74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
У роки війни в більшості країн г-ство занепало або розвивалося, орієнтуючись на задоволення лише воєнних потреб. Єдиною державою не зазнала краху, а навпаки, виявилася в 1945 p. США. Обсяг промислового в-цтва США значно зріс. У 1939—1944 pp. виплавка сталі збільшилася на 70%, електросталі, легованої сталі — більше ніж у 4 рази, видобуток кам'яного вугілля — на 60 %, а коксівного — в 4 рази. Динамічно розвивалися кольорова, хімічна, електротехнічна, нафтопереробна, автомобільна, літакобудівна галузі. Найшвидше розвивалася суднобудівна промисловість. Лише за 1943 p. американці збудували флот, рівнозначний усій англійській флотилії 1939 р. Ніде в світі військова промисловість не розвивалася такими швидкими темпами, як у США. Впроваджені нові п-ства та найновіше устаткування на суму 25 млрд дол. В усіх галузях застосовувалися новітні досягнення науковотехніч.прогресу, механізація, автоматизація, стандартизація, спеціалізація.У воєнній промисловості продуктивність праці зросла. У 1943 р. обсяг промислового виробництва подвоївся порівняно з 1937 р. США — єдина країна, яка в роки війни, випускаючи воєнне спорядження, не припиняла виробництво товарів мирного призначення. Різко збільшилися державні капіталовкладення в економіку. За державний кошт будувались і модернізувались заводи. У воєнні роки тривав процес концентрації виробництва, зокрема в хімічній, металургійній, газонафтовій, машинобудівній галузях. Незважаючи на незначне розширення посівних площ обсяг с/г в-цтва у США зріс порівняно. Кон'юнктура сприяла підвищенню цін на с/г продукцію. Це дало можливість фермерам оновити і розширити матеріально-технічну базу своїх го-ств. Технічний прогрес стимулював підвищення продуктивності праці. Фермери не тільки повністю забезпечували продовольством своє населення, а й експортували с/г продукцію в десятки країн світу.США захопили головні позиції в економіці більшості країн.Загальні втрати Великобританії оцінюються в близько 1/4 національного багатства країни. Ще напередодні війни прем'єр-міністр Великобританії У. Черчіль виробив надзвичайні заходи щодо переведення мирної економіки на воєнний лад. У 1939—1945 pp., напружуючи всі людські й матеріальні ресурси, промисловість Великобританії налагодила масове в-цтво літаків, танків, гармат, інших видів зброї та боєприпасів. Імпорт сировини надходив до Британських островів з перебоями. Німецькі підводні човни знищили 1/3 торгового флоту Великобританії. В 1944 p. видобуток кам'яного вугілля порівняно з 1938 p. знизився більше ніж у 4 р., залізної руди — у 12 раз. В-цтво с/г продукції скоротилося наполовину. Через нестачу трудових ресурсів припинився обробіток землі на 1,5 млн га. Наприкінці війни Британська імперія формально не припинила свого існування. В Африці вона навіть "заокруглила" власні колоніальні володіння за рахунок Лівії та Сомалі. Проте в інших районах світу, де її вплив до війни був особливо сильним (Близький Сх., Індія, Пд-Сх. Азія), вже господарювали США, витіснивши союзників — Великобританію та Францію. Великобританія, хоч і перемогла у другій світовій війні фашистську Німеччину, зберегти могутню імперію вже не мала сил, розвалилася, що було, закономірно. Франція до 1939 p. була однією з найрозвиненіших держав світу. Спираючись на високий промисловий потенціал,с/г, фінанси, уряд міг захистити країну від німецько-фашистських загарбників. Однак того не сталося. У результаті цього в червні 1940 p. Францію окупувала гітлерівська Німеччина. Понад 4 роки французькою економікою повністю розпоряджалися німецькі загарбники.. Рівень промисловості в 1944 p. порівняно з довоєнним становив 38%. В-цтво продукції с/г зменшилося в 2 рази. 600 тис. французів фашисти вивезли на каторжні роботи до Німеччини. Франція втратила весь торговий і військовий морський флот. Капіталовкладення за кордоном зменшилися в 10 разів.Фашистська Німеччина, головний винуватець другої світової війни, зазнала більших втрат, ніж США та всі західноєвропейські країни разом узяті. Ще з середини 30-х р. гітлерівська адміністрація вела відкриту тотальну підготовку до війни. Було запроваджено карткову с-му на харчові продукти і промислові товари широкого вжитку. Від експлуатації господарств Франції, Бельгії, Голландії, Угорщини, Румунії, Болгарії, Словаччини німці отримали величезний прибуток. З цих країн на заводи Німеччини надходили стратегічні ресурси. Спад у воєнній фашистській промисловості настав уже в 1942 p. Держави антигітлерівської коаліції набагато випередили супротивника у в-цтві різних видів озброєння. У результаті другої світової війни зазнав серйозних руйнувань механізм міжнародних валютних відносин. Так, уже під час війни розподіл запасів золота в розвинених країнах набув ще більш нерівномірного характеру, ніж у довоєнні роки. У США за 4 р. (1938-1941) запаси золота збільшилися в півтори рази, а у Великобританії знижувалися. У деяких країнах за роки війни великою мірою зросла державна заборгованість: Проте ні збільшені під час війни податки, ні зростаючі державні позики не спроможні були ліквідувати дефіцит державних бюджетів воюючих країн
