Поняття та види ефективності виробництва

Проблема підвищення ефективності виробництва є визначальним фактором економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об’єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва, живої праці а також сукупних їх вкладень з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища і визначається шляхом зіставлення результатів виробництва з його витратами. Визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Але сама по собі величина отриманих результатів не дає змоги зробити висновки про ефективність або неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо якою ціною вони отримані. Тому для оцінки ефективності треба оцінити й ті витрати, що дали змогу одержати певні результати.

Ефективність виробництва – величина непостійна. Вона може змінюватись під впливом ряду факторів: стану ділової кон’юнктури підприємства, залучення в підприємницьку діяльність додаткових інвестицій, інтенсивного використання внутрішніх резервів, впровадження різних інновацій у виробництво та ін.

Економічна ефективність визначається для розробки оптимальної стратегії управління підприємством, визначення його привабливості як потенційного об’єкта інвестування, оцінки стану і динаміки економічних процесів.

Розрізняються поняття «ефект» і «економічна ефективність».

Ефект – це результат тих чи інших заходів, здійснених у виробництві.

Економічний ефект відображає різноманітні вартісні показники, які характеризують проміжні та кінцеві результати діяльності. До таких показників належать: обсяг товарної або реалізованої продукції і величина одержаного прибутку; економія окремих видів ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції, тощо.

Соціальний ефект полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні нових робочих місць, поліпшення умов праці, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки можуть бути і негативними (безробіття, посилення інфляції, погіршення економічних показників).

Залежно від об’єкту, відносно якого визначають результативність функціонування, розрізняють:

1. Локальний ефект – визначає конкретний результат в якомусь секторі виробництва;

2. Первинний або одноразовий ефект – має місце внаслідок запровадження на підприємстві якихось заходів і може потім примножуватися завдяки багаторазовому використанню.

3. Мультиплікаційний, який виявляється в кількох специфічних формах:

• дифузійний ефект, який реалізується, коли якесь рішення, нововведення поширюється на інші галузі, в результаті чого відбувається його вплив на показники інших галузей;

• резонансний ефект, який має місце, коли нововведення стимулює і активізує розвиток інших явищ у виробничій сфері;

• ефект «стартового вибуху» – своєрідна ланцюгова реакція в перспективі. «Стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту на цьому ж виробництві або в іншій галузі;

• ефект супроводжувальних можливостей, який проявляється у вигляді різних проміжних і побічних результатів;

• ефект акселерації означає прискорювання темпів поширення і застосування якогось конкретного результату,

Економічна ефективність означає досягнення високих результатів з найменшими витратами, це співвідношення результатів і сукупних витрат.

Розрізняють кілька видів ефективності виробництва.

1. За методом розрахунку: абсолютна і порівняльна.

2. За наслідками: економічна і соціальна.

3. За місцем отримання: на рівні підприємства, на рівні галузі, на рівні народного господарства.

4. За об’єктом оцінки: окремого підприємства, окремих видів ресурсів, окремих видів продукції.