16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів

Ринок споживчих товарів складається з двох загальних частин: ринку продовольчих та ринку непродовольчих товарів. У кожному з цих ринків проводиться відстежування ринків окремих товарів, які формуються з урахуванням задоволення певних потреб населення. У складі продовольчого ринку — це ринки, наприклад, м’яса та м’ясних продуктів, молока і молочних продуктів та ін. У складі непродовольчих ринків — це ринки текстильних товарів, взуття, одягу та ін.

Мета статистичного вивчення ринків полягає у виявленні кількісних і якісних процесів, під впливом яких формується і розвивається ринок; зв’язків між ними, закономірностей і тенденцій їх розвитку, а також факторів, під впливом яких складаються ті чи інші співвідношення.

Вивчення ринків окремих товарів здійснюється для найбільш повного врахування співвідношення між попитом населення і то­варними пропозиціями певних галузей виробництва.

Саме торгівлі належить провідна роль у вивченні ринків спо­живчих товарів, тому що вона має забезпечити умови для безперервного і повного обміну грошових коштів населення на товари, які йому потрібні за певним асортиментом, якістю, кількістю й ціною.

Основні завдання відстежування ринку такі:

• здійснення моніторингу ринкової кон’юнктури, виявлення зрушень і змін у попиті населення та товарній пропозиції під впливом зміни цін, грошових доходів населення та вдосконалення структури виробництва;

• розробка прогнозів розвитку ринку, оцінка його місткості, а також прогнозів розвитку торговельної інфраструктури;

• вивчення потреби в ресурсах для вироблення товарів кожно­го ринку;

• оцінка рівня відповідності якості та асортименту виробів попиту населення, виявлення резервів задоволення потреб за групами споживачів та сегментами ринку для здійснення маркетингових програм і організації в їх межах розширення продажу товарів на базі вдосконалення асортименту та якості виробництва.

Головною метою статистичного забезпечення відстежування ринків споживчих товарів є створення системи статистичних показників, які дають змогу діставати надійну й повну інформацію про кількісні та якісні характеристики розвитку ринку. Система показників для вивчення ринку споживчих товарів має бути побудована з урахуванням таких основних принципів:

• Система показників має формуватися з урахуванням їх відповідності сучасній системі показників розвитку економіки країни за складом, методологією, правилами побудови та принципами системного підходу.

• Показники мають характеризувати потреби певних груп користувачів як у цілому по країні, так і в розрізі територіальних одиниць.

• Система має забезпечувати надійній контроль вартісних і натуральних показників.

Вивчення ринку ґрунтується на застосуванні сукупності показ­ників, які дістають з різних джерел. Основу відстежування ринку становлять дані державної статистичній звітності. Вона містить необхідні показники для дослідження стану та руху виробництва, поставки споживчих товарів у роздрібну торговельну мережу і продажу їх населенню. За обсягом та товарною структурою ця звітність містить також дані про залишки товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі.

Звітність стосовно продажу товарів через організований ринок (див. підрозд. 16.4) охоплює реалізацію їх через офіційно зареєстровану мережу магазинів, палаток, підприємств громадського харчування тощо.

Окрема звітність відбиває обсяг продажу та ціни сільськогосподарських продуктів на міських ринках 53 міст країни в розрізі основних груп продуктів. Ця звітність передбачає застосування встановлених методів обчислення як обсягів продажу, так і середніх цін та індексів цін.

Проводиться обстеження речових ринків товарів, але неупорядкований характер продажу поки ще не дає змоги діставати надійну інформацію з цього каналу.

Для вивчення ринків споживчих товарів використовуються баланси основних продуктів рослинництва і тваринництва. У них відображені надходження продукту та його використання впродовж календарного року, у тому числі на споживання.

Статистичний аналіз обсягу та структури загального товарообороту з урахуванням усіх каналів продажу товарів використовує дані обстежень сімейних бюджетів, які виконуються за спеціальною методикою.

Аналіз цих і інших показників, по-перше, дає можливість відстежувати рух доволі широкого кола товарів у каналах роздрібної торгівлі як у вартісному, так і в натуральному виразі; по-друге, на основі аналізу відносних показників структури продажу є можливість робити певні висновки про зміни попиту населення на споживчі товари та виявляти напрями й тен- денції цих змін.

Для вивчення попиту крім статистичної звітності потрібні й такі джерела інформації:

• дані вибіркового обліку продажу і запасів товарів за асортиментом;

• матеріали міжрегіональних і регіональних ярмарок продажу товарів народного споживання;

• розробки служб вивчення попиту оптових і роздрібних торговельних організацій і підприємств;

• результати опитувань населення, у тому числі обстеження на базі споживчої панелі;

• інформація торговельних кореспондентів.

