Vі. Поняття потокового виробництва

Переваги потокового виробництва

має високу спеціалізацію, механізацію, чітку організацію виробничого процесу, є високоефективним (підвищується продуктивність праці, скорочується виробничий цикл і незавершене виробництво, покращується використання ОФ), внаслідок зниження витрат виробництва.

Але є й свої недоліки:

- примітивізація праці робітників, зведення її до виконання елементарних механічних операцій, жорсткий ритм роботи. Це робить працю малозмістовною, а вимога - висока кваліфікація і підвищення освітнього рівня.

Ці недоліки можна усунути автоматизацією і створенням автоматичних потокових ліній, де всі операції здійснюються автоматично.

- вузька спеціалізація робочих місць, їх розміщення за ходом технологічного процесу створюють труднощі при переході на випуск нової продукції. Виникає необхідність у заміні, переміщенні обладнання, створенні нового обладнання, підготовці робітників, що потребує великих витрат часу і коштів.

Це нейтралізувалося підвищенням гнучкості технологічних систем, застосування станків з ЧПК(У), роботів.

Такі сили поєднують переваги потокового (висока продуктивність) і непотокового виробництва (гнучкість). Можуть застосовуватись у всіх типах виробництва, особливо ефективні у серійному виробництві.

Потокові лінії бувають різні, тому їх класифікують за різними ознаками:

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно- і багатопредметні.

Однопредметні - лінії, на яких обробляються або складаються вироби одного типорозміру протягом тривалого часу. Ці лінії застосовуються у масовому виробництві.

Багатопредметні - на них одночасно або послідовно виготовляється декілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і технологією виробництва. Застосовуються у серійному виробництві.

За ступенем безперервності:

Безперервні - предмети праці переміщуються по операціях безперервно (паралельне поєднання операцій).

Перервні - лінія, що не може забезпечити безперервну обробку предметів праці внаслідок несинхронності операцій.

За способом підтримання ритму:

Лінії з регламентованим ритмом - предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, який підтримується за допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра). Застосовуються на безперервних лініях.

Лінії з вільним ритмом - предмети праці з операції на операцію передаються з відхиленням від розрахункового ритму. Загальний ритм забезпечується стабільною продуктивністю робітника на першій операції лінії або ритмічною сигналізацією (звуковою, світловою).

За місцем виконання операції:

Лінії з робочим конвеєром. Робочий конвеєр крім транспортування і підтримки ритму є безпосереднім місцем виконання операцій (складальні конвеєри).

Лінії з конвеєром із зняттям предметів, характерна для процесів, операції яких виконуються на технологічному устаткуванні.

За способом переміщення бувають конвеєри з безперервним рухом (має постійну швидкість і під час роботи не зупиниться) і конвеєри з пульсуючим рухом (під час виконання операцій стоїть нерухомо). Він приводиться в дію періодично через проміжок часу, рівний такту лінії. Такі конвеєри застосовуються в тих випадках, коли за умовами технології виконання операцій потребує нерухомості предмета праці.

Характерною рисою потокової лінії є ритмічний випуск продукції. Показником ритмічності є ритм (середній, операційний і робочий).

Середній ритм - це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох виробів, що обробляються один за одним. Оперативний ритм - це середній час виконання операцій. Робочий ритм - проміжок часу між випуском з потокової лінії двох чергових партій, якщо вироби передаються з однієї операції на іншу не поштучно, а партіями.

Середній ритм – час витрачений на виготовлення транспортної партії

визначається за формулою:

(хв)

r – такт;

n – кількість деталей в партії i-го виробу, шт.

Крім ритму потокової лінії, існує і таке поняття як такт – час, необхідний для виготовлення однієї деталі на потоковій лінії.

(хв); - темп

Ф_д - дійсний фонд часу роботи потокової лінії за розрахунковий період;

N - обсяг виробництва продукції за цей же період, шт.

На кожній операції обчислюється кількість робочих місць:

Т_шт - час операції;

С_пр - розрахункова кількість робочих місць, яка закруглюється до більш цілого числа С_п.

Після цього обчислюється коефіцієнт завантаження робочих місць по кожній операції:

К_зав ≤ 1.

Швидкість руху конвеєра залежить від такту і відстані між виробами:

(м/хв)

l - відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі, м або см;

r - такт.

Біля конвеєру з безпечним рухом робітнику приходиться рухатися за ходом конвеєра, в межах відведеної йому робочої зони.

Довжина робочої зони обчислюється за формулою:

(м)

Непотокове виробництво.

Йому характерні такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування; робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій; в процесі обробки предмети праці переміщуються складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями.

Непотоковий метод застосовується переважно у одиничному і серійному виробництві. При невеликих обсягах виготовлення окремих виробів непотоковий метод дозволяє краще використовувати устаткування, повніше завантажувати його у часі та по потужності, оскільки обробку предметів можна розподіляти між верстатами з урахуванням їх параметрів.