logo
ShPORI_EKONOM_TEOR

84). Соціальний захист населення.

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків .

З макроекономічної точки зору соціальне забезпечення — це система управління соціальними ризиками з метою компенсації шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.

Система соціального захисту в Україні включає :

пенсії (ПФ, ФСС);

допомога по безробіттю (ФЗ);

система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).

Універсальні системи:

програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);

державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);

допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);

державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);

державна система освіти(МБ, ДБ).

Соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС

Система соціальних допомог:

цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті);

соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів).

Система соціального захисту населення складається з :

Соціального страхування

Соціальної допомоги

Соціальних гарантій .

Система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе :

пенсійну систему

соціальне страхування на випадок безробіття

соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

соціальне страхування від нещасних випадків.

Державну соціальну допомогу, що надається в Україні, можна поділити відповідно до критеріїв відбору отримувачів:

- соціальна допомога, яка надається з урахуванням потреб, але без урахування майнового стану або доходу.

- адресна соціальна допомога, яка надається з урахуванням доходу або майнового стану

Державні соціальні гарантії – встановленні законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановленні законодавчо, що забезпечую рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Основні соціальні гарантії в Україні :

Змінюється система соціального страхування населення. Досвід розвинених країн свідчить про доцільність обов'язкового утримання страхових внесків із заробітної плати працівників. Вони досягають 50 відсотків сум страхових фондів. Інші кошти покриваються внесками підприємців та деякими дотаціями держави. Головним за своїми масштабами і рівнем розвитку видом соціального страхування населення є пенсійне забезпечення. У межах розвиненої ринкової економіки держава регулює умови призначення пенсії, порядок створення страхових фондів. Особливістю систем пенсійного забезпечення є їхня різноманітність (трудові, соціальні, їхні різновиди). При цьому єдиною законодавчою основою є Закон України «Про пенсійне забезпечення». Законодавство має бути спрямоване на те, щоб якомога повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, гарантувалися єдність умов і норм пенсійного забезпечення всіх верств населення. Соціальна захищеність пенсіонерів гарантується встановленням пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярним переглядом їхніх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки. Отже, втілюючи можливості економічного зростання, соціальний захист населення є виявом єдності орієнтації економіки на одночасне підвищення ефективності виробництва і досягнення конкретних соціальних результатів.