logo
конспект СЕБ

4.1. Сутність і зміст економічної безпеки підприємства

Логічним продовженням і конкретизацією положень Концепції економічної безпеки України є визначення змісту категорії економічної безпеки підприємства, її структури і показників оцінки. Необхідність вирішення цієї проблеми і напряму рішення щодо особливостей національної економіки мають відповідне обґрунтування у вітчизняній та світовій теорії і практиці.

Що стосується терміну «економічна безпека підприємства», то часто його ототожнюють із захистом від різноманітних економічних злочинів (крадіжки, шахрайство, промислове шпигунство, інформаційна безпека, комерційна таємниця). Однак на практиці це поняття значно ширше.

Рівень економічної безпеки підприємства ґрунтується на тому, наскільки ефективно службам підприємства вдається вирішувати завдання з виявлення, запобігання, нейтралізації, припинення, локалізації, відбиття і знищення загроз, а також усунення збитків від негативних впливів на ріні аспекти економічної безпеки. Допомогти вирішити ці завдання й покликана система забезпечення економічної безпеки підприємства.

Отже, економічна безпека підприємства – це найбільш ефективне використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування підприємства в даний час і в майбутньому.

Таке розуміння економічної безпеки підприємства показує, що виробниче підприємство знаходячись у ситуації невизначеності, непередбачуваності, зміни як внутрішніх умов господарювання, так і зовнішніх (політичних, економічних, правових тощо) приймає ризикові рішення в умовах твердої конкуренції, домагається запобігання, ослаблення чи захисту від існуючих чи прогнозованих загроз і небезпек та що в даних умовах воно забезпечує досягнення цілей бізнесу.

Для своєї економічної безпеки підприємство використовує сукупність власних корпоративних ресурсів.

Корпоративні ресурси– це фактори бізнесу, що використовуються власниками і менеджерами підприємства для виконання цілей бізнесу.

Серед них виділимо ряд найважливіших ресурсів.

  1. Ресурс капіталу.Акціонерний капітал підприємства в поєднанні з позиковими фінансовими ресурсами є кровоносною системою підприємства і дає змогу купувати і підтримувати інші корпоративні ресурси, первісно відсутні у засновників даного підприємства.

  2. Ресурс персоналу.Менеджери підприємства, штат інженерного персоналу, виробничих робітників і службовців з їхніми знаннями, досвідом і навичками є основною провідною і спонукальною ланкою, що поєднує в одне ціле всі фактори даного бізнесу, забезпечуючи проведення у життя ідеології бізнесу, а також досягнення цілей бізнесу.

  3. Ресурс інформації й технології.Інформація, що стосується усіх сторін діяльності підприємства, є нині найбільш цінним і дорогим з ресурсів підприємства. Саме інформація про зміну політичної, соціальної, економічної та екологічної ситуації, зміни на ринках підприємства, науково-технічна і технологічна інформація, конкретні ноу-хау, що стосуються певних аспектів даного бізнесу, нове в методах організації і управління бізнесом дають можливість підприємству адекватно реагувати на будь-які зміни зовнішнього середовища, ефективно планувати і здійснювати свою господарську діяльність.

  4. Ресурс техніки і обладнання.На основі фінансових, інформаційно-технологічних і кадрових можливостей, що має підприємств, воно купує технологічне та інше обладнання, необхідне, на думку менеджерів підприємства, і доступне, виходячи з наявних ресурсів.

  5. Ресурс прав.З розвитком цивілізації, вичерпанням природних ресурсів і підвищенням цінності нематеріальних активів різко зросла роль ресурсу права. Цей ресурс виключає права на використання патентів, ліцензій і квот на використання природних ресурсів, а також експортні квоти, права на користування землею. Цей ресурс дозволяє підприємству залучитися до використання передових технологічних розробок, не проводячи власних наукових досліджень, що дорого коштують, а також отримати доступ до виключних можливостей розвитку бізнесу.

