Кількісно-якісний облік і звітність втл

ПЛАН

1. Документація ВТЛ. Журнали якості сировини, контролю технологічних процесів і нагляду за зберіганням. Журнали оперативного контролю.

2. Оформлення операцій при переробці зерна на мукомельних і круп’яних підприємствах (відпуск зерна на переробку, нестандартна продукція, розсип зерна і продукції, внутрішнє переміщення хлібопродуктів).

3. Оформлення реалізації продукції.

4. Зачистка виробничого корпусу.

Для фіксування результатів лабораторних визначень якості сировини, що надходить, контролю технологічних процесів і спостереження за зберіганням якості готової продукції затверджені спеціальні форми журналів. Перед початком використання журналів усі сторінки в них пронумеровують, прошнуровують і скріплюють печаткою. Усі записи в журналах повинні вестися акуратно, їх підтверджує своїм підписом лаборант, котрий їх виконує. Виправлення в журналі не дозволяються. Якщо допущена помилка в записах, виправлення може вносити тільки та особа, що виконувала аналізи. При цьому в нижній частині листа пишуть “Виправленому вірити” і лаборант, що зробив виправлення, ставить свій підпис.

Вихідними документами є картки аналізу зерна, муки, крупи, посвідчення якості зерна: муки і крупи і штабельні ярлики муки і крупи.

1. Журнали якості сировини, що надходить. Ведуть роздільно по культурах. Показники якості записують за даними посвідчення якості і за результатами лабораторії підприємства-одержувача. Запис ведуть по кожній партії, що надійшла. У випадку оформлення акта-рекламації в журналі роблять оцінку.

2. Журнали контролю технологічних процесів і спостереження за зберіганням. У цих журналах ведуть запис при проведенні ТХК за роботою окремих машин, технологічних етапів і всього технологічного процесу. До цієї групи відносяться журнали, у яких фіксують результати спостережень за зберіганням хлібопродуктів.

Журнали лабораторних аналізів з обробки зерна ведуть окремо по кожній обробленій партії. Указують дані про якість зерна до очищення, результати контрольних перевірок ефективності очищення зерна і якість усієї партії очищеного зерна. Наприкінці кожної зміни записують результати аналізів середньозмінних проб, а після очищення всієї партії відбирають середню пробу від усієї партії зерна і на підставі отриманих даних записують показники якості всієї обробленої партії, а рядком нижче – результати аналізів усіх категорій побічних продуктів і відходів.

При сушінні зерна в журналі записують показники якості зерна до, і після сушіння, результати аналізів середньозмінних проб, також реєструють температуру агента сушіння, температуру зерна до сушіння і при виході з гарячої і холодної камер.

Журнал контролю магнітних установок. На кожну магнітну установку відкривають окрему сторінку із зазначенням номера і місця, де знаходиться апарат, загальної кількості магнітних підків чи пластин і їхню вантажопідйомність у кг чи величину магнітної індукції.

Журнал реєстрації обстеження об'єктів на наявність шкідників хлібних запасів – записуються результати обстеження і перевірки об'єктів після їх дезінсекції.

Журнали окремих показників якості: вологості, зольності, пробної випічки.

Журнали оперативного контролю на мукомельних і круп'яних заводах – записуються результати контролю якості зерна при надходженні в переробку, і після очищення, якості муки, крупи, висівок і відходів. Для кожної робочої зміни відводять окрему сторінку, де записують результати трьох контрольних перевірок протягом зміни і дані середньозмінних проб. Результати аналізів середньозмінних проб записують працівники лабораторії наступної зміни, що виконує ці аналізи. Тут же відзначають внутрішньовиробничий брак і санітарний стан виробничого корпуса.

Журнали спостережень за зерном, що зберігається, мукою, крупою і сировиною ведуть окремо по кожному сховищу і виду сировини чи продукції. Вихідні показники якості записують на основі даних карток аналізу чи посвідчення якості. Потім у хронологічному порядку записують результати кожної перевірки.

Картки аналізу виписуються в тих випадках, коли виконується аналіз на зерно, що надійшло, і хлібопродукти.

Посвідчення якості оформляється на усі види зерна і готової продукції, що відвантажується з підприємства усіма видами транспорту.

Штабельні ярлики оформляються при контролі якості зерна, що зберігається, і готової продукції. Оформляються в двох екземплярах: 1-й екземпляр знаходиться в місці зберігання зерна, муки і крупи; 2-й екземпляр знаходиться в лабораторії. Записи в штабельні ярлики (чи силосні ярлики) роблять у ті дні, коли проводять періодичний контроль якості зерна, що зберігається, і готової продукції.

