34. Ринкове господарство

Ринок – це система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різнамонітних форм власності, товарно-грошових і фінансових механізмів. Провідні функції ринку такі:

Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні процеси – виробництво, обмін, розподіл та споживання, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту і пропозиції.Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішою комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якою товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.Інформативна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що – ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо. Функції інтеграції. Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах держави, так і в межах світової економіки.Струк-ра ринку.Р. за різними критеріями:а) за об'єктами обміну:Р. праці;Р. капіталу;Р. землі та нерухомості;Р. споживчих товарів;Р.послуг;б) залежно від умов, в яких діють господарюючі суб'єкти: вільний р.; монополізований (олігополія, монополія), монополістична К. регульований; за територіальною ознакою: місцевий; регіональний; національний;світовий;Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нор­мальний режим безперебійного функціонування ринку: біржа, опціон, оптові ринки, аукціони, торг-пром палати, ямарки, банки, страх, інвест та пенс фонди.Ринкова економіка за своїм соц економічним змістом є капіталістичною економікою; вона базується на капіталістичному способі виробництва. Капіталістична економічна формація охоплює такі інститути і принципи: 1) приватну власність; 2) клас капіталістів, власників засобів виробництва; 3) клас найманих працівників- робітників, інженерів і техніків, менеджерів, науковців; 4) свободу підприємництва і вибору; 5) особистий інтерес як головний мотив вибору; 6) конкуренцію; 7) опору на систему цін або ринкову систему; 8) обмежену роль держави. Ринкова економіка чітко виявляє значення свободи, підприємництва - виробляти і продавати те, що вони вважають доцільним; постачальники ресурсів можуть за власним вибором знаходити місце застосування матеріальних і людських ресурсів. Складовою ринкової економіки є ринкова система. Ринкова система - це система ринків, цін і конкуренції. Саме система ринків, цін і конкуренції забезпечує координуючі й організаційні механізми, що виключають капіталіст хаос у ринковій економіці, який породжують свобода підприємництва і вибору. Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно дві корисні функції :1) сповіщає споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв; 2) синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.