І. Поняття продуктивності праці

Ефективність праці – це її плодотворність, здатність конкретної праці до створення за одиницю часу певної кількості споживчої вартості.

Продуктивність праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання робіт чи послуги).

ПП – виробіток на одного працюючого.

Рівень продуктивності праці на підприємстві визначається ростом або зниженням показників продуктивності праці в залежності від сформованих умов діяльності.

Показники виробітку можуть бути:

натуральні – найбільш точно відображають динаміку продуктивності праці, але можуть застосовуватись лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію. Використання так званих умовно-натуральних вимірювачів (наприклад, умовна консервна банка) дозволяє розширити можливість застосування цих показників; (коли випускається однотипна продукція).

трудові – потребують добре поставленої роботи по технічному нормуванню та обліку праці. Переважно вони використовуються на робочих місцях, дільницях, цехах, що випускають різнорідну продукцію та в умовах значних обсягів НЗВ, яке неможливо виміряти у натуральних та грошових одиницях; (коли випускається різнорідна продукція).

вартісні – найбільш універсальний і розповсюджений. Може застосовуватися для визначення рівня та динаміки ПП на підприємствах з різноманітною продукцією, що випускається, і послугами, що надаються; (вартість одиниці продукції, випущеної за одиницю часу).