Терміни зберігання документів про якість:

• Аналізни картки, звіт про якість зерна, що зберігається, і продукції – 1 рік.

• Журнали лабораторних аналізів, акти про зачищення, зведені лабораторні журнали, журнали оперативного контролю – 3 роки.

• Бланки посвідчень якості продукції зберігаються в лабораторії як документи строгої звітності.

Після закінчення зазначених термінів документи і журнали передаються за описом до архіву підприємства.

Для забезпечення виробництва муки і крупи необхідно вчасно одержувати точні дані про наявність зерна. З цією метою на підприємствах ведеться бухгалтерський, статистичний і оперативно-технічний облік. Оперативний, кількісно-якісний облік відображає такі процеси господарської діяльності підприємства, дані про які необхідно одержати для контролю і керівництва негайно, не чекаючи бухгалтерського обліку. Оперативний облік ведеться в натуральних одиницях і на основі правильно і вчасно оформлених первинних документів.

Дані оперативного обліку використовуються на підприємстві для забезпечення безперервності технологічного процесу, раціонального використання сировини, контролю технологічного процесу і недопущення невиправданих витрат.

Ведучу роль в оперативному обліку здійснюють начальники виробництва і лабораторій, технологи і майстри виробничих ділянок. У кожній зміні є обов'язковим облік і складання первинних документів, які установлюють:

• кількість і якість зерна, що надійшло в зерноочисне відділення;

• кількість і якість виробленої основної продукції і відходів;

• кількість прийнятої тари і зданої на склад упакованої продукції.

На мукомельних і круп'яних підприємствах відпуск зерна усередині підприємства із силосов і складів на переробку виробляється на підставі розпорядження і накладної.

У розпорядженні (рецепті-завданні) форми № 109 вказують: найменування культури, що відпускається, номер силосів, складів, з яких повинне бути відпущене зерно; його масу і якість; процентний вміст у помельній суміші. Форма № 109 виписується в трьох екземплярах: 1 – для лабораторії, 2 – для матеріально-відповідальної особи, що відпускає зерно, 3 – для начальника млина. При відпуску зерно обов'язково зважують (виміри силосів недійсні) і результати зважування записують у ваговий журнал за формою № 141 і в лабораторний “Журнал середньозважених показників якості зерна і продукції” за формою № 57. Ці журнали нумеруються, прошнуровуються і скріплюються підписом директора підприємства і печаткою. Для оформлення відпуску зерна на переробку використовують забірну карту за формою № 111, у якій зазначена маса зерна і його якість (вологість, смітна і зернова домішки, клейковина). У лабораторії мукомельного заводу на основі якості відпущеного в переробку зерна розраховують завдання по виходах продукції.

При передачі кожної партії продукції, висівок і кормових відходів протягом зміни на склад кількість виробленої продукції реєструється у ваговому журналі. Передача оформляється за накладною форми № 112.

До нестандартної відноситься продукція, яка за одним чи декількома показниками якості не відповідає вимогам стандарту чи тимчасовим нормам якості. Нестандартна продукція відноситься до незавершеного виробництва і тільки після доопрацювання може бути віднесена до готової продукції. Передача на склад нестандартної продукції оформляється окремо накладною за формою № 112 і складується окремо. На доопрацювання у виробничий цех вона передається за вказівкою замдиректора по якості чи начальника ВТЛ і оформляється завідувачем складом за накладною, формою № 115. У накладній вказуються: найменування продукції, її маса, ознаки нестандарту і дані про доопрацювання – дата, зміна, бригада, маса, кількість мішків, у який сорт доопрацьовано. Доопрацювання нестандартної продукції оформляється комбінованим актом за формою № 32, який складається з трьох частин: 1 – розпорядження на доопрацювання, 2 – акт про виконання операції, у якому вказують кількість і вологість продукції до і після роботи, кількість отриманих відходів і різницю між стандартною і фактичною масою після доопрацювання, Ця частина завершується поясненням матеріально відповідальної особи причин нестачі продукції, що утворилася.

Третя частина форми № 32 призначена для висновку інспектора ДХІ щодо перевірки даного акта.

Обліку не підлягає нестандартна продукція, що не відповідає нормам якості, яка вироблена протягом не більше трьох діб під час проведення замельної ходки чи протягом перших чотирьох годин першої зміни після декадної зупинки. Зазначена продукція повинна бути доопрацьована до проведення найближчої місячної зачистки.

Замельна ходка виробляється при пуску підприємств після капітального ремонту, при введенні в експлуатацію нових підприємств і у випадку переходу з одного типу помелу на іншій.

У процесі зберігання зерна можуть утворюватися змітки (розсипи), які повинні бути оформлені документально. Їх зважують і в лабораторії визначають їх якість. В акті за формою № 22 вказують культуру і якість зерна, з якого утворилися змітки, а так само до якого виду побічних продуктів чи відходів вони відносяться, їх масу і якість.

На мукомельних заводах, обладнаних комплектним високопродуктивним устаткуванням, виробляються 2-3 потоки муки в кожній секції, які зважуються на автоматичних вагах і передаються в цех формування сортів муки, при цьому відбираються проби для оцінки якості. Ці потоки вважаються незавершеним виробництвом облік, якого здійснюється щомісяця за рапортом (форма № 113а) про вироблення потоків муки і щодоби – за рапортом (форма № 113б) про використання потоків муки і виробництва продукції.

Внутрішнє переміщення зерна, продукції, відходів оформляється за накладною (форма № 19), у якій вказують: найменування культури, кількість, звідки і куди належить її перемістити. У цьому ж документі фіксують основні показники якості. За цією ж формою № 19 оформляють переміщення дрібної фракції зерна, побічних продуктів і висівок на комбікормовий завод.

Оформлення реалізації продукції.

При місцевому відпуску підставою для відпуску і відвантаження хлібопродуктів є накази й наряди, що виписуються в 2-х екземплярах. Перші екземпляри висилаються поштою підприємствам, що знаходяться в розрахункових відносинах з одержувачем продукції. Будь-який відпуск продукції може робитися тільки на основі наказів. Наряди діють протягом терміну, на який вони виписані. На підставі нарядів, на підприємстві виписується наказ за формою № 16 на відпуск зі складів підприємства. У наказі відзначають номера наряду, вид продукції, її масу і якість. Наказ діє протягом 5 днів. Вивіз продукції зі складу споживач повинен зробити в один із зазначених днів, тому що наступного дня (після 5-го дня) цей наказ не дійсний і на невивезену продукцію необхідно складати нове замовлення. Таким чином, виконується відвантаження продукції автомобільним, залізничним і водним транспортом.

При оформленні усіх вищевказаних форм свій підпис ставить начальник ВТЛ чи завлабораторією, котрі у своїй особі несуть відповідальність за надані дані результатів аналізів і показники якості.

Для перевірки результатів використання зерна на мукомельно-круп'яних заводах проводиться повне зачищення виробничого корпуса. Періодичність зачищення для традиційних мукомельних і круп'яних заводів – 1 раз на місяць, для комплектних заводів не рідше 1 разу на рік.

Зачищення виробничого корпуса робить комісія в складі головного інженера заводу, начальників виробничого цеху і ВТЛ, головного бухгалтера в присутності завідувачів елеватором (складом) і складом готової продукції. При оформленні зачищення використовують дані журналу форми № 57, аналізних карток і інших первинних документів обліку.

Результати зачищення оформляються актом за формою № 117, що передбачає: визначення розрахункового виходу продукції, розрахунок фактичного виходу продукції і виявлення використання зерна на виробництві.

Акт про зачищення виробничого корпуса і результати переробки зерна (форма № 117) затверджується директором підприємства.

Питання до самоконтролю:

1. Назвіть правила внесення записів у лабораторні журнали.

2. Які види лабораторних журналів Ви знаєте?

3. Які данні записують в журналах з обробки зерна?

4. Які данні записують в журналах з якості сировини, що надходить?

5. Які данні записують в журналах з контролю технологічних процесів і спостереження за зберіганням зерна?

6. Який термін повинні зберігитися аналізні картки і звіти про якість зерна?

7. Який термін повинні зберігитися журнали лабораторних аналізів?

8. Коли оформлюють форму №109? Що у ній вказують?

9. За якою формою відбувається передача нестадарної продукції на склад?

10. Коли виконується замельна ходка?

Література:

[1, с. 336-346]

Модуль 2

Тема «Контроль якості готової продукції, її зберігання. Облік і звітність. Державна хлібна інспекція»

Лекція № 14продукції на склад