Технохімічний контроль на мукомельних і круп'яних заводах. Методи відбору проб

ПЛАН

1. Відбор точкових проб зерна.

2. Формування та аналіз середньодобової проби .

3. Порядок і термін зберігання проб.

Переробляти зерно, що надходить, необхідно після вивчення його технологічних і хлібопекарських чи круп'яних властивостей. Результати аналізів багато в чому залежать від правильності складання проб. Складання об'єднаних і середніх проб хлібопродуктів починається з відбору точкових проб.

Точкова проба – це невелика кількість продукції, відібрана з одного місця за один прийом. Відбір точкових проб – важливий і відповідальний елемент у схемі оцінці якості хлібопродуктів. Неправильно відібрані точкові проби можуть бути причиною одержання невірних результатів при самому ретельному виконанні аналізів.

Точкові проби зерна з автомобіля відбирають механічним пробовідбірником чи вручну – щупом. Якщо автомобіль має довжину кузова до 3,5 м, точкові проби відбирають у чотирьох точках за схемою А; при довжині кузова від 3,5 до 4,5 м – у шести точках за схемою Б; при довжині кузова від 4,5 м і більше – у восьми точках за схемою В на відстані від 0,5 до 1 м від переднього і заднього бортів і на відстані близько 0,5 м від бічних бортів.

* *

* *

Схема А Схема Б Схема В

Механічним пробовідбірником точкові проби відбирають по всій глибині насипу зерна, а ручним щупом – з верхнього і нижнього шарів, торкаючись щупом дна. В автопоїздах точкові проби відбирають з кожного кузова (причепа). Загальна маса точкових проб при відборі за схемою А повинна бути не менше 1 кг, за схемою Б – не менше 1,5 кг, за схемою В – не менше 2 кг. Якщо загальна маса буде менше зазначеної, відбирають додаткові точкові проби в тих же точках у середньому шарі насипу.

Рис. 1. Механічний пробовідбірник УПЗ-1

Пробовідбірник забезпечує:

• можливість відбору проб практично з будь-якої точки кузова автомобіля;

• можливість застосування в місцях установки з обмеженим простором і спільно з автомобільними вагами, що забезпечує управління вагами і пробовідбірником одним оператором.

Для відбора проб вручну використовують багаторівневі пробовідбірники зерна ПЗМ-1, ПЗМ-3 і  ПЗМС (Рис. 2).

Ручні багаторівневі пробовідбірники зерна служать для відбору середніх проб. Вони дозволяють відбирати проби одночасно на декількох рівнях при глибині насипу до 1,5 м і до 2 м. Пробовідбірники прості в обслуговуванні, мають малу вагу і міцну конструкцію.

Порядок роботи:

1. Поворотом рукоятки за годинниковою стрілкою перекрити заслінками огорожні отвори.

2. Занурити пробовідбірник із закритими заслінками в насип продукту.

3. Відкрити огорожні отвори поворотом рукоятки проти годинникової стрілки до упору.

4

Рис. 2. Багаторівневий пробовідбірник зерна

5. Витягувати пробовідбірник з насипу.

Для відбору точкових проб вручну використовують щупи. Залежно від призначення щупи розрізняють: вагонні (автомобільні) ЩВ - конусного типу, амбарні, складські ЩА і мішкові ЩМ - циліндрового типу.

Рис. 3. Щупи для відбору точкових проб

Щупи складські виготовляються у вигляді штанг, які нагвинчуються.

Щупи всіх типів вводяться в зерно або продукти закритими. На потрібній глибині їх відкривають, і вони наповнюються продуктом. Конусний щуп ЩВ закривається і відкривається за допомогою стрижня, що проходить усередині порожнистої штанги, а циліндровий ЩА - поверненням внутрішнього циліндра щупа.

Щупи з штангами, що нагвинчуються, закриваються вільним переміщенням конуса на кінці штанги: при натисканні (під час введення в насип) конус, притискаючись до нижньої частини штанги, закривається.

