23 Баланс трудових ресурсів

Важливим етапом вивчення передумов та результатів суспільного відтворення є характеристика відтворення трудових ресурсів. Це завдання вирішує баланс праці. Він являє собою систему економічних таблиць та показників, які характеризують чисельність трудових ресурсів, джерел їх формування, розподіл по галузям народного господарства, класифікації робочої сили, використання робочого часу.

Висвітлювати всю систему показників за допомогою однієї таблиці неможливо. Тому баланс праці поєднує таку систему балансів, органічно пов’язаних між собою: трудових ресурсів, молоді, спеціалістів, кваліфікованих кадрів, робочого часу.

В основі побудові балансів лежить загальна схема – вони складаються з двох розділів:

1. розподіл трудових ресурсів проводять за статтю, кваліфікацією або ресурсами робочого часу;

2. розподіл трудових ресурсів ( зайнятих у сферах економіки) або робочого часу.

На основі балансу трудових ресурсів і балансових розрахунків визначають плани забезпечення народного господарства робочою силою.

Розробка балансу трудових ресурсів на плановий період базується на узагальненні аналітичного матеріалу по стану та використанню трудових ресурсів передуючому плановому переіоду (рокам). В умовах формування ринкових відносин формування планового балансу трудових ресурсів розробляється на базі спрощених аналітичних узагальнень.

26 Поняття та умови виникнення ринку праці

Ринок праці є одним з типів ринків за економічним призна­ченням. Крім нього виділяються: ринок засобів виробництва, ринок продуктів (предметів споживання), фінансовий рийок (ри­нок позичкових капіталів), ринок послуг (освітніх, побутових, медичних і т.п.), ринок технологій, ринок інформації, ринок ду­ховних благ. Ринок праці формується як одна а найважливіших органічних ланок ринкової системи. Він може функціонувати лише у взаємозв'язку з ін­шими типами ринків, які всі певною мірою реагують на ситуа­цію, що складається в економіці- Порушення, дисбаланс в будь-якому з ринків по "ланцюжку" передається в усі Інші, Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народно­го господарства відповідно до руху капіталів і товарів. На відмі­ну від інших типів ринків ринок праці має не тільки ресурсний, товарний характер, але й породжує незрівняно більше економі­чних і соціальних проблем та вимагає більше уваги і фінансової підтримки з боку держави. Цей вид ринку є самостійною комплексною системою в ринковій еконо­міці, в той же час функціонально пов'язаною з ринком товарів та послуг і ринком капіталу, з одного боку, безпосередньо зале­жною від вказаних ринків, а з другого — такою, шо має вплив на їх формування. Умовами виникнення ринку стали': суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві тих чи інших конкретних товарів; економічне відокремлення виробників на основі приватної власності на засоби виробниц­тва, що в основному забезпечує еквівалентність товарного обмі­ну; самостійність виробника та свобода підприємництва; на­явність попиту на товар, що виробляється, з боку покуців.

Першою умо­вою є юридична свобода і здатність власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатись своїми здібностями до праці, другою умовою є відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування, третьою умовою є поява на ньому по­купця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність для праці потрібних йому працівників.