Матеріали вибіркового обліку дозволяють обчислити таку систему показників, необхідних для вивчення попиту і кон’юнктури:

• абсолютний рівень продажу і запасів окремих товарів у натуральному і вартісному виразі;

• відносні показники внутрішньогрупової структури продажу і запасів товарів;

• рівень товарних запасів (у днях обороту);

• середні ціни товарів у продажу і запасах.

Аналіз цих показників дає змогу:

1) відстежувати рух широкого кола товарів у роздрібній торгівлі в натуральному і вартісному виразі;

2) на підставі аналізу відносних показників структури робити відповідні висновки щодо зміни попиту населення на товари народного споживання і виявляти тенденції цих змін;

3) відстежити зміну роздрібних цін на товари в широкому асортименті й урахувати їх вплив на стан попиту.

Актуальною є організація безперервного спостереження за процесом зміни попиту шляхом проведення систематичних опитувань. Опитування фахівців оптової і роздрібної торгівлі на базі постійно діючої мережі кореспондентських пунктів порівняно зі звичайними опитуваннями мають ряд переваг: вони дозволяють розглядати досліджуване явище в динаміці, тобто встановлювати тенденції і закономірності розвитку попиту; оцінювати систематичну помилку вибірки й уживати заходів для її зменшення — проводити опитування і постійно аналізувати матеріали; вивчати думку фахівців про споживчі характеристики окремих товарів, про відповідність цих характеристик вимогам покупців.

Результати опитувань фахівців використовуються під час підготовки оглядів кон’юнктури ринку споживчих товарів. Значення опитувань такого типу полягає також у тому, що вони дозволяють не тільки зафіксувати деякі особливості кон’юнктури, але й виявити очікувані зміни тенденцій, передбачити ймовірні зрушення і т. п.

Тенденційні опитування ґрунтуються на суб’єктивних думках і оцінках фахівців торгівлі, їх досвіді та особистих спостереженнях; саме тому вони можуть дати точну кількісну характеристику співвідношення попиту та пропозиції, крім того, вони дають уявлення про порядок розміщення окремих факторів або якостей залежно від їх значущості, установлюють перелік основних недоліків.

Досить повну характеристику ступеня відповідності споживчих функціональних, естетичних та інших якостей виробів попиту населення можна отримати шляхом організації комплексу спеціальних обстежень і спостережень. З цієї метою провадяться виставки-продаж, конференції споживачів, опитування населення, а також опитування фахівців торгівлі й промисловості.

Панельні обстеження сімей, побудовані на базі певних груп споживачів, дозволяють зіставляти результати обстежень у динаміці, перевіряти здійснення споживацьких намірів, глибше вивчати особливості попиту і споживання окремих товарів. Програма панельних обстежень дає змогу дістати необхідні додаткові відомості про попит і споживання, яких немає в інших джерелах інформації, а саме:

• значення факторів, які визначають обсяг і структуру попиту населення (рівень доходу, чисельність і склад сім’ї, житлові умови);

• фактори, які визначають фізичне і моральне зношення окремих виробів;

• наміри сімей щодо купівлі окремих товарів, їх функціональних і технологічних характеристик;

• думка споживачів про раціональні норми споживання, набори товарів і т. п.

Статистичне вивчення ринку споживчих товарів повинно проводитись з урахуванням його сегментації, яке здійснюється згідно з такими критеріями:

географічні — кліматичні зони, регіони, адміністративні райони;

демографічні — чисельність населення, його розподіл за віком, статтю, національністю, густотою;

економічні — рівень економічного розвитку регіону, рівень доходів населення, рівень споживання, заощаджень, житлових умов населення тощо;

соціальні та культурні — професійна структура населення, рівень освіти, звичаї тощо;

психографічні — риси характеру, спосіб життя, життєва позиція, мотивації.

Основою прогнозування ринку споживчих товарів є виявлення тенденцій його розвитку під впливом таких основних факторів:

• політичний стан, який визначається зокрема податковим, митним та іншим законодавством;

• стан ділової активності на ринку, тобто стан виробництва, торгівлі, фінансового ринку;

• стан конкурентного середовища;

• інфляційне середовище, рух цін, купівельна спроможність грошової одиниці;

• життєвий цикл основних товарів та оновлення їх асортименту.

Прогноз розробляється в певній послідовності. Насамперед окреслюється період (горизонт) прогнозу; здійснюється підбір і аналіз факторів, які мають застосовуватися у процесі прогнозування, дається кількісна оцінка впливу цих факторів на споживчий ринок і його сегменти. Здійснюється моделювання процесів розвитку ринку і розробляються прогнози його стану на різні відрізки часу.

