6.3 Ринок праці як самостійна відкрита соціально-економічна підсистема

Для гого, щоб заглибитись у тенденції розвшку ринку праці, слід згадати деякі терміни, що використовуються сучас­ною економічною школою. Зрозуміло йдеться виключно про і і терміни, які безпосередньо стосуються ринку праці.

Перш за все, що таке ринок праці, які він має межі та за якими законами функціонує? Для з'ясування цих пигань необхідно звернутися до загальноекономічної категорії ринку.

Ринок - це інститут або механізм, за дономоюю якого відбувається об'єднання та взаємодія покупців (пред'яв­ників попиту) та продавців (постачальників) конкретного гова-ру або послуги. Якщо йдеться про рийок праці, то гаким 'іова-ром є саме праця.

Праця - це розумові та фізичні здібності (зусилля) людей, які можуть бути застосовані для виробництва товарів або послуг.

Робоча сила - загальна сукупність осіб не молодших за 16 років, які працюють або шукають робогу, за винятком громадян, що утримуються в психіатричних лікарнях і місцях позбавлення волі.

Сформульована таким чином обліково-статистична ка­тегорія суттєво відрізняється від прийнятого у вітчизняній ста­тистиці терміна "трудові ресурси".

По-перше, концепція Міжнародної організації праці (МОП) не обмежує працездатний вік зверху, тобто настання пенсійного віку дає людині право припинити свою тру­дову діяльність, забезпечуючи для цього необхідні фіна­нсові можливості, але не позбавляє цю людину права на цю діяльність. Законодавство ж нашої країни в принципі гарантує зайнятість лише особам працездатного віку.

По-друге, за методикою МОП зі складу робочої сили виключаються недієздатні особи, а за вітчизняною - обмежено працездатні інваліди першої та другої груп.

У цілому наведені методичні розбіжності відбивають різницю в концепції та меті визначення робочої сили: на вершині кута сгоігь у першому випадку необхщнісіь визначення сукупного попигу населення на робочі місця, а в другому - виз­начення можливостей задоволення попиту суспільного виробництва на робочу силу. Щоб запобігти можливим непорозумінням у подальшому буде використовуватися прийнятий у вітчизняній статистиці термін "трудові ресурси”.

У міжнародній статистиці поширений термін "ринок праці" Але деякі наші фахівці слушно підкреслюючи різницю між працею ( як результатом процесу) і робочою силою (як його елементом), вважаюгь, шо об'єктом попиту на ринку є саме ро­боча сила, і шо єдиним коректним іерміном є "ринок робочої сили". Видається, що розбіжності зумовлені саме предметом купівлі продажу на ринку. Для того, щоб праця була продана (куплена), необхідне узгодження пропозиції і попиту на робо­чу силу, тобто узгодження між пропозицією робочої сили і пропозицією робочих місць. Отже, ринок прані - це є соціально-економічна сисгема, окремими складовими (підсистемами) якої виступають ринок робочої сили і ринок робочих місць. інакше кажучи, ринок праці - це інститут взаємодії споживачів праці і її постачальників, тобто юридичних або фізичних осіб, з одного боку, і конкретних фізичних осіб, які мають певні фізичні і розумові здібності, професійні знання та навички - з другого.

Подібно до того, як на ринку товарів попит є завжди більш-менш конкретизований: кожному споживачеві не­обхідний цілком конкретний, фіксований в певному діапазоні вид товарів або послуг, - на ринку праці покупець пред'являє поппг на робочу силу конкретної професійно-кваліфікаційної або освітньої підготовки, інколи необхідна робоча сила конкретного віку, статі тощо. Навігь при досить високому рівці безробіття (біля 10%) у сучасних економічно розвинених країнах є велика кількість вакансій: наприклад, в Сполучених ІПтагах на початку 90-х рр загальна кількість вакансій переви­щувала 3 млн., які не замішувались з різних причин. Але най­головнішою була саме якісна невідновіднісгь пропозиції робо­чої сили попиту на неї в певний визначений час у конкретно­му місці.