І. Зовнішнє середовище підприємства
Результат діяльності підприємства в певній мірі визначається умінням адекватно сприймати зовнішнє середовище. Тому підприємству необхідна система управління, яка забезпечить пізнання цього середовища, вміння реагувати на його зміни і здійснювати вплив на внутрішню структуру підприємства.
П
Існує певна кількість факторів, на які виробнича система зобов’язана реагувати з ціллю свого виживання, а тим більш розвитку.
Фактори зовн. середовища поділяються на фактори прямого і побічного впливу. До факторів прямого впливу відносяться:
держава
постачальники
споживачі
конкуренти
Держава визначає (встановлює) правові норми функціонування підприємства. Воно являється найважливішим елементом зовн. середовища. Проводячи свою політику в області економіки, держава, звісно, впливає на діяльність підприємства. Так, наприклад, кожне підприємство має визначений правовий статус встановлений законодавством. Правовий статус визначає як дане підприємство може вести свою справу, які і в який строк повинно платити податки, збори… Повне регулювання і розвиток цивілізованих ринкових відносин серед конкурентів також регулюється державою. Існує система антимонопольного законодавства, яке встановлює визначені межі на тиск конкуренції на слабкі, тільки-но створені підприємства, на об’єднання підприємств з ціллю регулювання (курирования ) цін окремих видів продукції, сировини. Державне регулювання інвестиційної сфери. Держава за допомогою грошової і кредитної політики може впливати на зміни в співвідношенні і структурі інвестиційного попиту та пропозиції, а отже, на величину норми доходу, отримуваного від різноманітних фінансових активів. В основу проведення грошово-кредитної політики держави повинно бути покладено вплив на динаміку цін і рівень процентних ставок. З усього цього випливає, що держава (її органи) виступає регулюючою, захисною і керівною ланкою для підприємства. Ця роль може приймати різноманітні форми податкових пільг, субсидій, юридичного контролю на нерегулюючому ринку, ставки процента і т.п.
Під постачальниками розуміють підприємства і окремі особи, які приймають участь в матеріально-технічному обслуговуванні виробничої діяльності підприємств. Серйозними обмеженнями зі сторони постачальників можуть бути ціни на матеріальні ресурси, якість товарів, послуг, сировини, які постачаються, на договірні умови. Залежність між постачальниками і підприємствами визначається їх взаємними інтересами. Від ступеня узгодженості спільних інтересів підприємства і постачальників залежить успішна діяльність і першого, і другого. Система постачання підприємства потребує тісного взаємозв’язку з постачальниками, наслідуючи принцип “точно в строк”. Запаси зв’язують гроші, які доводитися витрачати на матеріали та їх зберігання, тим самим може знижуватися ділова активність підприємства.
Споживачі, вирішуючи які товари, яка продукція та послуги для них кращі і за яку ціну, визначають для підприємства кінцеві результати. Тим самим, необхідність задоволення споживачів впливає на взаємодію підприємства і з постачальниками матеріалів і трудових ресурсів. Підприємство, як правило, орієнтує збут своєї продукції (послуг) на крупні групи споживачів, від яких воно в найбільшій мірі залежить. В своєму існуванні підприємство побічно переслідує ціль створення споживача. Самовиживання і виправдання існування підприємства залежить від здатності знаходити споживача своїх товарів і послуг та задовольняти його запити.
Підприємство ринкової економіки знаходиться в змінному конкурентному середовищі. Вплив даного фактора на підприємство відбувається в декількох напрямках. Підприємству необхідно враховувати конкурентні сили, виявляти їх особливості і оцінювати інтенсивність. Основні напрямки конкуренції: серед покупців; зі сторони підприємств, що пропонують нові товари, які можуть замінити існуючі; загроза появи нових (потенційних) конкурентів; зі сторони постачальників, їх економічних можливостей і торговельних спроможностей. Сили конкурента визначають умови, в яких функціонує підприємство.
До зовнішніх факторів побічної впливу відносяться:
стан економіки
технічні фактори і технології
соціальні фактори
політичні фактори.
Стан економіки характеризується в основному традиційними категоріями: темпи економічного росту, платіжний баланс, рівень зайнятості. Гарантією успішного функціонування підприємства може бути його вміння інтерпретувати, аналізувати і прогнозувати тенденції в змінах економічного середовища і пристосовуватися до змін. Стан економіки впливає вартість усіх спожитих ресурсів і здатність споживачів формувати свій попит (платоспроможні потреби). При прогнозах економічного занепаду підприємство зменшує запаси готової продукції, скорочує виробництво (послуги) і чисельність працюючих. Стан економіки впливає на можливість підприємства щодо залучення додаткового капіталу, так як уряд регулює податки, грошову масу, ставку процента за кредит, намагаючись згладити наслідки погіршення економічної обстановки.
