіки країни, можливість її економічного зростання і, як наслідок, довіра до її національної валюти з боку іноземних партнерів. З цього випливає, що досягнути повного конвертування національної валюти декларативним шляхом не можна. Подібні спроби зречені на невдачу і можуть призвести до значних збитків для держави.
Частина вільно конвертованих валют є резервними валютами.
Резервними називаються валюти, що складають резервні кошти для міжнародних розрахунків і зберігаються центральними банками інших країн. До резервних валют належать долар США, фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська єна, німецька марка. Ці п’ять валют складають практично 100% світових валютних резервів. Наявність резервної валюти створює додаткові вигоди країні-емітенту, дозволяючи протягом тривалого часу мати негативне сальдо в торговельному і платіжному балансі без шкоди національній економіці.
Частково конвертована валюта — валюта, що обмінюється на обмежену кількість іноземних валют і застосовується не в усіх видах міжнародного платіжного обороту.
Наявність обмежень зумовлена нестабільністю економічної ситуації країни, розладом її платіжних балансів. Обмежувальна політика проводиться державою і включає в себе законодавчу і адміністративну регламентації операцій з валютою і валютними цінностями. Більшість країн світу, у тому числі й Україна, мають частково конвертовану валюту.
Неконвертована (замкнена) валюта — валюта, що не обмінюється на інші іноземні валюти і виступає всередині країни тільки як національна грошова одиниця.
Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обмеження по ввозу, вивозу, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання.
Клірингові валюти — розрахункові валютні одиниці, що існують тільки в ідеальній (облікової) формі у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій по взаємним поставкам товару і наданню послуг країнами—учасницями платіжної угоди.
Ураховуючи, що результати валютної політики мають багато вимірів впливу (це робить проблематичним вибір оптимальних рішень при аналізі можливостей, що відкриваються перед країною, яка прагне макроекономічної стабільності), доцільно розглядати проблеми курсоутворення як реакцію на платіжний дефіцит та динаміку курсу національної валюти.
Кожна країна має можливість вибору одного із п’яти основних варіантів валютної стратегії.
1. Фінансування тимчасового платіжного дисбалансу шляхом змін у рівні резервування і грошових зобов’язань перед іншими країнами.
2. Валютний контроль у поєднанні з фіксованим валютним курсом.
3. Вільно плаваючий валютний курс.
4. Постійно фіксований валютний курс, на підтримку якого має бути зорієнтована вся внутрішня економіка.
5. Регульоване плавання валют.
На практиці вибір курсової політики ще вужчий. По-перше, контроль за платіжними дисбалансами шляхом зменшення або збільшення резервів може використовуватися тільки тоді, коли самі дисбаланси мають тимчасовий характер. По-друге, для цього необхідно, щоб поточний валютний курс був стійким у довгостроковій перспективі і не потребував коригування внутрішньої економіки для його підтримки. Тоді країна може просто профінансувати дисбаланс із резервів, подбавши про те, щоб скорочення їх не позначилося на пропозиції грошей на внутрішньому ринку, і чекати поповнення резервів після відновлення балансу й позитивного сальдо. Але дуже ймовірно, що країна вичерпає свої валютні резерви (у разі постійного дефіциту) або навпаки — нагромадить недопустимо надмірні резерви (за постійного позитивного сальдо). Таким чином, рано чи пізно доведеться вибирати інший спосіб розв’язання власних валютних проблем.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що вивчає статистика зовнішньоекономічної діяльності? Чим вона відрізняється від інших галузевих статистик?
2. Чому статистика зовнішньоекономічної діяльності поділяється на три складові частини?
3. Поясніть різницю між статистикою зовнішньої торгівлі та статистикою платіжного балансу.
4. Як можна використати дані статистики зовнішньоекономічної діяльності з даними інших галузевих статистик для аналізу та прогнозу макроекономічного розвитку країни?
5. Поясніть, чому необхідно вивчати стан та розвиток зовнішньо- економічних стосунків України з іншими державами світу.
6. Які методи теорії статистики можна використати для аналізу стану та розвитку зовнішньоекономічної діяльності? Наведіть приклади.
7. Що ви розумієте під платіжним балансом країни?
8. Які основні фактори визначають обмінний курс?
