5.2. Узагальнююча оцінка рівня економічної безпеки підприємства

Важливе значення для практики господарювання підприємств і розробки системи заходів щодо забезпечення економічної безпеки підприємства є визначення рівня показників економічної безпеки. В цьому зв’язку важливим завданням є встановлення критеріїв оцінки економічної безпеки підприємства. Одним з найпоширеніших підходів до оцінки рівня безпеки є визначення сукупного критерію на основі бачень кваліфікованих експертів за частковими функціональними критеріями. В свою чергу, часткові функціональні критерії по кожній із складових розраховуються на основі оцінки можливих збитків і ефективності заходів щодо їх запобігання.

У табл. 5.2. наведено схему, за якою розраховують сукупний критерій економічної безпеки підприємства.

Таблиця 5.2.

Схема розрахунку сукупного критерію економічної безпеки підприємства

Формула розрахунку сукупного критерію економічної безпеки (СКб) має наступний вигляд:

де

К_і – значення часткових функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства;

Ч_і– питома вага функціональних складових економічної безпеки підприємства (залежно від виду діяльності).

При цьому, варто звернути увагу, що:

Безперечно, цей метод містить значну частку суб’єктивного фактора бачень експертів, що проводять оцінку рівня економічної безпеки. Суб’єктивізм методу відбивається як у оцінці збитків, при визначенні часткових функціональних критеріїв, так і в процесі розподілу частки функціональних складових при розрахунку сукупного критерію безпеки. Однак, саме відсутність чітко заданих параметрів оцінки дає змогу найефективніше налаштувати цей гнучкий інструмент всебічного оцінювання діяльності підприємства.

Важливим етапом оцінки економічної безпеки підприємства є визначення значень часткових функціональних критеріїв для кожної складової безпеки. Алгоритм проведення такого аналізу є наступним:

1. Визначення структури загроз по кожній функціональній складовій економічної безпеки підприємства. Відокремлення об’єктивних і суб’єктивних негативних впливів.

2. Формування списку заходів, що були вжиті підприємством до моменту проведення оцінки рівня його економічної безпеки для усунення впливу негативних факторів. Такі списки заходів формулюються по кожній складовій і по кожному негативному фактору всередині кожної складової. У випадку, якщо в минулому вже вжито певні превентивні заходи з попередження тих чи інших негативних впливів, їх також необхідно внести до списку, навіть якщо негативні впливи, що очікувалися, так і не мали місце.

3. Оцінка ефективності вжитих заходів з точки зору нейтралізації конкретних негативних факторів по кожній з функціональних складових економічної безпеки. Оцінювання ефективності вжитих заходів може здійснюватись експертами що проводять загальну оцінку, або спеціально запрошеними фахівцями, на підставі оцінки відношення економічного ефекту, отриманого від реалізації заходів або відверненого за допомогою цих заходів можливого збитку до сукупних витрат на реалізацію комплексу заходів і вартості зазнаного збитку по функціональній складовій.

4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, запроваджених з метою усунення негативних факторів, що вже виникли і запобігання можливим, а також визначення відповідальних за низьку ефективність реалізації вжитих заходів.

5. Визначення переліку очікуваних негативних впливів. До цього списку включаються негативні впливи, які не вдалося усунути до даного моменту і тому їх вплив поширюється надалі, а також ті негативні впливи, що можуть з’явитися в майбутньому.

6. Вироблення рекомендацій щодо усунення існуючих негативних впливів і запобігання можливим.

Таблиця 5.3.

Картка функціонального аналізу економічної безпеки підприємства

7. Оцінювання вартості кожного з запропонованих заходів щодо усунення негативних впливів та визначення виконавців, відповідальних за реалізацію пропонованих заходів.

Результати функціонального аналізу оформлюються у вигляді спеціальної карти-таблиці (табл. 5.3). заповнюючи таку таблицю-картку негативні явища ураховують окремо за кожною складовою, а витрати на їх усунення включають в бюджет одноразово, навіть якщо вони повторюються.

Створення картки функціонального аналізу економічної безпеки підприємства дає змогу вирішити одночасно сукупність найважливіших проблем забезпечення.

По-перше, оцінюючи значення фінансових збитків від очікуваних, реалізованих та відвернених впливів, можемо отримати достовірне уявлення про масштаби збитку, що спричинені загрозами діяльності підприємства. Також через аналіз частки функціональних збитків у загальному сукупному збитку можна досить точно оцінити значущість функціональних складових.

По-друге, на підставі картки функціонального аналізу фахівець має можливість оцінити ефективність дій, що проводяться підприємством. Ця оцінка здійснюється шляхом віднесення конкретних заходів, спрямованих на відвернення збитків і отриманих додаткових ефектів до витрат на реалізацію цих заходів і вартості зазнаних збитків, не зважаючи на запобіжні заходи.

По-третє, планування і аналіз забезпечення функціональних складових повинен здійснюватись в тісній єдності з такими розділами функціонування підприємства, як:

• календарне планування господарської діяльності підприємства;

• нормування матеріалів і поставок;

• фінансові і бюджетне планування (у т.ч. планування заборгованості);

• планування персоналу;

• планування режимів роботи обладнання;

• планування збуту тощо.

Безпосередній розрахунок рівня часткового критерію стану функціональних складових здійснюється шляхом відношення сукупного відвернутого збитку за певною складовою до сум витрат на реалізацію заходів по запобіганню збитків. Розрахунок здійснюватиметься за формулою:

де

З_від. – сукупний відвернутий збиток за функціональною складовою економічної безпеки, тис. грн.;

В– сумарні витрати на реалізацію заходів щодо запобігання збиткам з даної функціональної складової економічної безпеки в періоді, що аналізується, тис. грн.;

З_заг. – загальний зазнаний збиток за даною функціональною складовою економічної безпеки підприємства, тис. грн.

Безсумнівно, що достовірна оцінка всіх можливих зазначених і відвернутих збитків за кожним із заходів є достатньо складною, однак сама така методика за однорідним критерієм оцінки збитків, який вимірюється в тих самих одиницях, що і витрати на реалізацію заходів, які вживаються є найбільш адекватною при розрахунку ефекту, який отримують від заходів по забезпеченню безпеки за окремими функціональними складовими.