21. Вартість (цінність): альтернативні теорії.

Величина вартості товару змінюється прямо пропорційно кількості та обернено пропорційно продуктивній силі праці.

Базовою величиною для вимірювання вартості товару є витрати простої праці (тобто без спеціальної кваліфікації), посильної кожному здоровому члену суспільства на даному етапі розвитку. Складна праця – кваліфікована, вона вимагає попередньої підготовки виробника. За одиницю складної праці створюється більша вартість, ніж за одиницю простої. Складна праця зводиться до простої через ринкові відносини.

У процесі праці людина створює споживну вартість і вартість товару. Це випливає з подвійної природи, яка створює товар. З одного боку, вона має корисний зміст і створює блага і послуги, що задовольняють ті чи інші потреби людей. Певна корисна праця є природною необхідністю існування людей незалежно від суспільних умов. З другого боку, праця кожного товаровиробника є частиною всієї суспільної праці як витрати людської робочої сили взагалі безвідносно до її конкретних форм.

З появою грошей з'являється й ціна. Ціна - це грошове вира­ження вартості. Як грошове вираження вартості ціна не обов'язково повинна збігатися з вартістю. Вона може бути вищою або нижчою від вартості. Вартість – проявляється у формі минової вартості: Х товаруА=Yтов.В. Минова вартість – це пропорція, в якій товари одного роду обмінюються на товари іншого роду. 3 основних теорії: 1-а теорія вартості ( Адам Смітт, Давід Рікардо, Карл Маркс) – згідно цієї теорії вартість – це загальна людська трата втілена в товари. Величина вартості визначається суспільгно-необхідними затратами праці.2-га теорія вартості – суб‘єктивно-психологічна(Менгер, Візер, Бем-Баверк) – базується на концепції граничної корисності, яку вони досконально розробляли. Згідно цієї концепції вартість т-ру визначається граничною корисністю останнього блага. 3-я концепція вартості – (Альфред Маршал) – у формі вартості виступає ціна, яка діє в умовах ринкової рівноваги.

В економічній науці існує кілька теорій вартості, в тому числі: факторів (витрат) виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності та інші.

Теорії вартості: Теорія факторів (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво

1. Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну

2. Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво

3. Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

Представники трудової теорії вартості визначили вартість товару за витратами суспільно необхідної праці; теорії граничної корисності – за ступенем корисності речей для споживача.

Закон вартості ЗВ – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

ЗВ відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо варт-ть товару повинна детермінувати 2 фак-ри – витрати праці та ступінь цінності її для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до ЗВ, припускає еквівалентність 2 фак-ів. ЗВ діє через відхилення цін від вар-ті. Коливання цін є механізмом дії ЗВ.

22.Закон вартості Закон вартості – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів. З в відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна детермінувати два фактори – витрати праці та ступінь цінності її для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів. Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Колив цін є механізмом дії закону вартості. Механізм дії закону вартості базується на відхиленні ринкових цін від вартості під впливом попиту та пропозиції. Таке відхилення сигналізує товаровиробника, в якому напрямі слід змінити розподіл ресурсів між різними галузями виробництва. Якщо певного товару виробляється менше, ніж потрібно для задоволення суспільної потреби, попит перевищує пропозицію, ціна на товари зростає, що у свою чергу стимулює розширення його виробництва, притягує ресурси з інших галузей економіки.Якщо даного товару вироблено більше, ніж потрібно, то пропозиція перевищить попит, і ціна знизиться. Це приведе до падіння доходів і навіть до розорення частини виробників, що випускають даний товар. Вони поповнять ринок праці, а виробничі ресурси переміщатимуться в інші галузі. Такий механізм регул пропорцій виробн. Але цей механізм є дуже недосконалим, оскільки сигналізує виробникам про необхідні зміни пропорцій у розподілі ресурсів між галузями лише після того, як виникли диспропорції. Тому розвинута економіка потребує свідомого, планомірного регулювання з боку держави та інших суб’єктів господарювання.Функції закону вартості:Регулює пропорції суспільного виробництва, оскільки на його основі проходить стих розподіл капіталів і робочої сили між окремими галузями виробництва Стимулює розвиток прод сил, спонукаючи товаровиробника вводити нову техніку