У відстежуванні ринку і його елементів використовується поняття «місткість», тобто потенційно можливий обсяг продажу товарів при даному рівні цін на них. При цьому слід ураховувати специфіку окремих ринків і груп товарів. Прогнозуючи місткість ринку продовольчих товарів, слід ураховувати відсутність на цьому ринку відкладеного попиту і взаємозамінювання товарів, які входять до нього.

Місткість ринку прогнозується за принципами від загального до частинного, тобто спершу визначається місткість усього ринку продовольчих товарів, далі — продуктів тваринництва і рослинництва, а потім розраховуються показ­ники для підгруп однорідних товарів і, нарешті — ринки окремих товарів.

При визначенні місткості ринку непродовольчих товарів треба враховувати, що вони є предметами багаторазового використання і споживаються з обсягу купівлі не тільки поточного, але й минулого періоду. Річне споживання може бути як вищим, так і нижчим за річне придбання. Тому до розрахунків необхідно додати матеріали вибіркових обстежень намірів певних груп населення щодо фактичного та бажаного набору товарів, строків їх морального та фізичного старіння тощо. У такому разі прогноз розробляється від часткового до загального.

Довгострокові прогнози мають на меті моделювати ринкову місткість і структуру на певну перспективу з урахуванням зміни таких факторів, як обсяг і рівень доходів населення, чисельність і склад населення, рівень інфляції і цін та ін. Ураховуються також раціональні норми споживання та структура споживчого кошика.

У разі середньострокового прогнозування поряд із зазначеними застосовуються також методи екстраполяції та коефіцієнти еластичності попиту залежно від зміни доходів населення й цін.

Для довгострокових прогнозів вдаються до методів економіко-статистичного моделювання.

Моделі, побудовані за результатами обстежень та опитування населення, дозволяють визначити структуру попиту на окремі товари з урахуванням незадоволеного попиту. Тобто передбачити місткість ринку, що відбиває загальний попит населення, його структурний рух, а також наміри покупців на перспективу, що є дуже важливим для управління ринковими процесами.

Дослідження ринку споживчих товарів у цілому по Україні органічно пов’язане з аналізом формування ринків окремих регіонів. Відстежування регіональних ринків має на меті доповнити та скоригувати характеристики розвитку загального ринку з урахуванням особливостей, які характерні для певних територій. Для цього на регіональному рівні вирішуються такі питання:

• удосконалення системи показників, щоб вони якомога повніше охоплювали явища і процеси розвитку ринку в територіальному розрізі;

• подальший розвиток методології відстежування і прогнозування регіональних ринків;

• забезпечення відстежування регіональних ринків з урахуванням фак­торів, які впливають на регіональні процеси і явища;

• забезпечення взаємозумовленості тактичного і стратегічного розвитку регіональних і загальних ринків.

Відстежування регіональних споживчих ринків має важливе значення щодо управління розвитком економіки країни з вирішенням завдань комплексного розвитку її регіонів.

Це пов’язано з необхідністю вирішення головного завдання розробки стратегії ринку, а саме — забезпечення пропорційності, тобто оптимальних співвідношень між його найбільш важливими показниками. Регулювання пропорційності здійснюється у співвідношеннях між доходами і попитом та між попитом і пропозицією на ринку.

Інформаційним забезпеченням вирішення цього завдання є натурально-речова і вартісна оцінка узгодженості пропорцій між попитом і пропозицією в розподілі товарів і їх груп за сегментами ринку. При моделюванні треба враховувати взаємодоповнення і взаємозамінюваність товарів у групах і між ними, а також постійні зміни в асортименті і якості товарів під впливом багатьох факторів. Тому узгодженість пропорцій повинна бути динамічною. Методика аналізу пропорційності наведена в підрозд. 16.5.

Аналіз міжрегіональних зв’язків, які виникають під час формування та розподілу ресурсів споживчих товарів, висвітлено в підрозд. 16.3.

Окреме місце у вивченні ринку споживчих товарів посідає оцінювання стану, структури і напрямків руху «тіньової» еко- номіки.

Нині статистичні та регулюючі органи здійснюють експертне оцінювання тіньового ринку. Проте обґрунтованої методології вивчення цього явища ще немає, хоча досвіду дослідження його набули багато країн. Ідеться, зокрема, про такі заходи:

• відстежування законності організації і здійснення діяльності суб’єктами ринкових відносин;

• вивчення результатів їх господарської діяльності;

• створення системи контролю на всіх стадіях суспільного відтворення (за видами ринків, формами власності тощо).

Ця робота потребує об’єднання зусиль правоохоронних, статистичних, регулюючих та контрольних органів, а також створення єдиної методологічної основи і конкретних методик її виконання.