101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.

Глобалізація (від фр. global — планетарний, всеосяжний) — всеохопний процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно- технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей.

Поняття "глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загал ьноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну світову цивілізацію.

Глобалізація:

Пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку.

Означає якісно новий етап поглиблення взаємозв'язків в економічній, політичній, культурній сферах на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі .

Втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталів, швидкої і широкої дифузії технологій тощо .

Потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні .

Фактори глобалізації:

Технічні, технологічні:

— науково-технічний прогрес, розвиток нових поколінь транспорту і зв'язку;

— революція в галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій;

— виникнення єдиного інформаційного простору і створення можливостей для здійснення операцій в режимі реального часу

Соціально-економічні:

— поглиблення інтернаціоналізації економіки на основі її транснаціоналізації та регіоналізації;

— лібералізація сфери руху товарів і капіталів, розвиток нових фінансових технологій;

— становлення нового геоекономічного простору, заснованого на міжанклавному (між-корпоративному) поділі праці;

— індивідуалізація, деконцентрація та диверсифікація виробництва, що базуються на новітніх технологічних укладах;

— геоекономічні трансформації, пов'язані з розпадом командно-адміністративної системи господарювання та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу

Політичні:

— взаємопроникнення макроекономічної політики уряду та центробанку;

— зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні зв'язки;

— геополітичні зрушення, пов'язані з розпадом світової соціалістичної системи

Культурні, морально-етичні:

— послаблення ролі традицій, соціальних зв'язків і звичаїв;

— зростання мобільності духовно-емоційного спілкування;

— інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.

Форми вияву глобалізації:

— становлення загальнопланетарного науково-інформаційного простору, глобальної інформаційної інфраструктури, мережевих інформаційних технологій, світової комунікаційної системи та технологічних макросистем у сфері виробництва, транспорту і зв'язку;

— інтенсифікація міжнародних трансакцій, розвиток електронної комерції, становлення ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового зняття бар'єрів у торгівлі, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо;

— бурхливе зростання світового фінансового ринку, який функціонує в режимі реального часу на основі поєднання ринкових і мережевих комп'ютерно-комунікаційних технологій; різке збільшення обсягів і швидкості переміщення капіталів; інтенсифікація глобальних фінансових операцій.

— зростання відкритості та взаємозалежності економік, господарсько-технологічне зближення країн, інтенсифікація регіональних інтеграційних процесів, розвиток міжконтинентальної інтеграції тощо;

— становлення єдиного світового виробництва на основі розміщення складових виробничо-збутового процесу в різних країнах та інтенсифікації планетарної діяльності глобальних господарських комплексів (мультинаціональних компаній, багатопрофільних транснаціональних корпорацій, транснаціональних банків, їх об'єднань тощо);

— виникнення нових глобальних економічних суб'єктів (транснаціональних корпорацій, регіональних об'єднань, міжнародних організацій, міст-мегаполісів, неурядових організацій, громадських рухів, світових фінансових центрів, інтеграційних угруповань, спілок видатних особистостей) та нових форм ринкової поведінки (глобальних стратегій, нових методів конкурентної боротьби, глобальних мереж, об'єднань, поглинань, стратегічних альянсів);

— міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних, фінансових криз; зближення процентних ставок, внутрішніх і "світлих" цін тощо;

— уніфікація ведення бізнесу, втілення "мережевої логіки" взаємовідносин у світовому масштабі, реструктуризація діяльності фірм на основі гнучкого мережевого принципу;

— формування нової системи глобального управління; зростання кількості наднаціональних структур регулювання світового господарства, міжурядових і неурядових міжнародних

організацій;

— інформаційно-культурне зближення народів, поширення єдиних стандартів життя, уніфікація уподобань, цінностей, принципів і норм поведінки, універсалізація культури тощо;

— формування специфічних інтересів і нових суперечностей, порушення рівноваги світової екосистеми і загострення глобальних проблем.