Технічні фактори і технології являються одночасно внутрішньою змінною підприємства і зовнішнім фактором великого значення. Технологічне середовище, в якому функціонують підприємства, має тенденцію до змін, удосконалення. Підприємство для успішного функціонування повинно пристосовуватися до технічних і технологічних змін і використовувати їх для отримання переваг серед конкурентів. Підприємства, що працюють за технологіями високого рівня швидко реагують на нові розробки і самі пропонують нововведення. Сили конкуренції стимулюють технологічний процес. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою продукцію можна виготовляти і реалізувати, на швидкість старіння продукції, а також на те, якого роду послуги і нову продукцію очікують споживачі від підприємств.
Соціальні фактори визначають специфічні установки для підприємства. Підприємство функціонує в культурному середовищі, тому прийняті установки, життєві цінності і традиції впливають на успішність його діяльності.
Політичні фактори відіграють важливу роль, визначають політичну обстановку і ступінь стабільності суспільства. Тісно ув'язані з соціально-культурними факторами в країні, деякі сторони політичної обстановки являють для підприємства особливе значення. Ці настрої впливають на такі дії уряду, як оподаткування доходів, встановлення податкових пільг, законодавство по захисту споживачів, стандарти на чистоту навколишнього середовища, контроль цін та заробітної плати та ін. Велике значення для підприємств має фактор політичної стабільності, від якого залежить приплив капіталу (інвестицій) із-за кордону.
- Тема 1.1. Загальна характеристика
- І. Поняття підприємства і його ознаки
- Іі. Види підприємств за класифікаційними ознаками
- Ііі. Правові основи функціонування підприємства
- Тема 1.2. Управління і структура
- І. Зовнішнє середовище підприємства
- Іі. Поняття управління і його необхідність
- Ііі. Функції управління
- Іv. Методи управління
- V. Виробнича та загальна структура управління
- Розділ іі. Ресурси Тема 2.1. Персонал
- І. Класифікація і структура персоналу
- Іі. Розрахунок чисельності пвп
- Ііі. Складання балансу робочої сили
- Тема 2.2. Продуктивність праці
- І. Поняття продуктивності праці
- Іі. Методи вимірювання та показники рівня виробітку
- Ііі. Фактори, що впливають на продуктивність праці
- Тема 2.3. Основні виробничі фонди підприємства
- І. Поняття, структура та класифікація овф
- Ііі. Показники ефективного використання овф
- Іv. Поняття зносу та амортизація оф
- V. Відтворення зносу овф. Форми відтворення та джерела їх фінансування
- Vі. Поняття та види виробничої потужності
- Vіі. Оборотні фонди підприємства
- Тема 2.4. Фінансові кошти підприємства
- І. Види та джерела фінансових ресурсів підприємства
- Іі. Склад оборотних коштів підприємства.
- Ііі. Нормування оборотних фондів.
- Іv. Показники рівня використання ок
- V. Інвестиції: визначення, структура і напрямки використання.
- Vі. Оцінка ефективності капітальних вкладень
- Тема 2.5. Нематеріальні ресурси і активи
- І. Поняття нематеріальних ресурсів та їх правовий захист
- Іі. Поняття нематеріальних активів
- Ііі. Реалізація права власності на нематеріальні ресурси
- Розділ 3. Організація діяльності Тема 3.1. Виробничий процес і його організація.
- І. Структура виробничого процесу
- Іі. Принципи організації виробничого процесу
- Ііі. Організаційні типи виробництва
- Іv. Виробничий цикл
- V. Методи організації виробництва
- Vі. Поняття потокового виробництва
- Тема 3.2. Інфраструктура
- І. Поняття та види інфраструктури
- Іі. Характеристика системи технічного обслуговування
- Ііі. Поняття капітального будівництва
- Тема 3.3. Інноваційні процеси
- І. Поняття, шляхи розвитку нтп
- Іі. Основні напрямки нтр
- Ііі. Поняття та зміст інноваційних процесів на підприємстві
- Іv. Класифікація інноваційних процесів
- Тема 3.4. Комерційна і фінансова діяльність
- І. Зміст, види та форми фінансової діяльності
- 2. Випуск цінних паперів (акцій і облігацій)
- Іі. Поняття маркетингової діяльності підприємства
- Ііі. Матеріально-технічне забезпечення підприємства іv. Цінова політика підприємства та методи встановлення цін на продукцію
- Розділ 4. Економічний механізм функціонування Тема 4.1. Планування діяльності підприємства
- І. Суть планування, принципи і методи
- Іі. Система планів підприємства
- Ііі. Стратегія розвитку підприємства
- Іv. Зміст та особливості тактичних планів
- V. Зміст та завдання оперативного планування
- Vі. Основні показники розділів плану виробництва
- Тема 4.2. Оплата праці
- І. Поняття та види з/пл
- Іі. Форми і системи оплати праці
- Ііі. Планування фонду оплати праці
- IV. Поняття мотивації праці на підприємстві
- Розділ 5. Результати і ефективність Тема 5.1. Продукція
- І. Виробництво продукції
- Іі. Вартісні показники обсягу продукції
- Ііі. Зміст і порядок розробки плану виробництва продукції
- IV. Якість продукції: економічна суть, показники і методи оцінки
- V. Стандартизація і сертифікація продукції: методи забезпечення якості продукції
- VI. Організація роботи технічного контролю на підприємстві