Вплив на ринок праці в умовах соцально орієнтованої економіки

У сьогоденній реальній дійсності всі економічні системи розмішуються десь поміж крайніми варіантами ліберальної та адміністративно-командної системи, являючи собою так зване постіндустріальне суспільство, або соціально орієнтовану рцнкову економіку. Один із фундаторів цієї концепції Джон Мейнард Кейнс у роботі "Кінець політики невтручання держави в економіку" писав: "Важливо, щоб уряд не робив те, чим уже займаються приватні особи, на перших порох, чи трохи краще, чи трохи гірше уряду це вдається. Держава має братися за те, чого на цей час не робить ніхто інший". Це означає, що держава в особі свого уряду цілеспрямовано впливає на розвиток ринку npaцi, прагнучи забезпечити не максимально високі темпи виробництва чи зростанни валового внутрішнього продукту, а добробут максимального кола своїх громадян.

Батьком сучаснок соціально - орієнтованої економіки вважають Людвіга Ерхарда, якии був Miнicтpoм економіки ФРН в повоенний час. Проте окремі елементи цього суспільства ми знаходимо - набагато ран1ше в найрізноманітніших частинах світу. Сучасне постіидустріальне суспільство - це i країни соціал-демократні (зокрема Швеція та країни Скандинавії) i країни відверто ліберальної орієнтації (насамперед США), i так звані консервативні країни, шо свою політику орієнтують насамперед на родину, на домогосподарство (Німеччина, Австрія), i країни високого рівня патернал1зму (Японія). Вони розрізняються за політичними настановами, правовим полем та методами уряду, зокрема, ступенем втручання останнього в економічні процеси. Але навіть в Сполучених Штатах, найближчих до ліберального устрою країна, роль уряду сьогодні є надзвичайно важливою. Уряд своїми діями сприяє стабільності економ1ки, забезпечуючи и тими товарами та послугами, які виробляються в недостатн1й к1лькост1 або взагалі не постачаються внутр1шньою американською системою, модиф1куючи розпод1л доходів тощо. На вщм1ну від характерного для минулого етапу економ1чного розвитку розпорошення економ1чної влади пом1ж безл1чі др1бних одиниць, сучасних економ1чних систем, притаманне існування потужних економ1чних блок1в. Їх здатність викривляти нормальне функц1онування ринкової системи у cboix власних інтересах створює додаткові підстави для урядового втручання в економ1ку.

Якщо йдеться про ринок праці, то це насамперед мо­гутні профспілкові структури, які здатні створити тиск на ри­нок праці з метою зміни умов або оплати праці в певних галу­зях або підприємствах. По суті, це є прояв монополізму на рин­ку праці. І оскільки монополізм як такий протирічить самій ідеї ринкової економіки і боротьба з монополізмом та його проява­ми є безпосереднім завданням органів, що здійснюють управління цією системою, значення профспілок в економічно розітнених країнах останнім часом падає. Наприклад, в Спо­лучених Штатах лише 14% працюючих є членами профспілок, хоча ще 10 - 15 років тому їх питома вага сягала 45%.