logo search
ZMIST

88. Економічне зростання

ЕЗ може здійснюватися на кількісній або якісній основі. Тому розрізняють два його типи: екстенсивний та інтенсивний. Сутність екстенсивного типу ЕЗ полягає в тому, що збільшення обсягів виробництва матеріальних благ і послуг досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів. Інтенсивний тип характеризується тим, що приріст виробництва забезпечують за допомогою застосування досконаліших факторів виробництва, тобто їх продуктивності.

Екстенсивний та інтенсивний типи ЕЗ – це протилежності, які перебувають в органічній єдності. В реальному процесі розширеного відтворення вони співіснують, поєднуються та взаємно зрощуються, у зв’язку з чим важко відмежувати один тип ЕЗ від іншого. Тому – часто говорять про переважно екстенсивний чи переважно інтенсивний шлях ЕЗ.

Перехід від переважно екстенсивного до переважно інтенсивного типу ЕЗ – це процес, який пов’язаний із зрушенням у структурі суспільного виробництва та зміною пріоритетів економічного розвитку. Під час переходу від одного типу до іншого відбувається уповільнення темпів ЕЗ. Але водночас активізуються структурні зрушення.

Можлива й інша класифікація економічного зростання – за величиною

його темпів.

При цьому слід урахувати два моменти:

  1. яка якість продукції;

  2. важливе значення має структура приросту виробництва (співвідношення капітальних товарів і товарів для населення).

За величиною темпів ЕЗ розрізняють:

  1. Нульові темпи ЕЗ.

На відносно короткий проміж часу ЕЗ не погрожує шкідливими наслідками, тому що може здійснюватися шляхом зниження матеріалоємності, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці.

  1. Негативні темпи ЕЗ, що мають місце в Україні, - це свідоцтво кризових явищ в економіці держави. Падіння темпів ЕЗ пояснюються:

а) високою питомою вагою виробництва засобів виробництва й озброєння, виробництво яких зменшилось;

б) погіршенням показника фондовіддачі, тобто вироблення продукції з одиниці виробничих фондів;

в) великою часткою продукції, що йшла на військові потреби;

г) розпадом СРСР і розривом господарських зв’язків;

д) труднощами переходу до ринкової економіки.

3. Оптимальні темпи ЕЗ, що базуються на макроекономічній рівновазі національної економіки і одночасно виступають найважливішою умовою її забезпечення. Вони не повинні бути дуже високим, бо занадто високі темпи розвитку, як це доводить макроекономіка, ведуть до інфляції.