logo
описові

25. Зародження класичної політекономії у Франції

У першій половині ХVІІІ ст. зі втратою військової могутності Франція втрачає і свої позиції у зовнішній торгівлі. Відтак ідеї меркантилізму також втрачають своє значення. У Франції формується класична політична економія як альтернатива меркантилізму. П’єр де Буагільбер (1646—1714) — засновник класичної політичної економії у Франції —Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів Буагільбера. У працях “Роздрібна торгівля Франції” (1699), “Міркування про природу багатства, грошей і податків”(1707). Він виступає проти втручання держави в економічне життя. Природа, наголошує він, сама встановить порядок, пропорційність цін, відновить торгівлю. Теорія вартості. Буагільбера, як і Петті, Маркс називає засновником трудової теорії вартості. Буагільбер виділяє ринкову ціну і “істинну”, або “справедливу” вартість товару. Буагільбер виходить з того, що всі економічні зв’язки між людьми грунтуються на обміні продуктами праці. Цей обмін, підкреслює він, має відбуватися згідно із витратами праці. Для нормального економічного розвитку країни, за Буагільбером, потрібен вільний обмін між галузями виробництва й відшкодовування витрат виробників.. В центрі досліджень П. Буагильбера - проблеми розвитку сільського господарства, в якому він бачив основу економічного зростання і багатства держави.Економічні погляди Буагільбера:- гостро критикує меркантилістів;- джерело багатства – не обіг, а виробництво, зокрема в с/г;- виступає проти державного втручання в економічне життя;- розуміє об’єктивну суть економічних законів.Теорія вартості.- виділяє ринкову ціну і “істинну” вартість товару. Величину останньої він визначає витратами праці;

- стоїть на позиціях еквівалентного обміну;- мета товарного в-ва – споживання, основну увагу звертає на споживчу вартість;- висловлює думку про необхідність рівноваги в ринковій економіці.Теорія грошей.- бере за основу прямий товарообмін;- гроші порушують природну рівновагу товарного обміну відповідно до “істинної” вартості;- єдина корисна функція грошей – полегшення обміну – отже, золото і срібло можна замінити паперовими знаками