58. Міжгалузева конкуренція
Міжгалузева конкуренція являє собою суперництво виробників різних галузей господарства за більш прибуткове застосування капіталу. Вона ведеться шляхом переливання капіталу з однієї галузі в іншу, з менш прибуткової у більш прибуткову. Міжгалузева конкуренція сприяє утворенню середньої норми прибутку, формуванню пропорцій суспільного виробництва, розвитку нових галузей, а також виникненню суперечності між виробниками різних галузей і виникненню економічних криз.
Міжгалузева конкуренція — конкуренція між товаровиробниками, які діють у різних галузях народного господарства.Через різні умови виробництва підприємці за однакових витрат капіталу отримують неоднакову масу прибутку. Тому в епоху вільної конкуренції товаровиробники, які отримували меншу кількість прибутку, намагалися вкладати свої капітали в галузі, де прибуток був вищий. Якщо це відбувалося, то пропозиція товарів у галузях з низькими прибутками зменшувалася (що згодом зумовлювало зростання попиту на них), а в галузях з високими — збільшувалася пропозиція і зменшувався попит. Внаслідок цього ринкові ціни на товари, виготовлені в галузях, куди переливаються нові капітали, знижуються, а в інших (звідки відбувається відплив капіталів) — зростають і стають вищими від ринкової вартості. Коли кількість прибутків у різних галузях вирівнюється, переливання капіталів припиняється, і в кожній галузі на рівний капітал буде отримано рівний середній прибуток. Цей прибуток є елементом середніх ринкових цін, або цін виробництва. Отже, внаслідок міжгалузевої конкуренції єдина ринкова, або суспільна, вартість перетворюється на ціну виробництва, навколо якої коливаються ринкові ціни.
Орієнтуючись при виборі рішення на мінімально можливий рівень витрат, фірма, як правило, розглядає цю задачу не як самоціль, а як засіб розв'язання загальнішої задачі - максимізації прибутку. Ця мета є головною для будь-якої фірми, навіть якщо вона не формулюється у вигляді провідного мотиву її діяльності. У ряді випадків фірми можуть ставити за мету не максимізацію прибутку, а якісь інші завдання, наприклад, збільшення обсягу продажів, досягнення суспільного визнання, і заради них жертвувати певною частиною прибутку, задовольнившись його скромнішим рівнем. Така мотивація поведінки ряду фірм здобула назву задовільної поведінки.Проте й у такому випадку не обійтися без прагнення до максимізації прибутку, принаймні, у довгостроковому періоді, бо тільки прагнення прибутку створить можливість раціонально розподілити ресурси, забезпечити високу ефективність, а отже, й мати змогу успішно реалізувати обрані цілі. Максимізація прибутку для фірми означає пошуки шляхів одержання найбільшого економічного прибутку, тобто різниці між загальним доходом і загальними витратами. Рт-TR-ТС,де Рт - загальний чи чистий економічний прибуток; TR - загальний дохід, який визначається як добуток кількості проданої продукції на її ціну; ТС ~ загальні витрати, що включають і прямі, і непрямі. Якщо випуск та реалізація будуть збільшуватися, то при незмінній ціні і загальний дохід, і загальні витрати зростатимуть: дохід - через зростання продаваної кількості, витрати - внаслідок дії закону спадної віддачі. Прибуток матиме місце доти, доки зростання доходу перевищуватиме зростання витрат, а його розміри будуть залежати від співвідношення цих величин. Тому для розв'язання проблеми максимізації прибутку важливо враховувати не загальні, а граничні значення розглянутих показників. Кількість, що додається до загального доходу кожною додатковою одиницею випуску, становить граничний дохід, а доза, на яку зростають загальні витрати при випуску кожної наступної одиниці продукції, - граничні витрати. Поки граничний дохід перевищує граничні витрати, фірма одержує максимізації прибутку прибуток і, отже, має підстави для збільшення випуску продукції. Але коли приріст доходу від останньої одиниці випуску зрівняється з приростом витрат на випуск цієї одиниці, зростання виробництва слід призупинити, бо додаток до прибутку стане дорівнювати нулю. Можна сформулювати загальне правило максимізації прибутку: фірма буде збільшувати випуск доти, доки додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це називається правилом МС = MR. Різниця між МС і MR становитиме граничний прибуток (РМ), тобто прибуток, одержуваний фірмою від реалізації кожної додаткової одиниці випуску. Якщо MR>MC, показник РМ набуватиме позитивних значень, які свідчать про те, що кожна додаткова одиниця випуску додає певну дозу до загального прибутку. Коли MR і МС зрівняються, це означатиме, що РМ - 0, а загальний прибуток у цій точці досягне максимуму. Подальше нарощування випуску призводить до перевищення МС над MR, і РМ набуває негативних значень. Коли граничний прибуток стає від'ємним, фірма може збільшити свій загальний прибуток, скорочуючи рівень випуску продукції. Приймаючи рішення про вкладення капіталу і про обсяг випуску, фірма може орієнтуватися також на показник середнього прибутку, що виражає кількість прибутку, яка припадає на одиницю продукції (Pm)/Q Слід, проте, брати до уваги, що максимум середнього прибутку і максимум загального прибутку не збігаються.
