86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
Сутність категорії «економічний суверенітет». В економічній літературі найважливішою ознакою цієї категорії називали самостійне управління економікою, або її визначення через національні інтереси. Однак ці ознаки є другорядними або похідними від наявності в руках суверенної держави, нації або народу (залежно від існування відповідних форм суверенітету) власності на все національне багатство, в тому числі природні ресурси, землю тощо. При цьому економічний суверенітет органічно пов'язується з такою ознакою державного суверенітету, як верховенство держави на своїй території.
Економічний суверенітет України — власність українського народу на своє національне багатство, на основі якої уповноважені ним органи влади самостійно здійснюють регулювання економіки та зовнішньоекономічної діяльності в інтересах всього населення.
З'ясування структури економічного суверенітету необхідно органічно пов'язувати зі структурою економічної системи, всього суспільного способу виробнидтва.
Економічну систему формують: система продуктивних сил, система техніко-економічних відносин, система організаційно-економічних відносин, система відносин економічної власності, господарський механізм. Перші два елементи в їх діалектичній єдності та взаємодії формують технологічний спосіб виробництва; перший і четвертий елементи утворюють суспільний спосіб виробництва. До складу господарського механізму входять не лише базисні складові суспільно-економічної формації, а й окремі ланки надбудовних відносин, зокрема юридичних, політичних.
Структура суверенітету України загалом, а отже, економічна безпека, залежить від структури суспільно-економічної формації. Оскільки до останньої належать як названі складові базисних відносин, так і найважливіші елементи надбудовних відносин (зокрема, соціальні, правові, політичні, національні, культурні, ідеологічні), то перед Україною стоїть завдання домогтися суверенітету в кожній з підсистем у надбудовних відносинах. Відсутність хоча б одного елементу суверенітету в усій суспільно-економічній формації робить Україну частково залежною від трансформованих структур командно-адміністративної системи колишнього Радянського Союзу, міжнародних фінансово-кредитних організацій, що негативно позначається на формуванні суверенітету загалом. Тому найважливішими складовими економічного суверенітету України є її незалежність у формуванні та розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та адекватного їм господарського механізму. Матеріально-речова основа економічного суверенітету — незалежність країни у створенні свого технологічного способу виробництва.Після проголошення державного суверенітету України серйозною загрозою у цій сфері є відплив талановитих учених за кордон, перехід у комерційні структури, поглиблення кризи у сфері науки й освіти та ін.
Суверенітет України у формуванні техніко-економічних відносин передбачає незалежність при встановленні раціональної структури господарських зв'язків між підприємствами (об'єднаннями) різних країн (поставок за кооперацією та ін.), міжгалузевої структури тощо.
Оскільки державний, народний та національний суверенітети належать також до сфери надбудовних відносин, які розвиваються за власними внутрішніми законами і залежать від базисних відносин лише в остаточному підсумку, то було б помилкою ставити у пряму однолінійну залежність тенденцію до утворення моноетнічних та поліетнічних держав і формування замкнутих національних економік, з одного боку, й переростання світовими інтеграційними процесами меж державних суверенітетів і зростання відкритості економіки — з іншого. Такий зв'язок має опосередкований характер і визначається історичними умовами розвитку національної економіки, рівнем розвитку продуктивних сил, обсягом внутрішнього ринку, ступенем забезпеченості країни природними ресурсами, розвитком сфери послуг та іншими факторами. Однак заперечення наявності цього взаємозв'язку означало б ствердження цілковитої ізоляції базису від надбудови у межах суспільно-економічної формації, що суперечить практиці розвитку цивілізації.
Отже, один із важливих факторів досягнення економічного суверенітету України — подолання зазначених вище негативних явищ (низька конкурентоспроможність промисловості та сільського господарства України тощо), зростання ступеня відкритості економіки. Для цього необхідно здійснити комплекс тактичних і стратегічних заходів. Щодо стратегічних цілей, то, зокрема, слід домагатися поступової переорієнтації економіки України на ринки країн далекого зарубіжжя. Це, у свою чергу, передбачає інтенсивну структурну перебудову економіки, активне здійснення наукової, промислової та інших форм політики, стимулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств, створення спільних підприємств тощо.
Для досягнення тактичних цілей слід розробити заходи щодо сприяння експорту, створення сприятливих фінансових умов для українських експортерів через запровадження ефективного митного контролю, формування ефективної банківської системи тощо. Відсутність належного митного контролю та раціонального валютного регулювання заподіює економіці України значних збитків.
