logo
описові

57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині

Історичний метод дослідження знайшов найповніше відображення у поглядах представників старої історичної школи, яка склалася в Німеччині у 40-ві - 50-ті pp. XIX ст. У працях В.Рошера (1817 - 1894), Б.Гільдебранда (1812 - 1878) та К.Кніса (1821 - 1898) історична школа заявила про себе як про неортодоксальний і напрям економічної думки, покликаний вивчати господарські явища і процеси у їх національній та часовій визначеності.Засновником німецької історичної школи був Вільгельм Георг Фрідріх Рошер.

Особливий наголос вчений робив на необхідності міждисциплінарного підходу як важливого засобу подолання обмеженості та "шкідливого впливу" класичної доктрини, протиставив універсальному, космополітичному вченню класиків власну концепцію історичного розвитку націй.В. Рошер вказував на зростаючі можливості економічного прогресу націй, зумовлені розвитком індустрії, транспорту, витісненням ручної праці машинною. Виразником ідей "старої" історичної школи був також Бруно Гільдебранд. У праці "Політична економія сучасного і майбутнього" вчений поставив за мету "перетворити політичну економію на теорію, що має справу з економічним розвитком народів". Гільдебранд розглядав історію як засіб не стільки удосконалення, скільки повного оновлення економічної науки. Стверджуючи, що предмет дослідження політичної економії становлять закони господарського розвитку націй, вчений був переконаний, що простежити останні можна шляхом вивчення історії та здійснення статистичних досліджень. Найпослідовнішим провідником ідей "старої" історичної школи був Карл Густав Адольф Кніс (1821 – 1898). У праці вченого "Політична економія з погляду історичного методу" знайшли відображення та систематизований виклад найважливіші методологічні підходи "старої" історичної школи. Заперечуючи повторюваність економічних явищ в історії різних народів, К. Кніс висунув на перший план відмінності у ступенях еволюції, традиціях та здібностях різних націй.Також він наголошував на необхідності аналізу господарської еволюції народів у тісному взаємозв'язку з іншими аспектами їх суспільного буття.