35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
домашнє господарство — це окрема господарююча одиниця, що складається з однієї або групи осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує натомість кошти для придбання необхідних благ з метою забезпечення своєї життєдіяльності.
Домашні господарства постачають підприємствам незамінні виробничі ресурси: робочу силу, підприємницькі здібності, а також капітал, землютощо. Формування в домашніх господарствах споживчого попиту — необхідна умова стимулювання розвитку будь-якої економіки.
В умовах ринкових відносин роль домашніх господарств у економічному розвитку суспільства значно зростає. Це визначається такими чинниками:– по-перше, домогосподарства беруть активну участь в кругообігу ринкової економіки як самостійні незалежні суб'єкти господарювання, які мають власні потреби та інтереси. Приватна власність надає домогосподарствам право користуватись і розпоряджатись ресурсами, укладати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані ресурси і реалізувати вироблювану продукцію, виходячи з власних інтересів; – по-друге, домогосподарства одночасно діють як виробники (продавці) і як споживачі (покупці). На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю і підприємницькі здібності, землю, капітал. На ринку споживчих благ вони визначають свій попит на них; - по-третє, задоволення потреб домогосподарств у різноманітних товарах та послугах є метою національного виробництва, а попит на них цього економічного суб'єкта є одним із найвагоміших компонентів сукупного попиту;– по-четверте, частина доходу, що залишається невикористаною домогосподарствами при витратах на поточні споживчі потреби, накопичується і може стати потужним джерелом формування фінансових ресурсів держави.
Отже, домогосподарства як суб'єкти ринкових відносин проявляють три основних види економічної діяльності: пропонують чинники виробництва, споживають частину отриманого доходу і заощаджують.
важливе значення має з’ясування суті поняття “домогосподарство”. У вітчизняній навчальній літературі немає визначення цього терміна. Така ситуація склалась невипадково. Адже в різних культурах практично не існує єдиного поняття, яке б визначало термін “домогосподарство”. Виникають труднощі з поняттям сумісного проживання, власності, загального доходу, відтворювальних відносин. Для остаточного з’ясування суті категорії “домогосподарство” найкраще звернутись до трактування цієї категорії в матеріалах ООН. Згідно з рекомендаціями домогосподарство визначається як “особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя”, тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям “сім’я”. Сім’я — це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.
Функції домогосподарств. З’ясувавши основний зміст категорії домогосподарства, можна перейти до розгляду функцій домогосподарств, тієї ролі, яку вони виконують в економічному розвитку суспільства. Перш за все в будь-якій економіці домашні господарства є постачальниками ресурсів. Виникає питання, які саме ресурси домогосподарства можуть давати країні? У першу чергу — це робоча сила людини, її особиста праця. Кожен господарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також виробляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.Працею не обмежується внесок домогосподарників у ресурсний потенціал суспільства. Згідно із Законом України “Про власність” кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.
- Зародження економіко – теоретичних знань.
- 2). Предмет економічної теорії.
- 4). Методи дослідження економічної теорії.
- 5).Функції економічної теорії.
- 6). Економічні потреби та економічні інтереси суспільства.
- 9) Система виробничих(економічних)відносин.
- 10) Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- 11). Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- 12) Технологічні можливості суспільства.
- 13). Форми економічних зв'язків і виробництва.
- 14). Еволюція форм вартості.
- 16). Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- 17). Сутність ринку та умови його функціонування.
- 19). Ринкова інфраструктура:зміст та елементи.
- Ринкова інфраструктура:
- 21). Попит і його детермінанти.
- 22). Пропозиція та її детермінанти.
- 23). Рівноважна ціна.
- 25. Суперечності ринкової економіки.
- 26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- 27. Економічні функції держави.
- 28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- 29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- 30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
- 31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- 32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- 33. Демонополізація економіки.
- 34. Основні концепції реформування економіки України.
- 35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
- 36. Доходи та витрати домогосподарств, їхня структура.
- 37. Домогосподарство і ринок
- 38. Ринок праці та його специфіка
- 39. Суть та функції заробітної плати.
- 40. Організація заробітної плати.
- Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.
- 42. Суть та види витрат виробництва
- 43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. См.44
- 44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- 45. Прибуток: суть, види та функції.
- 46. Ціна: суть та теорії. Загальні принципи ціноутворення.
- 47. Вплив ринку на ціну.
- 48. Види цін та їх класифікація.
- 49. Методи ціноутворення
- 50. Аграрні відносини, їхня специфіка.
- 51. Рентні відносини. Земельна рента.
- 52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
- 53. Аграрна реформа в Україні.
- 54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- 56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- Система національних рахунків.
- 58. Визначення сукупного попиту та його детермінанти.
- 59. Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- 60. Споживання та заощадження.
- 61. Інвестиції, їхня сутність. Детермінанти інвестицій.
- Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.
- 63. Теорія мультиплікатора.
- Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- 66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- 67.Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки
- 68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- 69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- 70. Грошові системи та їх еволюція.
- 71. Суть попиту на гроші, його компоненти.
- 72. Пропозиція грошей. Компоненти пропозиції грошей.
- 73. Ринок грошей. Суть і види кредиту.
- 74. Банки і банківська система.
- 75. Ринок цінних паперів.
- 76. Кредитно-грошова система.
- 77. Сутність фінансів та фінансова система.
- 78. Державний бюджет. Бюджетна система.
- 79) Податкова система та податкова політика.
- 80). Формування податкової системи в Україні.
- 81). Економічне зростання та його типи.
- 82). Поняття соціального прогресу та його напрями.
- 83). Рівень життя та його показники.
- 84). Соціальний захист населення.
- 85). Сутність економічного суверенітету та його види.
- 86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
- 87). Концептуальні засади економічної безпеки.
- 88). Стратегія економічної безпеки.
- 89). Світове господарство:поняття та етапи його розвитку.
- 90). Міжнародний поділ праці.
- 91). Міжнародна торгівля.
- 92). Міжнародний рух капіталів.
- 93). Міжнародна міграція робочої сили.
- 94). Міжнародні науково-технічні зв'язки.
- 95). Спільне підприємництво:сучасні форми.
- 96). Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- 97). Валютні ринки. Валютний курс.
- 99). Системи регулюваннягрошово-валютних відносин.
- 100.Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- 101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- 102).Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.