logo
Лекції по УТР(Задорожна)

2.1. Поняття пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця

Абсолютно ясно, що не все населення регіону (країни) пропонує свою робочу силу На ринку праці. За його межами лишаються непрацездатні (за віком або за станом здоров'я) та працездатні особи, що з будь-яких причин не бажають реалізу­вати свого працездатність.

Р и с. 1. Загальна схема формування трудоактивного населення і його розподілу на ринку праці

Наведена на рис. 2 схема ілюструє процес диференціації населення за рівнем працездатності та прагненням її реалізувати.

Перш за все відокремлюються непрацездатні особи (Р), які за будь-яких умов не можуть пропонувати свою робочу си­лу на ринку праці. До цієї групи, безумовно, належать:

• діти до певного віку (як ппвило, до 16 років) - Р];

• хронічно хворі) насамперед інваліди - Р^\

• особи похилого віку, що втратили навіть залишкову працездатність - Ру.

Працездатне населення розподіляється за ступенем своєї трудової активності, тобто прагнення реалізувати наявну працездатність. Безумовно, не пропонують свою робочу силу на ринку Праці жінки, що зайняті домашнім господарством (8^), і учні (студенти), які навчаються з відривом від виробниц­тва і не прагнуть працювати навіть у вільний час (8^). Існує ще достатньо велика сукупність людей, котрі за рівнем свого до­бробуту або з інших причин не виходять на ринок праці і не прагнуть заробляти (5^

Після вилучення із загальної чисельності (Н) населення його нетрудоактивної частини (Р+8) залишаються тільки ті, хто пропонує свою робочу силу на ринку праці - в межах свого регіону чи за його кордоном - (Ь). Такі люди можуть бути за­йнятими (Е) чи незайнятими (безробітними) - V.

Таким чином:

N-Р-S=L, а L=Е+U.

Для подальшого висвітлення механізму формування су­купної пропозиції робочої сили на ринку праці та її задоволен­ня доцільно розглянути понятійний, апарат, що застосовується міжнародною статистикою, зокрема Міжнародною ор­ганізацією праці. Для характеристики масштабів ринку праці використовуються такі терміни:

• економічно активне населення;

• робоча сила;

• пропозиція робочої сили;

• попит на робочі місця.

Економічно активне (трудоактивне) населення - ие за­гальна чисельність населення, старшого певного віку (звичай­но 16 або 18 років), яке звичайно працює або прагне пра­цювати за винагороду. Як правило, визначається достатньо тривалим періодом (наприклад, рік). Припускається, що протя­гом нього періоду особа визнається трудоактивною, якщо у визначений період (наприклад, протягом 12 тижнів з минулого календарного року або з минулих 12 місяців) вона мала статус працюючого або безробітного (тобто мала роботу, активно її шукала або була зареєстрована як безробітний).

Робоча сили - не загальна чисельність населення старше пев­ною віку (звичайно 16 або 18 років), яке в даний конкретний м о м е н т працює або прагне працювати за винагороду,

Таким чином, проведення обстежень і аналіз їх резупьтаїів мають спиратися на чітко окреслену категорію.

Пропозиція робочої сили - це загальна сукупність особ, які є ірудоактипними, тобто такими, що активно пропонують свою здатність до праці (свою робочу силу) на конкрегному ринку, тобто масштаби пропозиції робочої сили враховують сальдо трудової маятникової міграції; таким чином, пропозиція робочої сили є категорія регіональна. Особи, що входять до складу робочої сили, е зайнятими або безробітними. Визна­чається пропозиція робочої сили як на конкретний термін (лагу), так і за певний відрізок часу, тобто як моментним, так і інтервальним показником.

Показники трудоактивного населення (робочої сили) та пропозиції робочої сили є тотожними в закритих системах і відмінними (на величину сальдо маятникової міграції) у відкритих.

Попит на робочі місця - це загал ьи а кількість робочих місць, необхідних для повного задоволення потреб в них з бо­ку трудоактивного населення, тобто для забезпечення повної зайнятості робочої сили. Таким чином, попит па робочі місця може визначатися на тривалий період часу або на конкретний його момент.