- 1. Історія економіки та економічної думки як наука
- 2. Предмет історії економіки та економічної думки
- 3. Методи історії економіки та економічної думки
- 4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки
- 5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки
- 6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства
- 7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства
- 8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії
- 9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії
- 10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці
- 11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму
- 12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя
- 13. Загальні риси феодального господарства у Європі.
- 14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи
- 15. Економічна думка Середньовічного Сходу
- 16. Економічна концепція Томи Аквінського
- 17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя
- 18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя
- 19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства
- 20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії
- 21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.
- 22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи
- 24. Започаткування класичної школи в Англії
- 25. Зародження класичної політекономії у Франції
- 26. Економічне вчення фізіократів
- 27. Промисловий переворот в Англії
- 28. Промисловий переворот в Франції
- 29. Промисловий переворот у Німеччині
- 30 Промисловий переворот у сша
- 31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу
- 32. А. Сміт як фундатор економічної науки
- 33. Наукова спадщина д. Рікардо.
- 34. Економічне учення т. Мальтуса.
- 35. Економічні погляди н. Сеніора.
- 36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та сша
- 37. Політична економія ж.Б.Сея.
- 38. Теорія „послуг” ф.Бастіа.
- 39. Концепція „гармонії інтересів” г.Ч.Кері.
- 40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж. С. Мілля
- 41. Критичний напрям економічної теорії
- 42. Економічний романтизм с,Сісмонді
- 43. Економічні ідеї п.Ж. Прудона
- 44. Соціалістичні утопічні вчення
- 45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій
- 46. Ранній уопічний соціалізм
- 47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів
- 48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки
- 49.Економічна теорія к.Маркса
- 50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму
- 51. Особливості методології к.Маркса.
- 52. Система економічних поглядів к.Маркса
- 53. Історичне значення марксизму
- 54. Історична школа в політичній економії
- 55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи
- 56. Система "національної економії" ф. Ліста
- 57.Основні ідеї представників старої історичної школи в Німеччині
- 58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї
- 59. Еволюція історичного напряму у працях в. Зомбарта та м. Вебера
- 60.Маржиналістська революція та її зв’язок зї змінами у світовому господарстві
- 61. Промислове зростання в Німеччині наприкінці XIX століття
- 62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму
- 64. Американська школа маржиналізму
- 67 Економічна теорія Маршала
- 68. Уповільнення темпів економічного зростання Франції та його причини
- 69. Становлення ринкового господарства в Україні
- 70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. У відображенні представників української економічної думки
- 73 Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації
- 74.Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни
- 75 Історичні передумови виникнення кейнсіанства
- 76.Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- 77. Поширення кейнсіанства в різних країнах.
- 79. Посткейнсіанство
- 80. Кейнсіанська теорія та економічна політика
- 81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності
- 82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки
- 83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки
- 84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час
- 85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн
- 86.Економічний поступ та формування теорій економічного зростання у 50—70-х роках XX ст.
- 87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції
- 88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. Хх ст.
- 89. 3. Зростання ролі інф-ії та знань як основного ресурсу госп діял та перехід до інфо-технологіч революції.
- 90. Економічні погляди т.Прокоповича і я.Козельського.
- 92. „Домоводство” в.Каразина
- 94. Економічні погляди і.Вернадського.
- 97. Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки Сергія Подолинського
- 98. Економічні погляди і.Франка.
- 99. Наукові відкриття є.Слуцького.