- 1.Економічне життя суспільства
- Етапи історичного розвитку політекономії, течії та основні напрямки.
- 9. Основні напрямки економ думки
- 10. Роль матеріального виробництва
- Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- 15. Сутність і внутрішня структура відносин власності
- 16. Структура власності: типи, види і форми.
- 17. Роль і місце власності в економіці
- 21. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- 25. Грошовий обіг та його закони.Еволюція грошей
- 26. Проблеми розвитку підприємництва в Україні.
- 27. Напрямки розвитку форм підпр діяльності
- 28. Економічна система
- 30.Ринкова економіка
- 31. Змішана економічна ситсема та її структура.Моделі
- 33.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- 34. Ринкове господарство
- 35. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- 36. Модель досконалої конкуренції
- 39. Олігополія
- 40.Інфраструктура ринку.
- 41. Сутність попиту
- 42.Закон пропозиції
- 43. Взаємозвязок попиту та пропозиції
- 44. Еластичність
- 45.Фірма – основна ланка економіки
- 46.Роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- 47. Капітал та його суть
- 48. Постійний і змінний капітал
- 49. Фізичне та моральне зношування
- 50. Кругооборот та оборот капіталу. Основний та оборотний капітал
- 51.Людський капітал як соціально-економічна категорія
- 52. Ринок робочої сили
- 53.Мінімальна зарплата
- 54. Заробітна плата та її теорії.
- 55. Особливості формування ринку праці в Україні
- 57.Прибуток як економічна економічна категорія.
- 58. Міжгалузева конкуренція
- 59. Ринкова ціна: механізм формування та функції.
- 60. Шляхи та проблеми створення ринкової інфрструктури в Україні.
- 65. Товарні біржі
- 66. Фондова біржа. Цінні папери
- 68. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- 69.Центральні та комерційні банки
- 70. Сутність кредиту
- 71. Ринок земельних ресурсів
- 72.Розвиток продуктивних сил в агр. Сфері
- 75. Переход до ринкових відносин в агр. Сфері
- 76. Суть і види економічного відтворення.
- 77.Сутність суспільного відтворення
- 78. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- 84. Проблема бідних та багатих
- 85. Тіньовий сектор в економічному відтворенні. Характеристика тіньової економіки в Україні.
- 87.Економічне зростання: типи і фактори.
- 88. Економічне зростання
- 89. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- 91. Тривалість економ циклів
- 93. Економічні кризи та їх причини.Теорії циклів
- 94. Теорія зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- 95. Безробіття: причини, види, форми. Ситуація, коли попит на робочу силу більший за її пропозицію, означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма його наслідками.
- 97. Проблема зайнятості
- 98. Ринок роб.Сили
- 99. Інфляція
- 100. Наслідки інфляції, антиінфляційна політика
- 101. Бюджетний дефіцит та засоби його покриття. Державний борг. Крива Лаффера.
- 102. Державний бюджет і його місце в фінансовій системі.
- 103. Необхідність державного регулювання економіки, можливості та межі.
- 104. Цілі та інструменти державного регулювання економіки. Економічні функції держави.
- 105.Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- 106.Податкова система України. Фіскальні методи регулювання виробництва.
- 107. Світове господарство, його об’єктивні риси та етапи становлення
- 108. Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.
- 110. Міжнародна торгівля та її роль в економічному розвитку.
- 111. Міжнародна міграція капіталів та її форми. Транснаціональний капітал.
- 112. Міжнародна міграція робочої сили, її особливості, форми, масштаби в сучасних умовах
- 113. Міжнародна валютно-фінансова система, етапи її розвитку. Європейська валютна система.
- 114. Економічні аспекти глобальних проблем.
- 115. Особливості трансформаційних реформ в сучасній економіці України
- 116. Протекціонізм і вільна торгівля