І. Поняття та види з/пл

Оплата праці (з/пл) – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Основними видами з/пл є номінальна і реальна з/пл. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Оплата праці складається з основної з/пл і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна, 30% додаткова.

Основна з/пл працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової з/пл визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Основними функціями з/пл є:

• відтворювальна (з/пл забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

• стимулююча (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях).

Принципи організації з/пл:

1. Ріст з/пл не повинен перевищувати ріст ПП.

2. Більш оплачуватись повинна праця в тяжких умовах і ручна праця.

3. Не повинно бути “зрівнялівки” в оплаті праці, т.б. повинна бути диференціація з/пл.