30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
1. Перехідна економіка – це перехід від одного типу економічної системи до іншої. Перехідна економіка – це такий стан розвитку економіки, коли вона функціонує в період відмирання старої економічної системи та зародження нової. Одним з перших, хто вказав на необхідність виокремлення перехідного стану суспільства, був французький економіст Сен-Сімон. Він розрізняв два типи епох: органічну (нормально функціонуючу систему) і критичну (перехідну). Важливо зазначити, що матеріальною основою перехідних станів (а отже, і критеріями їх визначення) є, з одного боку, зміна домінуючого фактора виробництва, з іншого — зміна характеру відносин між людьми. Так, за умов переходу від аграрного до індустріального суспільства змінюється, відповідно, і домінуючий фактор: від землі він переходить до капіталу. У свою чергу особисті, засновані на звичаях (традиціях) відносини аграрного суспільства трансформуються у ринкові, речові відносини, адекватні індустріальному суспільству. Головний зміст перехідного періоду — це зміни в економіці. Економіка, таким чином, набуває за умов перехідного періоду особливої якості, вона характеризує своєрідний “проміжний” стан суспільства. Звідси випливає і особливий характер перехідної економіки, який відрізняє її від “звичайних” економік.
Риси перехідної економіки. Своєрідність перехідної економіки більш повно проявляється в її рисах, до яких відносять:
1) особливий характер неврівноваженості перехідної економіки. Річ у тому, що неврівноваженість як елемент розвитку характерна будь-якій економічній системі. Але в усталеній економічній системі неврівноваженість її функціонування є своєрідним засобом досягнення цією системою врівноваженого, стійкого стану. У перехідній же економіці її неврівноваженість має специфічний характер, оскільки переслідує іншу мету. Ця мета полягає не у поверненні економічної системи до попереднього, врівноваженого стану, а навпаки, у посиленні нестійкості існуючої системи, з тим щоб вона згодом поступилась місцем іншій економічній системі;
2) альтернативний характер перехідної економіки. Це означає, що перехідна економіка повинна обов’язково перейти до нового стану, якісно відмінного від попереднього стану економіки. Таким чином, перехідність виключає повернення до тієї економіки, яка передувала перехідній;
3) особливий характер суперечностей у перехідній економіці. Визначальними, домінуючими виступають тут суперечності між новим (прогресивним) і старим (регресивним). Це і визначає особливість існуючих суперечностей: вони не є суперечностями функціонування, а виступають як суперечності розвитку;
4) наявність у перехідній економіці особливих — перехідних економічних форм. Ці форми, відображаючи своєрідний “проміжний” стан економіки, містять у собі відповідний симбіоз, поєднання в собі елементів як старого, так і нового;
5) історичність перехідної економіки. Вона пов’язана як з історичними умовами перехідної економіки (насамперед з певним історичним терміном функціонування перехідної економіки), так і з національними особливостями останньої.
Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками. Вони можуть бути представлені трьома групами: природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні.
Природно-кліматичні фактори пов’язані з природним базисом суспільства: географічним розташуванням країни, забезпеченням природними копалинами, рівнем родючості ґрунтів і т. п. За певних умов природно-кліматичні фактори можуть відігравати важливу (і навіть вирішальну) роль у стимулюванні переходу від одного стану суспільства до іншого.
До виробничо-економічних факторів належать засоби виробництва, технологічні досягнення, культурно-технічний рівень головної продуктивної сили — робітника, форми організації виробництва, форми власності і т. д. Як правило, саме виробничо-економічні фактори є водночас і критерієм об’єктивної необхідності переходу від одного стану економіки до іншого, і засобом здійснення цього переходу.
Соціокультурні фактори характеризують переважно духовний аспект життєдіяльності людей. Вони взаємопов’язані з виробничо-економічними факторами, взаємовизначають один одного. До соціокультурних факторів належать культура того чи іншого народу, його традиції, ідеологія, релігія тощо.
Типи перехідної економіки. Історії відомі різні типи перехідної економіки. Якщо в основу їх градації покласти такі критерії, як масштаби і характер перехідних процесів, то можна виділити відповідно такі типи перехідної економіки: за масштабами перехідних процесів — локальний і глобальний; за характером перехідних процесів — природно-еволюційний та реформаторсько-еволюційний.
Локальна перехідна економіка дає уявлення про характер перехідних процесів на обмеженому (локалізованому) територіальному просторі — в окремій країні чи певному регіоні. Тому за умови класифікації типів перехідної економіки згідно з її масштабами локальна перехідна економіка є вихідним типом перехідної економіки.
Глобальна перехідна економіка характеризує єдиний процес змін у масштабах усього світового господарства чи у межах певної цивілізації. Відносно до локальної перехідної економіки глобальна є визначальною, оскільки характеризує і визначає глобальні перспективи першої.
Природно-еволюційний тип перехідної економіки відображає природну ходу еволюції економічних систем під впливом зазначених вище факторів. Цей тип лежить в основі переходу від одного економічного стану до іншого. Тому даний тип перехідної економіки є основним. Більшою мірою він прийнятний для глобальних перехідних процесів, хоча і локальні перехідні економіки результатом свого розвитку здебільшого зобов’язані природно-еволюційним процесам.
