5.Місце якості і конкурентоспроможності в стратегії маркетинга

Якість і конкурентоспроможність – концентрований вираз можливостей створювати, виробляти та збувати товар. Конкуренція примушує виробника займатися якістю і конкурентоздатністю своїх товарів.

Конкурентоздатність – це комплекс споживацьких і вартісних характеристик товарів, які визначають його успіх на ринку. Вона визначається тільки порівнянням товарів – конкурентів один з одним.

Витрати покупця складаються з витрат на купівлю товару і витрат, пов’язаних з його споживанням, які найчастіше більші ніж його ціна продажу. Тому найбільш конкурентоспроможний той товар, у якого мінімальна ціна споживання за весь строк його знаходження у споживача. Це не єдиний показник. Кількість параметрів конкурентоздатності залежить від виду і складності виробу. Випуск підприємством нового продукту раніше, ніж старий вичерпав можливості підтримки своєї конкурентоздатності економічно недоцільно.

Конкурентоспроможність нових товарів повинна бути упереджуючою і довготривалого. Особливу увагу слід приділяти не стільки покращенню технічних параметрів, скільки зменшенню ціни його споживання.

Якість має кілька рівнів:

• перший рівень: відповідність стандарту;

• другий рівень: відповідність виконанню, тобто можливість задовольняти експлуатаційним вимогам;

• третій рівень: відповідність фактичним вимогам ринку, тобто вимогам покупців про високу якість і низьку ціну;

• четвертий рівень: відповідність прихованим, неочевидним вимогам.

Рівень якості виначається порівнянням з базою, причому порівнюються тільки однорідні товари. За базу береться конкурентна потреба.

Конкурентоспроможність – це ринкова категорія, ширша ніж поняття якості, хоча якість – головний фактор конкурентоспроможності.

Проблеми якості і конкурентоспроможності в маркетингу мають не побічний, а довгостроковий, стратегічний характер. Оцінюється не тільки конкурентоспроможність продукції, а і конкурентоспроможність підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства передбачає узагальнюючу оцінку конкурентних переваг підприємства в питаннях:

• формування ресурсного потенціалу;

• ефективного функціонування підприємств;

• задоволення попиту.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства ведеться за різними напрямками діяльності підприємства, для кожного з яких використовуються свої критерії та оцінки.

Так, виробнича діяльність оцінюється за напрямками:

• обсяг виробництва, номенклатура, асортимент;

• матеріально – технічне забезпечення;

• виробнича потужність підприємства та ступінь її використання;

• стан матеріально – технічної бази;

• собівартість виробництва;

• організація виробничо – технологічного процесу;

• обсяг послуг.

Фінансова діяльність оцінюється за напрямками:

• обсяг і структура капіталу, його ціна;

• рентабельність діяльності та використання капіталу;

• фінансовий стан та платоспроможність підприємства ;

• обсяг та склад оборотного капіталу, його використання;

• тривалість операційного циклу та його окремих елементів;

• структура та напрямки використання фінансових ресурсів підприємства;

• рівень та ритмічність виплати девідендів;

• обсяг і склад інвестиційних вкладень.

Свої критерії та напрямки оцінки має комерційна діяльність, організаційна та управлінська діяльність, кадрова робота.

Методами оцінки конкурентоспроможності є метод еталону, метод балів, мітод різниць та метод рангів.