Технохімічний контроль на мукомельних і круп'яних заводах. Методи відбору проб
ПЛАН
1. Відбор точкових проб зерна.
2. Формування та аналіз середньодобової проби .
3. Порядок і термін зберігання проб.
Переробляти зерно, що надходить, необхідно після вивчення його технологічних і хлібопекарських чи круп'яних властивостей. Результати аналізів багато в чому залежать від правильності складання проб. Складання об'єднаних і середніх проб хлібопродуктів починається з відбору точкових проб.
Точкова проба – це невелика кількість продукції, відібрана з одного місця за один прийом. Відбір точкових проб – важливий і відповідальний елемент у схемі оцінці якості хлібопродуктів. Неправильно відібрані точкові проби можуть бути причиною одержання невірних результатів при самому ретельному виконанні аналізів.
Точкові проби зерна з автомобіля відбирають механічним пробовідбірником чи вручну – щупом. Якщо автомобіль має довжину кузова до 3,5 м, точкові проби відбирають у чотирьох точках за схемою А; при довжині кузова від 3,5 до 4,5 м – у шести точках за схемою Б; при довжині кузова від 4,5 м і більше – у восьми точках за схемою В на відстані від 0,5 до 1 м від переднього і заднього бортів і на відстані близько 0,5 м від бічних бортів.
* * * * * * * * * * * * * * * * * *
Схема А Схема Б Схема В
Механічним пробовідбірником точкові проби відбирають по всій глибині насипу зерна, а ручним щупом – з верхнього і нижнього шарів, торкаючись щупом дна. В автопоїздах точкові проби відбирають з кожного кузова (причепа). Загальна маса точкових проб при відборі за схемою А повинна бути не менше 1 кг, за схемою Б – не менше 1,5 кг, за схемою В – не менше 2 кг. Якщо загальна маса буде менше зазначеної, відбирають додаткові точкові проби в тих же точках у середньому шарі насипу.
Рис. 1. Механічний пробовідбірник УПЗ-1
Пробовідбірник забезпечує:
-
можливість відбору проб практично з будь-якої точки кузова автомобіля;
-
можливість застосування в місцях установки з обмеженим простором і спільно з автомобільними вагами, що забезпечує управління вагами і пробовідбірником одним оператором.
Для відбора проб вручну використовують багаторівневі пробовідбірники зерна ПЗМ-1, ПЗМ-3 і ПЗМС (Рис. 2).
Ручні багаторівневі пробовідбірники зерна служать для відбору середніх проб. Вони дозволяють відбирати проби одночасно на декількох рівнях при глибині насипу до 1,5 м і до 2 м. Пробовідбірники прості в обслуговуванні, мають малу вагу і міцну конструкцію.
Порядок роботи:
1. Поворотом рукоятки за годинниковою стрілкою перекрити заслінками огорожні отвори.
2. Занурити пробовідбірник із закритими заслінками в насип продукту.
3. Відкрити огорожні отвори поворотом рукоятки проти годинникової стрілки до упору.
4 Рис. 2. Багаторівневий пробовідбірник зерна
5. Витягувати пробовідбірник з насипу.
Для відбору точкових проб вручну використовують щупи. Залежно від призначення щупи розрізняють: вагонні (автомобільні) ЩВ - конусного типу, амбарні, складські ЩА і мішкові ЩМ - циліндрового типу.
ЩВ | ЩА | ЩМ |
Рис. 3. Щупи для відбору точкових проб
Щупи складські виготовляються у вигляді штанг, які нагвинчуються.
Щупи всіх типів вводяться в зерно або продукти закритими. На потрібній глибині їх відкривають, і вони наповнюються продуктом. Конусний щуп ЩВ закривається і відкривається за допомогою стрижня, що проходить усередині порожнистої штанги, а циліндровий ЩА - поверненням внутрішнього циліндра щупа.
Щупи з штангами, що нагвинчуються, закриваються вільним переміщенням конуса на кінці штанги: при натисканні (під час введення в насип) конус, притискаючись до нижньої частини штанги, закривається.
Проби з мішків відбирають щупом в трьох доступних крапках. Щуп вводять в мішок у напрямку до його середньої частини жолобком вниз, потім повертають його на 180 градусів і обережно виймають. Отвори, що утворилися в тканині мішка, закладають, зрушуючи нитки мішковини вістрям щупа.
Відбор точкових проб з насипу зерна. При відборі точкових проб з насипу зерна в складах і на площадках поверхня насипу розділяють на секції площею близько 200 м2 кожна. У кожній секції точкові проби відбирають у шести точках поверхні на однаковій відстані друг від друга і на відстані 1 м від стін складу і границь секції і на однаковій відстані друг від друга за схемою Г. Якщо партія зерна невелика, то допускається відбір проб у чотирьох точках секції площею 100 м2 за схемою Д. Проби відбирають у трьох шарах: верхньому на глибині 10-15 см від поверхні насипу, середньому і нижньому. Загальна маса проб повинна складати близько 2 кг на кожну секцію.
