3 Види економічного аналізу

Нині економічний аналіз підрозділяється на три види:

1) управлінський аналіз;

2) фінансово-економічний;

3) функціонально-вартісний.

1. Управлінський аналіз здійснюється всіма службами підприємства на онові даних бухгалтерського обліку, а також внутрішньої звітності.

Управлінський аналіз надає кожному керівникові підприємства необхідну інформацію для планування, контролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, розробки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології і організації виробництва. Як правило, результати даного аналізу є комерційною таємницею.

2. Фінансово-економічний аналіз здійснюється фінансовими підрозділами підприємства та фінансово-кредитними організаціями. Цей аналіз здійснюється за показниками фінансової звітності, розробленої на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Його ціль дослідження руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства та визначення резервів, щоб кожна гривня, вкладена в підприємство, мала давати максимальний прибуток.

3. Мета впровадження ФВА бізнесменами та керівниками підприємства – попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини, матеріалів.

На стадії виготовлення продукції за допомогою ФВА детально вивчається продукція, виявляються зайві витрати, проводиться усунення зайвих функцій товару і таким чином досягається зниження витрат на виробництво. Основною вимогою при цьому є те, щоб продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного вигляду та основних параметрів якості.

Економічний аналіз ділиться на декілька видів (кваліфікаційних груп), в залежності від різних ознак.

1) за об’єктами, що аналізуються:

- внутрішньо цеховий;

- цеховий;

- заводський, міжзаводський;

- галузевий;

- територіальний;

- аналіз господарської діяльності країни в цілому.

2) за обсягом питань, що вивчаються:

- повний - вивчає всі аспекти діяльності (комплексний);

- тематичний - вивчає певну проблему (локальний).

3) по часу проведення (за характером рішень (ознакою часу)):

• попередній – здійснюється до проведення господарських операцій, і застосовується для обґрунтування планових завдань;

• оперативний – виконується відразу після здійснення господарських операцій або їх зміни впродовж короткого періоду часу (зміна, доба, декада);

• послідуючий (ретроспективний) – проводиться після здійснення господарських операцій за даними звітності за квартал, місяць, рік;

• перспективний (прогнозний) – дає можливість на основі ретроспективного аналізу вивчити тенденції розвитку підприємства, виявити використані можливості на перспективу.

4) по періодичності проведення:

- щоденний;

- щотижневий;

- щодекадний;

- квартальний;

• річний.

5) по ступені механізації та автоматизації (за застосуванням технічних засобів):

- немеханізований;

- механізований;

- автоматизований.

6) по інформаційній базі (за напрямками дослідження):

• фінансово-економічний;

• соціально-економічний;

• техніко-економічний;

• функціонально-вартісний.

7) за користувачами аналітичної інформації, аналіз може бути:

- внутрішній - здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;

- зовнішній – здійснюється на основі статистичної та фінансової звітності органами господарського управління., банками, фінансовими органами, акціонерами інвесторами.

8) за методикою вивчення об’єктів аналіз поділяється на:

- порівняльний (горизонтальний, вертикальний, трендовий);

- факторний аналіз;

- діагностичний аналіз;

- маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості);

- економіко-статистичний аналіз;

- маркетинговий аналіз;

- економіко-математичний.