Головною метою економічної безпеки підприємства є його стійке й максимально ефективне функціонування в даний час та забезпечення високого потенціалу розвитку і зростання підприємства в майбутньому. Найбільш ефективне використання корпоративних ресурсів підприємства досягається шляхом запобігання загрозам функціонування підприємства і досягненню таких основних функціональних цілей:

  1. забезпечення високої фінансової ефективності роботи підприємства, його фінансової стійкості та незалежності;

  2. забезпечення технологічної незалежності підприємства і досягнення високої конкурентоспроможності його технологічного потенціалу;

  3. висока ефективність менеджменту підприємства, оптимальність і ефективність його організаційної структури;

  4. високий рівень кваліфікації персоналу, його інтелектуальних якостей, ефективність наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок;

  5. високий рівень екологічності роботи підприємства, мінімізація руйнівного впливу результатів виробничої діяльності на стан довкіллі;

  6. якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

  7. забезпечення захисту інформаційного середовища, комерційної таємниці, досягнення високого рівня інформаційного забезпечення роботи всіх служб;

  8. забезпечення фізичної безпеки персоналу підприємства, його капіталу, майна, комерційних інтересів.

Виконання кожної з зазначених цілей економічної безпеки є істотно важливим для досягнення її головної мети. Отже, забезпечення економічної безпеки діяльності підприємства потребує створення власної системи безпеки. Даючи характеристику системи безпеки підприємства, варто визначити певні методологічні положення.

По-перше, система безпеки підприємства не може бути шаблоновою. Вона унікальна на кожному підприємстві, тому що залежить від рівня його розвитку і структури виробничого потенціалу, ефективності його використання і спрямованості виробничої діяльності, кваліфікації кадрів і виробничої дисципліни, від стану навколишнього середовища, виробничих зв’язків підприємства, конкурентного середовища, ризикованості виробництва тощо.

По-друге, система безпеки підприємства є самостійною, відособленою від аналогічних систем інших виробничих одиниць. Але її відособленість відносна, тому що система безпеки підприємства – це складний елемент безпеки більш високого рівня: міста, регіону, країни.

Дуже багато завдань, що стоять перед системою підприємства, не можуть бути виконані самостійно, без рішень, прийнятих на більш високому системному рівні і насамперед – на державному. Саме на цьому рівні приймаються найважливіші політичні, макроекономічні, правові і інші рішення, що створюють середовище безпеки виробничої діяльності. Служба безпеки конкретного підприємства залежить від активності протидії служб безпеки конкурентних підприємств. Вона створюється і функціонує на основі прийнятих в країні законодавчих актів, наявності і можливостях мати засоби захисту, рівня підготовки і кваліфікації кадрів тощо.

По-третє, система безпеки підприємства є комплексною. Вона покликана забезпечити безпеку фінансову, науково-технічну, кадрову, інтелектуальну, екологічну, інформаційну, силову тощо. Виходить, у її складі повинні бути відповідні елементи, органи, сили і засоби.

Метою системи безпеки підприємства є виявлення і запобігання як зовнішніх, так і внутрішніх загроз і небезпек, забезпечення захищеності діяльності підприємства і досягнення ним цілей бізнесу. Домогтися поставленої мети можна на основі рішення комплексу завдань, найважливішими з яких є наступні:

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки порозумівається об'єктивно коштує перед кожним суб'єктом господарювання задачею забезпечити стабільне функціонування і досягнення головної мети своєї діяльності. Рівень економічної безпеки визначається тим, наскільки ефективно його керівництву і фахівцям (менеджерам) удається запобігти можливі погрози й усунути збиток від негативних впливів на ті чи інші складові економічній безпеці. Джерелами негативних впливів можуть бути:

1) усвідомлені чи неусвідомлені дії окремих посадових осіб і суб'єктів, що хазяюють, (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємства-конкурентів);

2) вплив найрізноманітніших об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури, наукові відкриття і технологічні розробки, форс-мажорні обставини і т.п.).

У залежності від їхньої суб'єктної обумовленості фактори негативного впливу на економічну безпеку можуть бути об'єктивними і суб'єктивними. Об'єктивнимивважаються такі негативні впливи, що виникають без участі і мимо волі конкретного чи підприємства його окремих працівників, асуб'єктивні– є наслідком неефективної роботи підприємства в цілому чи його працівників (насамперед керівників і функціональних менеджерів).