Етапи історичного розвитку політекономії, течії та основні напрямки.

Економічна наука – це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності.Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів та явищ почала складатися лише в XVI-XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру.Меркантилізм. Основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, основна задача вбачалася в забезпеченні суспільства якомога більшою кількістю золота і срібла. Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм.Фізіократи. Акцент дослідження перенесли безпосередньо на природу і виробництво, джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Норе.Класична школа. Виникла з розвитком капіталістичних відносин. Її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосереджують увагу на аналізі закономірностей розвитку всіх сфер виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталізму, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції.Започаткували трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулюючу систему.Маржиналізм. Пояснюють економічні процеси і явища, виходячи з концепції використання граничних величин (гранична корисність, гранична продуктивність, граничні витрати і т.ін.), представники: К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевонс, Л. Вальрас.Неокласицизм. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановлювати необхідну рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією.Засновники теорії – А. Маршалл і А. Пігу. Послідовники – Л. Мізес, Ф. Хайєк, М. Фрідмен, А. Лаффер, Дж. Гілдер, Ф. Кейган та ін.Неокласичний напрям охоплює багато різних концепцій і шкіл: монетаризм, теорію суспільного вибору, теорію раціональних очікувань та ін. Кейсіанство. Обгрунтовує необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту та інвестицій через проведення певної фіскальної політики. Засновником теорії є видатний англійський економіст Дж. М. Кейнс. Інституціоналізм. Розглядає економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб’єктами складаються під впливом економічних, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об’єктами вивчення для них є інститути, під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, інститути та ін.Неокласичний синтез. Узагальнююча концепція, представники якої Дж. Хікс, Дж.Б’юкенен, П. Самуельсон та ін. обґрунтовують причини поєднання ринкового і державного регулювання економіки, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки.