8.2. Методологія реалізації рейдерських операцій

Типові дії рейдерів із захоплення підприємства є наступними:

- вибір мети для рейдерського захоплення;

- збір інформації про підприємство (вартість основних фондів; наявність заборгованості; офіційні дані про засновників і розподілених між ними; частках участі; стан захищеності у тому числі всередині об'єктового режиму; вразливі в правовому відношенні елементи функціонування, в тому числі мали місце податкові та економічні правопорушення в процесі господарської діяльності; рух грошових коштів по сетах; способи переведення грошей у готівку; партнери і контрагенти; відомості особистого характеру про акціонерів, керівників, головного бухгалтера);

- отримання незаконним шляхом у контролюючих, реєстраційних і податкових органах документів про підприємство, акції, майно та ін;

- розміщення в ЗМІ «замовних» статей негативного характеру про підприємство і його співробітників;

- ініціювання необґрунтованих перевірок контролюючими органами або порушення стосовно керівників підприємства кримінальних справ з метою надання на них тиску;

- реєстрація підставних фірм для подальшого оформлення на них продажів і перепродажів захопленого підприємства і його майна;

- виготовлення підробленої печатки підприємства;

- підробка договору купівлі-продажу акцій і зміна реєстратора;

- виготовлення підроблених документів про позачергові збори акціонерів, переобранні ради директорів, зміну керівника і передача таких документів у податкові органи;

- підробка судового рішення про арешт майна підприємства і реалізація цього рішення через службу судових приставів;

- спонука дрібних акціонерів під загрозою чи іншими способами, всупереч їхній волі до продажу акцій;

- проведення в порушення встановленої процедури загальних зборів акціонерів, де обираються «паралельні» органи управління товариством і керівники, які в подальшому при внесенні змін до єдиного державного реєстру підприємств та організацій, можуть вжити заходів по відчуженню майна підприємства;

- отримання контролю над боргами підприємства шляхом їх скуповування або в результаті переуступки прав вимоги, що дає можливість при пред'явленні вимог про погашення боргів ініціювати в установленому порядку накладення арешту на активи підприємства;

- відкриття в асоційованому з рейдерами банку додаткового рахунку підприємства і переведення на нього грошових коштів з інших рахунків цього підприємства;

- розпродаж майна підприємства чи продаж підприємства в цілому фізичним і юридичним особам, знають про злочинний характер його відчуження («добросовісному набувачеві»).

Послідовність реалізації рейдерських захватів є приблизно однаковою для підприємств окремих груп. Наприклад, для ТОВ, що має в розпорядженні приміщення вартістю 200-300 тис. дол., яке використовується для здачі в оренду методика рейдерського захвату буде наступною:

1) за невелику плату необхідно отримати копії установчих документів підприємства із паспортними даними засновників підприємства;

2) підробка договору купівлі-продажу долі товариства, наслідком чого повинна стати зміна ваги долі при незмінному генеральному директорові (при цьому, у якості нового учасника може виступати як фірма-одноденка, зареєстрована на особу без визначеного місця проживання, так і на фізичну особу – ту саму особу без визначеного місця проживання);

3) ще одна зміна учасників товариства, при якому звільнюється старий генеральний директор і призначається новий – підконтрольний новим учасникам;

Всі необхідні дії починаючи з третього етапу повинні бути опрацьовані максимально чесно для підтвердження очевидної законності того, що здійснюється!

4) отримавши на руки свідоцтво про зміну складу учасників ТОВ і генерального директора, отримавши новий варіант статуту підприємства новий власник за допомогою силових структур здійснює напад і захват підприємства на правовій основі, при цьому власник підприємства залишається поза зоною впливу на діяльність підприємства;

5) після того, як законний власник намагається законними засобами повернути свою власність, майно швидко і абсолютно законно перепродується, директор звільнюється, а фірма шляхом злиття, реорганізації або ліквідації припиняє своє існування.

Така операція може здійснюватись протягом одного-трьох місяців, бюджет складатиме не більше 10000 тис. дол.

З акціонерним товариством все набагато складніше. Якщо ТОВ теоретично може захватити одна особа, то робота з ВАТ – це дії єдиної злагодженої команди.

Методологія захвату акціонерного товариства є наступною:

1.Збір інформації– це найважливіший підготовчий етап рейдерського захвату підприємства який триває від двох місяців до одного року. Отримання інформації починається з аналізу інформації підприємства, що відображається у пресі, на телебаченні та у Інтернеті. Далі – в залежності від того, на що спрямований захват – нерухомість, земля, бізнес, ліцензії, патенти, вигідні контракти, дебіторська заборгованість тощо – рейдери отримують закриту інформацію. Нажаль, у вітчизняній практиці закрита і відкрита інформація відрізняються рівнем оплати за неї. Далі, наступає час збору інформації про розподіл акцій між учасниками товариства. Наведена інформація використовується рейдером для реалізації незаконних оперативно-розвідувальних операцій, промислового шпіонажу по відношенню до членів ради директорів та великих акціонерів;

2. Атака– базуючись на отриманій інформації завдань і складності операції – розробляється стратегія захвату – основного і глобального з урахуванням всіх особливостей розвитку подій, проте для кожного підприємства в індивідуальному порядку.

Найбільш розповсюджена схема – придбання акцій підприємства-жертви. Вона найбільш ефективна тоді – коли велика кількість акцій розповсюджена серед дрібних акціонерів. Одночасно з цим починається «розробка» підприємства з метою дезорганізації керівництва і негативної характеристики підприємства перед акціонерами, демонстрація низької ліквідності акцій та їх неприбутковості у майбутньому. Раніше придбані борги пред’являються у арбітражному суді. Ініціюються перевірки підприємства різними органами, в основному, за надуманими обставинами.

Іще одним варіантом атаки є «крадіжка» активів підприємства. Основними діями при цьому є наступні:

1) у податкову інспекцію надсилається фальшивий протокол зібрання акціонерів про перевибори генерального директора підприємства;

2) «новий» директор укладає договір купівлі-продажу із фірмою-«буфером», який за взятку реєструється в установленому порядку;

3) фірма-«буфер» оперативно-продає майно новій структурі, яка є ще однією структурою рейдера, проте офіційно має статус «добросовісного покупця»;

4) фірма-«буфер» ліквідується і припиняє своє існування разом із фіктивним директором підприємства-жертви;

5) директор або власник підприємства-жертви узнає, що він не є власником майна, починаються судові розгляди справи із «добросовісним покупцем», проте частіше програють.

3. PR рейдера– для легального і фактично законного розкрадання майна підприємства рейдеру достатньо мати 30% плюс одна акція, але реальні шанси має рейдер навіть з пакетом 10% акцій. При консолідованих пакетах у 70% акцій для досягнення своїх цілей рейдери повинні використовувати не тільки законні методи, але і фальсифікацію кримінальних справ, інтриги, маніпулювання суспільною думкою, чорнийPRтощо. Іншими словами, рейдер згуртовує коло себе незадовільних дрібних акціонерів з метою зайняття керівних позицій при їх безпосередній участі. Керівництво підприємства йде на поступки акціонерам для подолання конфлікту, що догострюється. Мета рейдерів вважається досягнутою;

4. Протиборство підприємства-жертви та рейдера– передчуваючи загрозу рейдерства керівництво підприємства-жертви намагається захиститися. Як правило, це виведення з обороту або контролю підприємства, що є об’єктом рейдерської атаки. В даному випадку рейдерський захист втрачає сенс. Самий розповсюджений спосіб протиборства – це створення перешкод в органах, що реєструють операції з нерухомістю або іншою власністю: як тільки передаються документи про перереєстрацію підконтрольний чиновник всіма можливими засобами гальмує процес реорганізації. Саме на цьому етапі керівництво підприємства-жертви програє, оскільки у рейдерів є більше часу і можливостей для підготовки захвату.

5. Легалізація рейдера– для створення формальних передумов захвату підприємства рейдер організовує паралельний орган керівництва з максимальним дотриманням формальних правил і процедур. Це створюється шляхом позачергового скликання зібрання акціонерів. Природно, що легітимні учасники і акціонери бажають не допустити такої ситуації або оспорювання його легітимності. При цьому, рейдери збирають на зібрання позитивно настроєних до них акціонерів і не допустити тих, хто їх не підтримує. В цьому випадку в протоколі зібрання фіксує відсутність кворуму, зібрання не відбувається, учасники розходяться. На другому зібранні 30% і одна акція вважається кворумом і приймається рішення про відставку діючого складу директорів і призначення нового. Крім того, один або декілька акціонерів подають до суду за явно програшною підставою, суд чесно розглянувши позов відмовляється у його задоволенні. Таким чином, у рейдерів є цінний документ про признання судом легітимності діючої ради директорів.

6. Завершення перехвату управління– створений рейдером альтернативний орган управління, який бере фактичний контроль над підприємством-жертвою. Це самий шумний і скандальний і публічний етап, оскільки минуле керівництво підприємства може задіяти власні, іноді досить непогані ресурси. З обох сторін можуть бути задіяні судові рішення, силове розв’язання проблеми, інформаційні та адміністративні війни;

7. Захват здійснився– якщо атака здійснилась і рейдер вже присутній на підприємстві, подальші дії залежать від задач рейдерської операції. Якщо метою захвату є бажання заволодіти майном підприємства, то після чого здійснюється швидка реалізація активів. За об’єктами високої вартості та низької ліквідності (основні фонди підприємства та нематеріальні активи) рейдер навіть не торгується, а реалізує за пропонованою вартістю. Якщо метою було заволодіння діючим бізнесом – то будується нова вертикаль влади на підприємстві, організація входить до складу нового підприємства шляхом поглинання, створюється нова структура безпеки тощо. Ліквідуються всі наслідки захвату – працівникам виплачується вся заробітна плата, великим акціонерам – вся сума дивідендів, у т.ч. заборгованість за дивідендами, в бюджет – вся сума заборгованості за податками і зборами. Підприємство відновлює свою роботу у повному обсягу.

Захоплення сільськогосподарських підприємств і колективних господарств спрямований головним чином на заволодіння землею з метою перепродажу або будівництва.

Типова послідовність дій рейдерів:

1. Зареєстрована спеціально для подальшої участі в рейдерському захопленні фірма купує незначну частку акцій сільськогосподарського підприємства, яке володіє земельними угіддями.

2. Рейдери самі або через своїх поплічників виготовляють фіктивне судове рішення будь-якого судового органу, максимально віддаленого від місця дії, згідно з яким рейдерська фірма, що має незначний пакет акцій, виступає в якості позивача до сільгосппідприємства; на її вимогу під надуманим приводом увесь пакет акцій сільгосппідприємства передається фірмі-позивачу.

3. Підроблене судове рішення вручається службі судових приставів, яка порушує виконавче провадження, в результаті чого пакет акцій «відповідача» піддається арешту в забезпечення позову.

4. Використовуючи силову підтримку охоронців найнятого ними приватного охоронного підприємства, рейдери захоплюють приміщення правління, установчу документацію, печатки та інше майно сільгосппідприємства.

5. Здійснюється зміна керівництва сільгосппідприємства; новопризначений директор видає розпорядження про розпродаж всієї наявної в активі сільськогосподарської техніки, забої худоби та ін, що призводить до припинення сільськогосподарського виробництва в захопленому господарстві.

6. Наявні на захопленому підприємстві землі сільськогосподарського призначення переоформляються у власність рейдерської фірми у вигляді активів або статутного капіталу.

В ході рейдерського захоплення сільгосппідприємства можуть використовуватися такі прийоми:

1. За ініціативою рейдерів шляхом підкупу відповідних чиновників незаконно реєструється додаткова емісія, акції по якій в розмірі контрольного пакета оформляються у власність осіб, зазначених рейдерами, внаслідок чого останні отримують контроль над землями захопленого хазяйства.

2. За допомогою обману і примусу учасників (акціонерів) сільськогосподарських підприємств рейдери організують «голосування» за заснування дочірніх господарських товариств, оплата установчого капіталу (акцій) яких провадиться земельними ділянками обдурених учасників.

3. Рейдери примушують учасників (акціонерів) сільськогосподарських підприємств всупереч волі останніх до продажу своїх акцій, земельних часток, в тому числі за значно заниженими від ринкової вартості цінами.

4. Щоб збільшити площі захоплених земель за рахунок земельних часток місцевих жителів, рейдери підробляють протокол зборів колгоспників, на якому власники земельних часток нібито приймаються в господарство з наявними у них ділянками землі або вводять колгоспників в оману про реальні наслідки цього рішення, що тягне фактично втрату ними земельних часткою.

5. Для полегшення захоплення сільгосппідприємств рейдери в першу чергу намагаються підкупити їхніх керівників.

6. З огляду на те, що захоплені угіддя є землями сільськогосподарського призначення, на яких житлове, котеджне і дачне будівництво законом не допускається, рейдери, активно використовуючи різні методи підкупу і шантажу чиновників відповідних адміністрацій, домагаються переведення таких земель в іншу категорію, яка не має обмежень для будівництва.

7. Захоплені рейдерами землі неодноразово перепродаються через фірми-одноденки або фізичних осіб з тим, щоб унеможливити повернення землі початковим власникам.