logo search
анг мова

1. Вступ

Латинська юридична термінологія і фразеологія є складовою частиною і джерельною базою сучасної терміносистеми права.

Латинська мова по праву вважається материнською мовою юриспруденції. Юридична термінологія значною мірою сформована з латинських слів: “юриспруденція”, “юстиція”, “процес”, “адвокат”, “презумпція”, “експертиза”, “трибунал”, “ексгумація”, “криміналістика” та безліч ін.

Латинська мова є важливою складовою юридичної освіти, вона допоможе майбутньому юристу повніше вивчити римське право – Ius Romanum, яке у середньовіччі називали ratio scripta – писаний розум, і яке є основою сучасної правової науки та невід’ємною частиною світової культури.

Студенту-правнику надзвичайно важливо опанувати культурно-правову спадщину людства, що передбачає, насамперед, розуміння понять і термінів, які використовувалися юристами протягом усього культурно-історичного розвитку людства. Усі фундаментальні юридичні поняття вперше виникли в римському праві, тому римська або латинська юридична термінологія є універсальною, яка об’єднує фундаментальні назви правових інститутів і конструкцій, що виникли в римському праві і стали основою для формування та функціонування міжнародного права, а також сучасних правових систем, які перш за все належать до європейських правових стандартів.

Важливим і перспективним під час формування професійної мови майбутніх юристів є ознайомлення з латинськими юридичними джерелами. Текстологічний, граматичний та порівняльний аналіз літератури з юриспруденції латинською мовою сприяє більш свідомому розумінню юридичних термінів сучасних української та іноземних мов, формує асоціативне мислення фахівців у галузі права.

Знання афоризмів, висловлювань, термінів свідчить не тільки про високу культуру правника, а й значно полегшує спілкування юристів різних країн.