На відміну від природно-еволюційного типу перехідної економіки, який передбачає об’єктивний (незалежний від волі і свідомості) “самоплив” перехідних процесів, реформаторсько-еволюційний тип характеризується певним свідомим регулюванням перехідних процесів з боку суспільства. У даному разі мова йде лише про свідоме використання об’єктивних факторів економічного прогресу. Тому за цього типу перехідної економіки об’єктивну еволюцію можна прискорити. Зазначений тип характерний для локального типу перехідної економіки.
- Зародження економіко – теоретичних знань.
- 2). Предмет економічної теорії.
- 4). Методи дослідження економічної теорії.
- 5).Функції економічної теорії.
- 6). Економічні потреби та економічні інтереси суспільства.
- 9) Система виробничих(економічних)відносин.
- 10) Власність в економічній системі. Нові тенденції у розвитку відносин власності.
- 11). Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- 12) Технологічні можливості суспільства.
- 13). Форми економічних зв'язків і виробництва.
- 14). Еволюція форм вартості.
- 16). Гроші. Становлення і еволюція грошових відносин.
- 17). Сутність ринку та умови його функціонування.
- 19). Ринкова інфраструктура:зміст та елементи.
- Ринкова інфраструктура:
- 21). Попит і його детермінанти.
- 22). Пропозиція та її детермінанти.
- 23). Рівноважна ціна.
- 25. Суперечності ринкової економіки.
- 26. Державне регулювання ринкової економіки: необхідність і суть.
- 27. Економічні функції держави.
- 28. Методи державного регулювання ринкової економіки.
- 29. Кейнсіанська та неоліберальна концепції державного регулювання ринкової економіки.
- 30. Зміст перехідної економіки: загальне й особливе
- 31. Необхідність та форми роздержавлення економіки.
- 32. Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації.
- 33. Демонополізація економіки.
- 34. Основні концепції реформування економіки України.
- 35. Домогосподарство як економічний суб'єкт господарювання.
- 36. Доходи та витрати домогосподарств, їхня структура.
- 37. Домогосподарство і ринок
- 38. Ринок праці та його специфіка
- 39. Суть та функції заробітної плати.
- 40. Організація заробітної плати.
- Трудові відносини. Соціальне партнерство. Соціальний трипартизм.
- 42. Суть та види витрат виробництва
- 43. Витрати виробництва у короткостроковому періоді. См.44
- 44. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- 45. Прибуток: суть, види та функції.
- 46. Ціна: суть та теорії. Загальні принципи ціноутворення.
- 47. Вплив ринку на ціну.
- 48. Види цін та їх класифікація.
- 49. Методи ціноутворення
- 50. Аграрні відносини, їхня специфіка.
- 51. Рентні відносини. Земельна рента.
- 52. Агропромисловий комплекс: сутність, структура та функції
- 53. Аграрна реформа в Україні.
- 54. Національна економіка: сутність та особливості формування.
- Національний (суспільний) продукт, його натурально-речовий та вартісний склад.
- 56. Валовий внутрішній продукт та методи його обчислення.
- Система національних рахунків.
- 58. Визначення сукупного попиту та його детермінанти.
- 59. Сукупна пропозиція та її детермінанти.
- 60. Споживання та заощадження.
- 61. Інвестиції, їхня сутність. Детермінанти інвестицій.
- Макроекономічна рівновага: реальний обсяг виробництва та рівня цін.
- 63. Теорія мультиплікатора.
- Циклічність розвитку економіки. Теорії циклів.
- Безробіття: сутність, причини, типи і види, наслідки.
- 66. Особливості безробіття в Україні та методи його регулювання.
- 67.Інфляція: поняття, причини, вимірювання, види, наслідки
- 68. Регулювання інфляції. Крива Філіпса.
- 69. Інфляція в Україні: особливості та методи регулювання.
- 70. Грошові системи та їх еволюція.
- 71. Суть попиту на гроші, його компоненти.
- 72. Пропозиція грошей. Компоненти пропозиції грошей.
- 73. Ринок грошей. Суть і види кредиту.
- 74. Банки і банківська система.
- 75. Ринок цінних паперів.
- 76. Кредитно-грошова система.
- 77. Сутність фінансів та фінансова система.
- 78. Державний бюджет. Бюджетна система.
- 79) Податкова система та податкова політика.
- 80). Формування податкової системи в Україні.
- 81). Економічне зростання та його типи.
- 82). Поняття соціального прогресу та його напрями.
- 83). Рівень життя та його показники.
- 84). Соціальний захист населення.
- 85). Сутність економічного суверенітету та його види.
- 86).Структура економічного суверенітету України та шляхи його досягнення.
- 87). Концептуальні засади економічної безпеки.
- 88). Стратегія економічної безпеки.
- 89). Світове господарство:поняття та етапи його розвитку.
- 90). Міжнародний поділ праці.
- 91). Міжнародна торгівля.
- 92). Міжнародний рух капіталів.
- 93). Міжнародна міграція робочої сили.
- 94). Міжнародні науково-технічні зв'язки.
- 95). Спільне підприємництво:сучасні форми.
- 96). Еволюція світових валютно-фінансових систем.
- 97). Валютні ринки. Валютний курс.
- 99). Системи регулюваннягрошово-валютних відносин.
- 100.Міжнародні валютно-фінансові організації. Регіональні валютно-кредитні установи.
- 101). Причини виникнення та сутність глобальних проблем.
- 102).Шляхи трансформації суспільства: сутність та історичний аспект. Глобалізація.