* * * * * * * * * *
Схема Г Схема Д
Відбір точкових проб при завантаженні (вивантаженні) зерна у вагони, судна, склади і силоси елеваторів. Відбирають з падаючого струменя в місцях перепаду механічним пробовідбірником чи спеціальним ковшем шляхом перетинання струменя через рівні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення, маси партії, а також стану по засміченості. Маса однієї точкової проби повинна бути не менше 100 г.
Маса партії, яка переміщається, т | Стан по засміченості | |
Чисте і середньої чистоти | Смітне | |
До 100 включно | Від кожних 3 т | Від кожних 3 т |
Від 100 до 200 включно | До 5 т | До 5 т |
Від 200 до 400 включно | До 10 т | До 5 т |
Більше 400 | До 20 т | До 10 т |
Відбір точкових проб зерна в силосах елеватора і складах з похилими підлогами проводиться так само як і відбір проб при завантаженні (вивантаженні).
Відбір проб з мішків. Установлюють кількість мішків, з яких необхідно відібрати точкові проби за нормами:
Кількість мішків в партії, шт | Кількість мішків для відбору точкових проб |
До 10 включно | З кожного другого мішка |
Понад 10 до 100 включно | З 5 мішків + 5 % від кількості мішків у партії |
Понад 100 | З 10 мішків+5 % від кількості мішків у партії |
Із зашитих мішків відбирають проби мішечним щупом через рівне число мішків. Щуп вводять у три доступні точки мішка і відбирають точкові проби. Загальна маса їх повинна бути не менше 2 кг.
Відібрані від кожної партії точкові проби оглядають, порівнюють за зовнішнім виглядом й органолептичними показниками. Якщо буде установлена однорідність, то їх змішують, створюючи об'єднану пробу.
Об'єднаною пробою називають сукупність усіх точкових проб, відібраних від однієї партії хлібопродуктів (зерна).
Якщо установлені розходження в якості окремих точкових проб, їх розподіляють на однорідні частини і складають кілька об'єднаних проб, що будуть характеризувати окремі частини партії хлібопродуктів.
У спеціальну тару (оцинкований, залізний чи пластмасовий ящик) поміщають об'єднану пробу й аналізну картку. У картці вказують найменування виду хлібопродукту, найменування організації, якій належить хлібопродукт, номер вагона, силосу, складу чи назву судна, місце і дату відбору проби, її масу і ким відібрана проба.
З об'єднаної проби виділяють середню пробу – це частина об'єднаної проби зерна, муки, крупи, виділена для лабораторного визначення якості. Якщо маса об'єднаної проби не перевищує масу середньої проби, вона одночасно буде і середньою пробою. Для невеликих партій зерна об'єднана проба одночасно є і середньою пробою. Якщо маса об'єднаної проби значно перевищує масу середньої проби, з неї виділяють середню пробу за допомогою дільника чи формують вручну. Маса середньої проби для зерна складає 2 кг 0,1 кг.
Формування середньодобової проби при доставці зерна автомобільним транспортом.
При надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних за якістю автомобільних партій зерна формують середньодобову пробу.
Наважка – частина середньої проби, виділена для визначення окремих показників якості зерна.
Середньодобова проба – проба, що формується при надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних по якості автомобільних партій зерна.
Оперативна доба – 24 год, обчислювані з установленої години, протягом яких формують середньодобові проби.
Однорідність автомобільної партії зерна в порівнянні з партіями, які надійшли раніше установлюють органолептично, а за вологістю і зараженістю – на основі результатів лабораторних аналізів. Якщо органолептична оцінка викликає сумнів, пробу піддають лабораторному аналізу за всіма показниками.
- Одеська національна академія харчових технологій
- Конспект лекцій
- Вступ. Стисла історія технохімічного і технологічного контролю. Мета курсу
- Виробничо-технологічна лабораторія (втл) . Організація і функції втл
- Помешкання й устаткування
- Штат лабораторії і його обов'язки
- Планування й організація роботи в лабораторіі
- Технохімічний контроль на мукомельних і круп'яних заводах. Методи відбору проб
- Формування середньодобової проби відбувається за схемою:
- Технохімічний контроль на мукомельних заводах
- Технохімічний контроль на круп'яних заводах
- Основні функції тхк на круп'яних заводах
- Контроль технологічного процесу виробництва муки. Зерноочисне відділення
- Контроль технологічного процесу виробництва муки. Розмельне відділення
- Контроль технологічного процесу виробництва крупи
- Показники якості зерна, що поступає в лущильне відділення
- Контроль якості готової продукції на мукомельному заводі
- Середній зразок. Маса 2,5 кг
- 1 Кг продукту для визначення зараженості та металомагнітної домішки
- Базисні норми вмісту фракцій крупності частинок, при яких установлені норми білості пшеничної муки
- Контроль якості готової продукції на круп'яному заводі
- Спостереження за зберіганням, відпуском і відвантаженням муки і крупи
- Кількісно-якісний облік і звітність втл
- Державна хлібна інспекція
- Список рекомендованої літератури