3 Аналіз балансу підприємства

Значення і види балансових показників

В умовах ринкової економіки інформація про фінансовий стан підприємства може представляти інтерес для різних категорій користувачів. Найважливішими з них є менеджери, акціонери, кредитори, потенційні інвестори, постачальники та інші категорії. При цьому кожний з цих категорій прислідує свої цілі і має свої критерії оцінок фінансового становища підприємства.

Наприклад, менеджерів цікавить ефективність господарських операцій по вкладеним коштам; власників та акціонерів цікавить прибутковість вкладених коштів і рівень ризику можливої їх втрати; кредиторів цікавить перспектива повернення інвестованих коштів; постачальників цікавить можливість своєчасної оплати за свою продукцію.

Для аналізу фінансового стану підприємства застосовується ціла система відносних і абсолютних показників, яка відображає інтереси різних категорій користувачів.

Найважливішим з них є показники, які характеризують:

• ліквідність, тобто вимір можливості підприємства по оплаті заборгованостей;

• платоспроможність, тобто міру покриття підприємством позичених коштів;

• ефективність використання активів, тобто передбачення вивчення обертаємості поточних активів (обігових коштів);

• ефективність джерел власного (акціонерного) капіталу.

Визначення фінансового коефіцієнту основане на визначенні співвідношень між окремими статтями звітності. Загальна методика такого аналізу полягає в зіставленні розрахованого по даним звітності коефіцієнт із середньогалузевим нормативом або аналогічними даними підприємства за попередній період.

Основними джерелами аналізу показників є баланс підприємства.

Баланс – документ, який містить інформацію про фінанси підприємства на яку-небудь дату, звичайно на останній день року. Баланс має 2 сторони: ліва називається «Кошти» (активи), а права «Зобов’язання і капітал» (пасиви).

Кошти – це ресурси, які належать фірмі, її активи. Сюди переносяться всі залишки (сальдо) з активних рахунків.

Зобов’язання – це джерела ресурсів, які надають кредитори. Кредитори мають право платіжного іску у відношенні коштів підприємства в сумі рівній його довгострокових зобов’язань по відношенню до даних кредиторів – пасиви і сюди переносяться всі залишки з пасивних рахунків.

Капітал – це складова частина пасиву балансу.

Існує 2 джерела власного капіталу:

1. акціонерний капітал, інвестори, які надали компанії ресурси у формі капіталу, одержали натомість акції;

2. частини прибутку підприємства, тобто частина, яка йде на розширення виробництва, тобто не йде на виплату податків, дивідендів та іншого, і має назву

В основі любого балансу лежить наступне основне рівняння

Вартість активів = вартість всіх зобов’язань + власний капітал

Таблиця – Приклад балансу компанії США, тис. дол.

Форма балансу в агрегованому вигляді в нашій державі, грош. од.