2.2. Система статистичних показників пропозиції робочої сили та попиту на робочі місця

Масштаби пропозиції робочої сили на ринку праці виз­начаються, по-перше, чисельністю людей, які пропонують свою робочу силу, а по-друге, гією кількістю робочих місць, на які вони претендують. Таким чином, є два, хоча і взаємо­пов'язані, але все ж таки різні аспекти, а саме:

• пропозиція робочої сили;

• попит на робочі місця.

Пропозиція робочої сили визначається сукупнісію працез­датних осіб, що можуть і хочуть працювати за винагороду. Сга-тистичне обстеження завжди визначає період за який вимірюється те чи інше явище. У даному контексті таким періодом може бути або досить тривалий період (припустимо, рік), або конкретний термін.

Іноді до цього додається ще співвідношення місця про­живання і пропозиції праці. Трудоактивне населення віддзерка­лює сукупність працездатних мешканців регіону, які можуть і хочуть працювати за винагороду будь-де: в межах і за межами регіонального ринку праці.

Переходячи до характеристик кількості робочих місць, потрібних для задоволення пропозиції робочої сили, тобто до показника попит на робочі місця, слід підкреслити, шо, по-пер­ше, не всі працездатні особи прагнуть працювати на умовах повної первинної зайнятості (дехто орієнтується на часткову, а дехто, навпаки, - на вторинну), а по-друге, можливості ре­алізації своєї трудової активності і, відповідно, її формування -неоднакові для різних соціально-демографічних груп населення.

Для елімінування впливу відмінностей першого роду доцільно включення до системи показників додаткового ко­ефіцієнту, що характеризує прагнення працювати більше або менше нормальної тривалості робочого періоду і, відпонідно, має значення менше 1 (при орієнтації на часткову зайнятість), 1 (при орієнтації на повну первинну зайнятість) і перебільшу­вати 1 (при орієнтації на вторинну зайнятість). Застосування цього коефіціснгу і дозволяє перейти від показника пропозиції робочої сили до показника попиту на робочі ліісця,

Розбіжності другого роду пов'язані перш за все з різни­цею в конкурентоздатності представників окремих професійних, соціальних і демографічних груп. Виходячи з цього, система по­казників пропозиції робочої сили містить характеристики якісного складу трудоактионого населення принаймні за статтю, укрупнених вікових груп, галузевої належності.

Таким чином, система складається з двох груп показ­ників - пропозиції робочої сили і попиту на робочі місця. Всі вони розраховуються за: статтю, віковими групами (до 20, 20 -29, ЗО - 39, 40 - 49, 50 - 53(58), передпенсійний вік, пенсійний вік), галузей економіки.

Оскільки головною причиною і одночасно головною ха­рактерною рисою безробіття є структурна невідповідність якісного складу робочої сили потребам виробництва, необхідні оцінки складу робочої сили за професіями, кваліфікацією, освітою тощо. Цей головний перелік доповнюється допоміжни­ми показниками, що характеризують відповідність робочої си­ли і робочих місць. Зокрема, чисельність працюючих і їх роз­поділ по галузях економіки; чисельність незайнятої робочої си­ли (зареєстрованих пошукувачів робочих місць), чисельність безробітних, розподіл незайнятого населення за професіями, освітою, віком, статю.

Регіональна пропозиція робочої сили. Масштаби пропо­зиції робочої сили на регіональних ринках праці визначаються чисельністю та складом працездатних жителів регіону, їх трудо­вою активністю та сальдо маятникової міграції. Оскільки праг­нення працювати за винагороду диференційовано залежно від регіональної економічної ситуації, сімейного стану, профе­сійно-кваліфікаційної та освітньої підготовки, стану здоров'я і наявності інших джерел доходу, в складі потенційних трудоак-тинних контингентів (робочої сили) необхідно розрізняти:

• населення, що не має належної професійної підго­товки;

• працездатних чоловіків праце здатною віку;

• частково працездатних осіб працездатною вік} (хронічно хворих, інвалідів тоцю);

• населення працездатною віку, шо одержує пенсії н;і пільгових умовах;

• осіб передпенсіііного віку, яким при неможливості працевлаштування забезпечена можливість достроковою одер­жання пенсії;

Наведена диференціація зумовлена перш за все різною мотивацією трудової акгивності згаданих контингентів робочої сили, різними можливостями її регулювання, наявнісгю лодаг-кових джерел прибутків, різною конкурентоспроможнісію н?» ринках праці.