logo
конспект СЕБ

9.2. Структурування інформаційних ресурсів підприємства

Увесь масив інформації, що є власністю підприємства можна умовно розділити на два види: комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що є власністю підприємства.

В умовах існуючої конкурентної боротьби між суб’єктами господарювання інформація стає цінним об’єктом, оскільки володіння інформацією необхідне для конкурентоспроможної господарської діяльності. Внаслідок посилення економічної конкуренції комерційна таємниця та її охорона набуває пріоритетного значення.

Перехід України до ринкових відносин, розвиток підприємництва та конкурентних відносин викликають необхідність правового захисту інформації, розголошення якої може завдати збитків суб’єктам господарювання. Якщо в країні з розвинутою ринковою економікою комерційна таємниця захищається законодавством як цінний товар, то в Україні відсутній повноцінний правовий механізм захисту інформації.

Окремі консультативні організації пропонують структурувати інформацію суб’єктів господарювання з метою визначення режиму доступу до неї. Так, можна визначити, що інформацією про підприємствоє сукупність відомостей, що закріплені в документах або інших носіях та містять інформацію про будь-які події та факти, пов’язані з діяльністю також використовується є власністю підприємства, якщо інше не передбачене чинним законодавством або договором.

За режимом доступу інформація підприємства поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відкритою інформацієює будь-які відомості про підприємство, що є у володінні, користуванні або розпорядженні та не віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Відкрита інформація вільно поширюється серед всіх зацікавлених осіб. Підприємство забезпечує доступ до відкритої інформації через:

  1. публікації в офіційних друкованих виданнях;

  2. поширення через засоби комунікацій;

  3. надання інформації на запит зацікавлених осіб.

Керівництво підприємства зобов’язане забезпечити своєчасне надання відкритої інформації на вимогу зацікавлених осіб.Відмовау наданні доступу до відкритої інформаціїне допускається. Підприємство зобов’язане забезпечити учасникам та особам, що не є учасниками, можливість отримати перелік відомостей, що є відкритими. Персональну відповідальність за належну організацію надання інформації несе голова правління підприємства або директор.

Надання відкритої інформації про діяльність підприємства здійснюється на підставі чинного законодавства України, рішення органів управління підприємства чи письмового запиту зацікавлених осіб.

Письмовий запит про надання відкритої інформації подається керівництву підприємства. У запиті визначається:

Запит про надання інформаціїрозглядається правлінням або уповноваженою ним посадовою особою протягом трьох днівз дати його надходження до підприємства.Не пізніше ніж через 10 днівз моменту надходження заявинеобхідно надати заявникові інформацію, зазначену у запиті або мотивовану письмову відмову у її наданні.

Відкрита інформація надається учасникам безоплатно, з відшкодуванням учасником витрат на виготовлення копії документів та пересилку їх поштою.

Надання відкритої інформації особам, що не є учасниками здійснюється за плату, розмір якої визначає спостережна рада підприємства.

Зацікавлені особи мають право ознайомитись з відкритою інформацією будь-якого строку давності за умови, що вона зберігається у архіві підприємства. Строки зберігання документів визначаються правлінням підприємства, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Інформація з обмеженим доступом відповідно до Положення про інформацію на підприємстві та порядок її надання поділяється на конфіденційну і таємну (комерційну таємницю).

Конфіденційна інформація– це відомості технічного, фінансового та комерційного характеру, що перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні підприємства, не є загальнодоступними та поширення яких відбувається за бажанням підприємства відповідно до внутрішніх документів підприємства.

Перелік відомостей, що є конфіденційними, а також перелік осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації встановлюється спостережною радою за поданням правління підприємства. Конфіденційна інформація надається за рішенням правління та за умови письмового попередження таких осіб про обов’язок збереження конфіденційності.

Посадові особи підприємства зобов’язані не допускати розголошення підприємствам, установам, організаціям – діловим партнерам підприємства, а також працівниками підприємства, особами, що закінчили трудові відносини з підприємством та претендентами на роботу у підприємства комерційної інформації, що стала їм відома під час переговорів, співбесід, сумісної або трудової діяльності.

Процедура задоволення запиту щодо конфіденційної інформації така ж як і для відкритої інформації. Єдина відмінність полягає в тому, що при отриманні конфіденційної інформації особа, що її отримує, повинна підписати відповідне зобов’язання про нерозголошення конфіденційної інформації, яке засвідчується головою правління або уповноваженою ним посадовою особою та зберігається у підприємства.

Надання конфіденційної інформації учасникам, їх представникам та передбаченим чинним законодавством державним органом, що контролюють діяльність підприємств, здійснюється безоплатно, з відшкодуванням витрат на виготовлення копій документів та пересилку їх поштою.

Інформація не вважається конфіденційною, якщо вона:

Таємна інформація (комерційна таємниця) не підлягає наданню учасникам та особам, що не є учасниками, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та рішенням органів управління підприємства. Доступ до таємної інформації (комерційної таємниці) мають лише посадові особи та працівники підприємства, зазначені у відповідному переліку. Посадові особи, що відповідають за зберігання інформації з обмеженим доступом несуть матеріальну, дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за розголошення такої інформації, якщо воно сталося з їхньої вини та завдало матеріальної та іншої шкоди підприємству.

Підприємство має право публічно назвати осіб, винних в розголошенні інформації з обмеженим доступом, через засоби масової інформації: пресу, телебачення, радіо а також подати позов до зазначених осіб про відшкодування збитків, неодержаних прибутків та моральної шкоди. Щодо кожного випадку розголошення інформації з обмеженим доступом посадовими особами повинне бути проведене внутрішнє розслідування відповідно до Статуту та внутрішніх нормативних документів підприємства.