Роль відносин власності та господарського механізму у формуванні економічного суверенітету. Третя важлива складова економічного суверенітету України, якщо виходити зі структури економічної системи, — її незалежність у формуванні та розвитку досконаліших економічних відносин власності.
Економічний суверенітет України у формуванні та розвитку господарського механізму передбачає можливість законодавчих органів і уряду України застосовувати всю сукупність правових, адміністративних та економічних важелів для регулювання сторін, елементів, складових розвитку суспільного способу виробництва, а також здійснення контролю за виконанням прийнятих рішень.
На сучасному етапі становлення економічного суверенітету Україні необхідно сформувати власний незалежний господарський механізм, оволодіти всім арсеналом державного регулювання економіки, запозичити передовий досвід країн Заходу в регулюванні цін, грошового обігу, здійсненні структурної політики тощо
- Зародження економіко – теоретичних знань.
- 2). Предмет економічної теорії.
- 4). Методи дослідження економічної теорії.
- 5).Функції економічної теорії.
- 6). Економічні потреби та економічні інтереси суспільства.
- 9) Система виробничих(економічних)відносин.
- 10) Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- 11). Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- 12) Технологічні можливості суспільства.
- 13). Форми економічних зв'язків і виробництва.
- 14). Еволюція форм вартості.
- 16). Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- 17). Сутність ринку та умови його функціонування.
- 19). Ринкова інфраструктура:зміст та елементи.
- Ринкова інфраструктура:
- 21). Попит і його детермінанти.
- 22). Пропозиція та її детермінанти.
- 23). Рівноважна ціна.
- 25. Суперечності ринкової економіки.
- 26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- 27. Економічні функції держави.
- 28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- 29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- 30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
- 31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- 32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- 33. Демонополізація економіки.
- 34. Основні концепції реформування економіки України.
- 35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
- 36. Доходи та витрати домогосподарств, їхня структура.
- 37. Домогосподарство і ринок
- 38. Ринок праці та його специфіка
- 39. Суть та функції заробітної плати.
- 40. Організація заробітної плати.
- Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.
- 42. Суть та види витрат виробництва
- 43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. См.44
- 44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- 45. Прибуток: суть, види та функції.
- 46. Ціна: суть та теорії. Загальні принципи ціноутворення.
- 47. Вплив ринку на ціну.
- 48. Види цін та їх класифікація.
- 49. Методи ціноутворення
- 50. Аграрні відносини, їхня специфіка.
- 51. Рентні відносини. Земельна рента.
- 52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
- 53. Аграрна реформа в Україні.
- 54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- 56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- Система національних рахунків.
- 58. Визначення сукупного попиту та його детермінанти.
- 59. Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- 60. Споживання та заощадження.
- 61. Інвестиції, їхня сутність. Детермінанти інвестицій.
- Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.
- 63. Теорія мультиплікатора.
- Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- 66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- 67.Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки
- 68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- 69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- 70. Грошові системи та їх еволюція.
- 71. Суть попиту на гроші, його компоненти.
- 72. Пропозиція грошей. Компоненти пропозиції грошей.
- 73. Ринок грошей. Суть і види кредиту.
- 74. Банки і банківська система.
- 75. Ринок цінних паперів.
- 76. Кредитно-грошова система.
- 77. Сутність фінансів та фінансова система.
- 78. Державний бюджет. Бюджетна система.
- 79) Податкова система та податкова політика.
- 80). Формування податкової системи в Україні.
- 81). Економічне зростання та його типи.
- 82). Поняття соціального прогресу та його напрями.
- 83). Рівень життя та його показники.
- 84). Соціальний захист населення.
- 85). Сутність економічного суверенітету та його види.
- 86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
- 87). Концептуальні засади економічної безпеки.
- 88). Стратегія економічної безпеки.
- 89). Світове господарство:поняття та етапи його розвитку.
- 90). Міжнародний поділ праці.
- 91). Міжнародна торгівля.
- 92). Міжнародний рух капіталів.
- 93). Міжнародна міграція робочої сили.
- 94). Міжнародні науково-технічні зв'язки.
- 95). Спільне підприємництво:сучасні форми.
- 96). Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- 97). Валютні ринки. Валютний курс.
- 99). Системи регулюваннягрошово-валютних відносин.
- 100.Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- 101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- 102).Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.