logo search
Маркетинг молочної і мясн продукції

Поняття витрат та собівартості продукції

Витрати виробництва – це обсяг спожитих матеріальних, фінансових, трудових ресурсів, необхідних для виробництва та реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт. Величина витрат визначається в грошовому вимірі, а об`єктом витрат є різні конкурентні напрями господарської діяльності.

Витрати поділяються на поточні та довгострокові, або ж інвестиційні. Поточні витрати вирішують тактичні задачі, пов`язані із закупівлею сировини та матеріалів, їх перевозкою та зберіганням, утриманням персоналу, обслуговуванням матеріально-технічної бази.

Поточні витрати – це сукупність затрат живої та уречевленої праці, що виражені в грошовій формі, на здійснення поточної господарської діяльності підприємства.

Довгострокові (інвестиційні) витрати вирішують стратегічні задачі, розраховані на довший проміжок часу і пов`язані з придбанням нових машин, обладнання, будівництвом або реконструкцією виробничих приміщень, придбанням нематеріальних активів, тобто розширенням та оновленням виробництва. Джерелами формування цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити та інше.

Витрати можуть бути зовнішніми та внутрішніми.

Зовнішні (бухгалтерські) витрати – це грошові платежі постачальникам ресурсів: оплата матеріалів, сировини, палива, заробітна плата, амортизаційні витрати та інше.

Внутрішні витрати – це неявні витрати, які показують використання власних ресурсів підприємства: землі, приміщень, особистої праці, нематеріальних активів, за які підприємство фактично нічого не сплачує. Це ті доходи, які могли б бути отримані на власні ресурси в разі їх надання стороннім організаціям за плату. До них належать процент на власний капітал, орендна плата за приміщення, плата за менеджерську роботу самого підприємства і таке інше.

Сукупність зовнішніх (бухгалтерських) та внутрішніх (неявних) витрат складає економічні витрати виробництва.

Витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції, виражені в грошовій формі, складають собівартість продукції. Собівартість – це комплексний економічний показник, який включає в себе уречевлену працю (спожиті засоби виробництва) і живу (заробітну плату), а також частину чистого прибутку суспільства, призначену на соціальне страхування, утримання пенсіонерів, безробітних, медичне страхування. У собівартості відображаються всі сторони діяльності фірми по виробництву продукції. Собівартість є базою для визначення ціни товару. Підприємство не може встановити ціну, нижчу за собівартість, щоб не понести збитки.

В залежності від обсягу витрат розрізняють виробничу і повну собівартість продукції. Виробнича собівартість відображає всі сукупні витрати підприємства, пов’язані з виробництвом продукції. Повна собівартість характеризує витрати на виробництво і реалізацію продукції.

В залежності від призначення розрізняють нормативну, планову та звітну собівартість. Нормативна розраховується за затвердженими нормами і витратими; планова – максимально допустима величина витрат з урахуванням заходів, пов’язаних з економією ресурсів, зменшенням транспортних витрат, цін на матеріали; звітна характеризує фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції.