Розрахунок розподілу первинних доходів

У ресурсах показують як доходи від виробничої діяльності (валовий прибуток економіки, оплата праці робітників, податки на виробництво та імпорт), так і інші види доходів, одержані в результаті перерозподільних операцій з урахуванням надходжень з інших країн (доходи від власності і поточні трансферти).

У рахунках розподілу доходів на рівні економіки в цілому в ресурсах відбиваються тільки поточні трансферти, одержані від «решти країн світу», а при розрахунках за секторами внутрішньої економіки — поточні трансферти, одержані від усіх секторів.

У використанні відображають субсидії, а також передачу доходів від власності та поточних трансфертів іншим країнам.

Валовий національний дохід є балансуючою статтею рахунку розподілу доходів. Його визначають як різницю між усіма одержаними доходами (разом ресурсів) і переданими доходами, показаними у використанні (субсидії, доходи від власності і поточні трансфертні передачі).

Потоки доходів показують у рахунку на валовій основі. Наприклад, якщо є, з одного боку, надходження, а з іншого — виплати доходів від власності, вони будуть показані не як сальдо цих доходів, а окремо — відповідно в ресурсах і у використанні. Тут відображаються процеси розподілу доданої вартості між влас­никами робочої сили, капіталу та урядом з урахуванням відносин з «рештою країн світу». Балансовою статтею цієї групи рахунків є первинний дохід, який являє собою розмір доходів, утворюваний в економіці після закінчення процесу виробництва, але до початку перерозподілу цих доходів за допомогою податків та інших примусових і добровільних трансфертів між різними одиницями економіки (включаючи уряд). Крім того, ресурсом цього рахунку є одержувані з боку інших економічних секторів доходи від власності, що використовуються в рамках цього самого рахунку. У лівій частині рахунку відбиваються напрямки використання: доходи від власності (грошові платежі, сплачувані власниками активів за їх надання в розпорядження інших інституційних одиниць) і балансова стаття рахунку — первинні доходи (валові та чисті). Оплата найманих працівників показується в сумі, яка отримана домашніми господарствами, а податки на виробництво — у сумі надходжень до Державного бюджету і позабюджетних фондів. У цьому рахунку відбиваються виплати і одержання доходів від власності на позичені невиробничі та фінансові активи.

Після утворення первинних доходів починається процес вторинного розподілу доходів.

Рахунок вторинного розподілу доходів (схема 5) охоплює перерозподіл доходів через поточні трансфертні операції (у грошовому та натуральному вираженні) як усередині країни, так і з «рештою країн світу». Поточні трансфертні операції — це однобічні перерозподільні потоки доходів, які не викликають потоків доходів у зворотному напрямі (сплата податків до бюджету, надходження субсидій), а тому вони не пов’язані з утворенням первинних доходів. Для сторони, яка одержує поточні трансферти, на відміну від капітальних, вони не є джерелом інвестування. Сторона, що сплачує, виплачує поточні трансферти за рахунок своїх поточних надходжень. Надання бюджетом субсидій або дотацій також, як правило, не означає необхідності повернення їх отримувачем. Результатом вторинного розподілу доходів за допомогою поточних трансфертних операцій у грошовому вираженні є наявний дохід, який безпосередньо може або використовуватися на споживання, або спрямовуватися на заощадження.

Ресурсами рахунку вторинного розподілу доходів є балансова стаття «первинні доходи» рахунку розподілу первинних доходів, а також усі види одержуваних трансфертів, податки на дохід, власність, внески і виплати допомоги соціального характеру. У лівій частині відображаються ті самі види трансфертів, але сплачувані.

Схема 5