23,24. Виникнення і еволюція грошових відносин. Суть грошей, теорії грошей Є декілька концепцій грошей, які характеризують їх походження: 1.Раціоналістична: гроші є результатом згоди між людьми, інструмент для обслуговування мінового обігу. Різновидами цієї теорії є: а) державна (гроші-продукт правопорядку), б)номіналістична (гроші – умовні знаки, продукт творіння державної влади), в)металістична (ототожнює гроші з благородними металами) .2.Еволюційна теорія грошей спирається на товарну природу грошей, пов’язана з розвитком форм вартості: а) проста (одинична, випадкова)- це форма, де одному товару, що знаходиться у відносній формі вартості відповідає один інший товар, що перебуває у еквівалентній формі вартості. Б) повна форма вартості - форма при якій одному товару, що перебуває у відносній формі вартості відповідає безліч інших товарів, що знаходяться у еквівалентній формі вартості. в) загальна форма (грошова)- при ній безліч товарів перебувають у відносній формі вартості, яким відповідає лише один товар, що знаходиться у еквівалентній формі.Гроші - це товар, який служить загальним еквівалентом вартості і її представником.Еволюція грошей: продуктові металеві паперові кредитні електронні.Продуктові гроші – це певні споживчі продукти , які виступали матеріальними носіями вартості, що дорівнювало витратам виробництва цих продуктів (худоба, зерно) . Металеві- це такі гроші, матеріальне тіло яких виготовлене з певного металу, а загальним еквівалентом вони стають завдяки великим витратам виробництва на видобуток цього металу. Паперові гроші – гроші, які являють собою лише знаки вартості, виготовлені з паперу і які заміщують в обігу певну кількість повноцінних грошей. Кредитні гроші – гроші , які являють собою боргові забов’язання суб’єктів економіки і завдяки цьому виконують роль знаків вартості в обігу. Форми: вексель, банкноти, депозити, чеки, квітанції. Електронні гроші – найбільш розповсюджена кредитна картка (пластиковий носій на якому записана у електронній формі інформація про розміри кредиту чи депозиту, що наданий власнику картки банком) Гроші – це є товар, який служить загальним еквівалентом вартості і її представником. Функції: 1. Засіб обігу. 2. Міра вартості. 3. Засіб заощадження. Харріс: 1. Засіб обігу. 2. Лічильна одиниця. 3. Засіб збереження вартості. Маркс: 1. Міра вартості. 2. Засіб обігу. 3. Засіб нагромадження. 4. Засіб платежу. 5. світові гроші. Більшість західних економістів – дослідників питання теорії грошей – виводять їх сутність з того, які функції виконують гроші. При цьому констатують: грошима може бути все, що визнається людьми за гроші і виконує їх функції. Стосовно сутності грошей економічній теорії можна поділити за рядом напрямів. Металістична теорія грошей ( набула розвитку ще на зорі капіталізму у 16-17 ст.) отожнює їх з благородними металами. Прихильники цієї теорії визнають лише ті функції грошей для виготовлення яких потрібні металеві гроші: міра вартості, засоби створення багатства і світові гроші. Основна ідея номіналістиної теорії грошей полягає в тому, що вони не мають товарної природи, а є умовним знаком, ціність якого визначається державою ( або назвою) і не залежить від металевої субстанції. Кількісна теорія грошей (заснована у 17 ст. в Англії і Франції) стверджує, що вартість грошей обернено пропорційна до їх кількості; за грошима визнається лише функція засобів обігу. Відповідно до марксиської концепції гроші – є товар, що стихійно виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального іквіваленту. Це особливий товар, в якому всі інші товари виражають свою вартість. Гроші є суспільною формою обліку затрат праці товаровиробників. Подібний облік здійснюється в безупиному, щоденному, стихійноринковому процесі, в якому відбувається обмін товарів.

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Функції:

1.міра вартості – здатність грошей як заг. Еквівалента вимірювати вартість усіх інших тов., надаючи їй форму ціни. Маштаб цін – вагова кількість дорогоцінних металів, яка законодавчо встановл. Державою як грошова одиниця країни та використ для виміру товарних цін.

2. засіб обігу – гроші виконують роль посередника в обміні тов. і забезпеч. їхній обіг.

3. засіб платежу – полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами ек. відносин.

4. утворення скарбів – виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній плоті.

5.світові гроші – обслугування грошима міждержавних ек. відносин, повязаних з розрахунками за зовнішньоторгівельні операції, надання кредитів та інш. угодами.

6. Фун-я нагромадження – гроші обслуговують потреби відтворення ( капітальне будівництво, придбання обладнання тощо) і потреби населення у придбанні житла, дорогих тов. тривалого користування, а також потреби у відпочинку та ін.)

Концепції виникнення гро­шей: раціоналістична й еволюційна.Раціоналістична концепція – пояснює виникнення як результат домовленності між людьми про введення спеціального інструменту (грошей) для здійснення обміну тов. П.Самуельсон, Дж.К.Гелбрейт Еволюційна гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку сусп. Поділу праці, тов. вир – ва та обміну. А.Сміт Д. Рікардо.

Основні властив. грошей:ь 1. як заг. еквівалент, за допомогою якого решта тов. вимірюють свою вартість. 2. набувають заг. споживчої вартості, яка полягає у здатності обмінюв. На всі ін. тов, тобто вони мають абсолютну ліквіднісь. 3. виражають певні ек. відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продукту праці через ринок. Гроші не є результатом суб’єктивних дій людей, державних органів. Вони виникли в процесі об’єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості – мінової вартості. Історично перші акти обміну виступали у вигляді обміну одного товару на інший. У ході історичн. розвитку виробництва і обміну, коли зросла кількість виготовлених товарів, з’явилася повна або розгорнута форма вартості. При ній одному товару (в нашому прикладі – зерну) вже протистояло багато інших товарів, і власник зерна за свою продукцію міг виміняти різні вироби. Однак у самому процесі обміну існували значні труднощі, коли, припустимо, власник зерна вирішив на ринку придбати сокиру, а власнику ж сокири зерно не потрібне, а потрібні чоботи. Тоді власник зерна вимушений зробити подвійний або потрійний обмін, аж поки не матиме нарешті той товар, за який зможе обміняти свій.Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення гро­шей: раціоналістична й еволюційна:Раціоналістична - поясн виникн. гро­шей як результат домовле­ності між людьми про вве­дення спеціального інстру­мента (грошей) для здійс­нення обміну товарів.Еволюційна - стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційн.розвитку су­спільного поділу праці, товар­ного виробництва та обміну.Раціоналістична концепція панувала до кінця XVIII ст. Вона має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Так, П. Самуельсон визнач. гроші як "штучну соціальну умовність", а Дж.К. Гелбрейт вважає, що закріплення гро­шових функцій за благородними металами та іншими пред­метами — "продукт угоди між людьми".Евол концепція вперше була сформульована К. Марксом, який, спираючись на ідеї А. Сміта та Д. Рікардо, показав, що гроші мають товарне походж і виникли в результаті тривалого розвитку товарообміну та послідов­ної зміни форм вартості (простої або випадкової, повної або розгорнутої, загальної, грошової).