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 1. Предмет і метод статистики
- 1.1. Предмет статистики
- 1.2. Основні категорії статистики
- 1.3. Статистична методологія
- 2. СтаТиСтичне спостереження
- 2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- 2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- 2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- 2.4. Форми, види та способи спостереження
- Завдання для самоконтролю
- 3. Зведення та групування статистичних даних
- 3.1. Суть статистичного зведення
- Назва таблиці
- 3.2. Класифікації та групування
- 3.3. Принципи формування груп
- 3.4. Статистичні таблиці
- Завдання для самоконтролю
- 4. Статистичні показники
- 4.1. Суть і види статистичних показників
- 4.2. Абсолютні величини
- 4.3. Відносні величини
- Відносні величини динаміки
- Відносні величини просторових порівнянь
- Відносні величини порівняння зі стандартом
- Відносні величини структури
- Відносні величини координації
- Матеріальні запаси фірми
- Відносні величини інтенсивності
- 4.4. Середні величини
- Середня арифметична
- Ставлення населення до смертної кари
- Середня гармонічна
- Середня геометрична
- 4.5. Система статистичних показників
- Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- 5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- 5.1. Закономірність розподілу
- 5.2. Характеристики центра розподілу
- 5.3. Характеристики варіації
- 5.4. Характеристики форми розподілу
- 5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- 6.1. Суть вибіркового спостереження
- 6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- 6.3. Різновиди вибірок
- 6.4. Визначення обсягу вибірки
- 6.5. Статистична перевірка гіпотез
- Завдання для самоконтролю
- 7. Методи аналізу взаємозв’язків
- 7.1. Види взаємозв’язків
- Види взаємозв’язків і їх особливості
- 7.2. Регресійний аналіз
- 7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- 7.4. Рангова кореляція
- 7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- Завдання для самоконтролю
- 8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- 8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- 8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- 8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- 8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- До розрахунку залишкової дисперсії
- 9. Індекси
- 9.1. Суть і функції індексів
- 9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- 9.3. Агрегатна форма індексів
- 9.4. Середньозважені індекси
- 9.5. Взаємозв’язки індексів
- 9.6. Індекси середніх величин
- 9.7. Територіальні індекси
- Товарна маса і ціни експорту
- Завдання для самоконтролю
- Економічна та соціальна статистика
- 10.3. Система національних рахунків
- Класифікація рахунків снр
- Продовження табл. 10.2
- Закінчення табл. 10.2
- Рахунок товарів та послуг
- Рахунок виробництва
- Рахунок утворення доходів
- Розрахунок розподілу первинних доходів
- Рахунок вторинного розподілу доходів
- Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- Рахунок використання наявного доходу
- Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- Фінансовий рахунок
- Завдання для самоконтролю
- 11. Статистика національного багатства
- 11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- 11.2. Статистика природних ресурсів
- 11.3. Статистика національного майна
- 12. Статистика населення
- 12.1. Методологічні особливості статистики населення
- 12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- 12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- 12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- 12.5. Перспективні розрахунки населення
- Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- 13. Статистика трудових ресурсів
- 13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- 13.2. Особливості статистичного
- 3. Рівні безробіття.
- 13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- Завдання для самоконтролю
- 14. Статистика продукції
- 14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- 14.2. Макроекономічні показники продукції
- Фактори індексної моделі
- Завдання для самоконтролю
- 15. Статистика цін і тарифів
- 15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- 15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- 15.3. Динаміка споживчих цін
- Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- 15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- 15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- 16. Статистика ринку
- 16.1. Статистичне вивчення ринку
- 16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- 16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- Баланс міжрегіональних зв’язків
- Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- 16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- 16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- Завдання для самоконтролю
- 17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- 17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- 17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- 17.3. Статистика платіжного балансу
- 17.4. Статистика обмінних курсів
- 18. Статистика фінансів
- 18.1. Статистика державного бюджету
- 1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- 2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- 3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- Завдання для самоконтролю
- 18.2. Статистика грошового обігу
- 1) Прогнозування попиту на гроші;
- 2) Прогнозування пропозиції грошей.
- Питання для самоконтролю
- 18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 18.4. Статистика кредитної діяльності
- 18.5. Статистика страхової діяльності
- Розрахунок варіації нетто-ставки
- 19. Статистика ефективності
- 19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- 19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- 19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- Завдання для самоконтролю
- 19.4. Статистика ефективності праці
- Завдання для самоконтролю
- 19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- Завдання для самоконтролю
- 19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- Завдання для самоконтролю
- 20. Статистика рівня життя населення
- 20.1. Статистика доходів населення
- 20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- Індекси рівня споживання
- 20.3. Статистика соціального обслуговування
- Завдання для самоконтролю