Проби з мішків відбирають щупом в трьох доступних крапках. Щуп вводять в мішок у напрямку до його середньої частини жолобком вниз, потім повертають його на 180 градусів і обережно виймають. Отвори, що утворилися в тканині мішка, закладають, зрушуючи нитки мішковини вістрям щупа.

Відбор точкових проб з насипу зерна. При відборі точкових проб з насипу зерна в складах і на площадках поверхня насипу розділяють на секції площею близько 200 м² кожна. У кожній секції точкові проби відбирають у шести точках поверхні на однаковій відстані друг від друга і на відстані 1 м від стін складу і границь секції і на однаковій відстані друг від друга за схемою Г. Якщо партія зерна невелика, то допускається відбір проб у чотирьох точках секції площею 100 м² за схемою Д. Проби відбирають у трьох шарах: верхньому на глибині 10-15 см від поверхні насипу, середньому і нижньому. Загальна маса проб повинна складати близько 2 кг на кожну секцію.

* * *

* * *

Схема Г Схема Д

Відбір точкових проб при завантаженні (вивантаженні) зерна у вагони, судна, склади і силоси елеваторів. Відбирають з падаючого струменя в місцях перепаду механічним пробовідбірником чи спеціальним ковшем шляхом перетинання струменя через рівні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення, маси партії, а також стану по засміченості. Маса однієї точкової проби повинна бути не менше 100 г.

Відбір точкових проб зерна в силосах елеватора і складах з похилими підлогами проводиться так само як і відбір проб при завантаженні (вивантаженні).

Відбір проб з мішків. Установлюють кількість мішків, з яких необхідно відібрати точкові проби за нормами:

Із зашитих мішків відбирають проби мішечним щупом через рівне число мішків. Щуп вводять у три доступні точки мішка і відбирають точкові проби. Загальна маса їх повинна бути не менше 2 кг.

Відібрані від кожної партії точкові проби оглядають, порівнюють за зовнішнім виглядом й органолептичними показниками. Якщо буде установлена однорідність, то їх змішують, створюючи об'єднану пробу.

Об'єднаною пробою називають сукупність усіх точкових проб, відібраних від однієї партії хлібопродуктів (зерна).

Якщо установлені розходження в якості окремих точкових проб, їх розподіляють на однорідні частини і складають кілька об'єднаних проб, що будуть характеризувати окремі частини партії хлібопродуктів.

У спеціальну тару (оцинкований, залізний чи пластмасовий ящик) поміщають об'єднану пробу й аналізну картку. У картці вказують найменування виду хлібопродукту, найменування організації, якій належить хлібопродукт, номер вагона, силосу, складу чи назву судна, місце і дату відбору проби, її масу і ким відібрана проба.

З об'єднаної проби виділяють середню пробу – це частина об'єднаної проби зерна, муки, крупи, виділена для лабораторного визначення якості. Якщо маса об'єднаної проби не перевищує масу середньої проби, вона одночасно буде і середньою пробою. Для невеликих партій зерна об'єднана проба одночасно є і середньою пробою. Якщо маса об'єднаної проби значно перевищує масу середньої проби, з неї виділяють середню пробу за допомогою дільника чи формують вручну. Маса середньої проби для зерна складає 2 кг 0,1 кг.

Формування середньодобової проби при доставці зерна автомобільним транспортом.

При надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних за якістю автомобільних партій зерна формують середньодобову пробу.

Наважка – частина середньої проби, виділена для визначення окремих показників якості зерна.

Середньодобова проба – проба, що формується при надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних по якості автомобільних партій зерна.

Оперативна доба – 24 год, обчислювані з установленої години, протягом яких формують середньодобові проби.

Однорідність автомобільної партії зерна в порівнянні з партіями, які надійшли раніше установлюють органолептично, а за вологістю і зараженістю – на основі результатів лабораторних аналізів. Якщо органолептична оцінка викликає сумнів, пробу піддають лабораторному аналізу за всіма показниками.